27. Поняття быту, байту. Основи одиниці виміру інформації

1 біт - мінімальна одиниця виміру інформації ¬ ції, при вероятностном підході до вимірювання інформації ¬ ції, прийнятому в теорії інформації, ця кількість ін ¬ формації, що зменшує невизначеність знань в 2 рази.  Зв'язок між одиницями вимірювання інформації: • * 1 байт = 8 біт,  • 1 Кб (кілобайт) = 2ю (1024) байт = 213 біт;  • 1 Мб (мегабайт) = 210 (1024) Кб = = 2го (1048576) байт = 223 біт;  • 1 Гб (гігабайт) = 210Мб = 220 Кб = 230 байт =  = 233 біт;  • 1 Тб (терабайт) = 210 Гб = 220Мб = 230 Кб = = 240 байт = 243 біт. 

28. Поняття інформації носії інформації види інформації

Інформа́ція — абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. Походить від латинського слова «informatio», яке має декілька значень

Інші властивості інформації

Суспільна природа — джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства. Мовна природа — інформація виражається за допомогою мови — знакової системи будь-якої природи, яка служить засобом спілкування, мислення, висловлювання думки. Мова може бути природною, що використовується у повсякденному житті та служить формою висловлення думок і засобом спілкування між людьми а також штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, мова математичної символіки, інформаційно-пошукова, алгоритмічна та ін. мови. ^ Невідривність від мови носія Дискретність — одиницями інформації як засобами висловлювання є слова, речення, уривки тексту, а у плані змісту — поняття, висловлювання, описання фактів, гіпотези, теорії, закони тощо. ^ Незалежність від творців Старіння — головною причиною старіння інформації є не сам час, а поява нової інформації, з надходженням якої попередня інформація виявляється невірною, перестає адекватно передавати явища та закономірності матеріального світу, людського спілкування та мислення). Розсіювання — існування у багатьох джерелах.

29. Поняття про комп'ютерні віруси та їх класифікація

Комп’ютерний вiрус — це програмний код, що може несанкцiоновано формуватися, запускатися й самовiдтворюватися.

Файлові вiруси—проникають у файли, що виконуються (exe, com, bat), у системнi файли, файли драйверiв (sys, drv, vxd), файли бiблiотек (DLL), а також у ряд iнших типiв файлiв. Пiсля вкорiнення файловi вiруси починають розмножуватися пiд час кожного запуску файла.

Завантажувальнi вiруси — заражають завантажувальний сектор диска (Boot сектор) або сектор, що мiстить програму системного завантажувача вiнчестера (Master Boot Record). Такий вiрус замiщає собою програму в завантажувальному секторi, внаслiдок цього потрапляє до оперативної пам’ятi й перехоплює керування вiдразу пiд час завантаження операцiйної системи.

Файлово‑завантажувальнi вiруси можуть проникати як уфайли, такi в завантажувальнi сектори. До таких вiрусiв належать, зокрема, стелс-вiруси i найнебезпечнiшi екземпляри полiморфних вiрусiв.

Макровiруси проникають у файли документiв (пакет Microsoft Office) й iншi файли, пiдготовленi в додатках, що мають свою мову макрокоманд. Формально цi вiруси є файловими, але заражають вони не файли, що виконуються, а файли даних. Небезпека макровiрусiв не стiльки в їхнiй руйнiвнiй дії, скiльки в поширеності документiв, пiдготовлених у популярних системах Word i Excel.

Мережнi вiруси поширюються по комп’ютернiй мережi. Особливiсть цих вiрусiв полягає в тому, що вони заражають тiльки оперативну пам’ять комп’ютерiв i не записуються на носiї iнформацiї.