- •1. Абсолютні та відносні, змішанні посилання exel. Перехід між абсолютними та відносними посиланнями.
- •3. Бд. Звіт. Створення звітів, сортування, групування у звіті
- •4. Бд. Поняття про запити. Типі запитів
- •5. Бд. Поняття про форми. Настроювання форми в режимі конструктора, майстра
- •7. Види пам'яті комп'ютера та їх призначення
- •8. Електронні таблиці та їх призначення
- •9. Етапи розвитку обчислювальної техніки
- •10. Запис алгоритму за допомогою блок-схеми
- •11. Інформація та шум їх взаємоперетворення. Властивості перетворення
- •12. Клавіатура. Типи. Группи на які поділяються клавіши
- •14. Лінійні та розгалужені структури алгоритмів мовою програмування Паскаль
- •17. Миші. Принцип роботи. Види. Спосіб підключення
- •18. Мова програмування Pascal. Алфавіт
- •19. Характеристики моніторів
- •20. Строение связей между таблицами бд
- •21. Оператор присвоювання. Опис лінійних алгоритмів мовою програмування
- •22. Оператор циклу з параметром, правила виконання.
- •Порядок виконання
- •23.Оператор циклу з передумовою
- •24. Оператор циклу з післяумовою
- •26. Поняття бд. Способи створення таблиць в бд
- •1. Використання спеціального інструменту
- •2. Використання sql
- •3. Використання інструменту для генерування sql
- •27. Поняття быту, байту. Основи одиниці виміру інформації
- •28. Поняття інформації носії інформації види інформації
- •Інші властивості інформації
- •29. Поняття про комп'ютерні віруси та їх класифікація
- •30. Поняття про мову програмування
- •32) Поняття системи числення двійкова арифметика переведення чисел з однієї системи в іншу
- •33)Поняття файлів шлях до файлів каталоги файлова система операційні системи
- •34) Призначення і функція ос поняття файлу каталогу, шляху
- •35) Принтери типи принтерів принцип роботи
- •37)Пристрої введення виведення основні складові системного блоку
- •38)Програми обслуговування файлової системи
- •Основні властивості процесорів
- •40)Сканер типи сканерів принцип роботи
- •Принцип дії комп'ютерного сканера[ред. • ред. Код]
- •41) Способи опису алгоритмів блоки для позначення типових структур алгоритмів
- •42)Стандартні типи даних мп pascal
- •43)Стандартні функції паскаль. Правила запису стандартних функцій
- •44) Створення і використання таблиць в word
- •45)Структура паскаль оператори введення та виведення
- •Введення даних
- •Виведення даних
- •47) Текстовий процесор ворд створення форматування та редагування таблиць
- •48)Типи вікон віндовс та дії над ними
- •49) Форматування сторінок в текстовому редакторі
- •50)Характеристика електронних таблиць введення даних та формул автосума
- •51)Характеристика різних поколінь еом
- •52)Циклічні алгоритми правило запису
42)Стандартні типи даних мп pascal
1) INTEGER (цілий). Діапазон значень даних цього типу, що можуть прийматися, зазвичай від -32768 до +32767. Граничні значення діапазону записано в стандартних константах, які мають імена MAXINT та MININT, тобто MININT -32768 та MAXINT=32767. Спроба отримати значення, що виходить за межі діапазону, призводить до помилки транслятора.
2) REAL (дійсний). Дані цього типу мають цілу, дробову частини та порядок (степінь числа 10). Цілі числа в операціях із дійсними даними автоматично приводяться до REAL-формату.
3) CHAR (символьний тип). Значенням символьної величини є один символ (літера, цифра і т.ін.). Всі символи занесено в спеціальну таблицю у певному порядку. Порядковий номер символу є кодом цього символу. Всього в таблиці 256 символів (порядкові номери від 0 до 255). Значення символьного типу записується у вигляді символу, взятого в одинарні лапки (апострофи). Для того, щоб представити сам апостроф, його потрібно повторити два рази.
4) BOOLEAN (булевий або логічний тип). Величини цього типу приймають одне з двох значень: TRUE (істина) чи FALSE (хибність). Слова TRUE і FALSE є булеві константи. До булевих операндів можна застосовувати такі операції: AND (логічне І), OR (логічне АБО), NOT (логічне НЕ). Якщо А, В, С — булеві змінні, то мовою Паскаль булевими виразами будуть, наприклад:
A and В
В and (C or A) and A
43)Стандартні функції паскаль. Правила запису стандартних функцій
Більшість інших операцій по обробці величин виконують стандартні функції. Функція має ім'я (ідентифікатор), за яким вказано один чи більше аргументів. При зверненні до функції викликається готова вбудована в транслятор програма обробки, якій, в якості вхідних величин, передаються аргументи функції. Результат повертається в головну програму через ім'я функції.
Cписок основних функцій:
abs(x) — абсолютна величина (модуль) х. Аргумент х — цілий або дійсний. Результат — відповідно цілий або дійсний.
sqr(x) — число в квадраті. Аргумент х — цілий або дійсний. Результат — відповідно цілий або дійсний.
sqrt(x) - обчислення кореня квадратного. Аргумент і результат – дійсні; х>=0
trunc(x) — відкидає дробову частину х. Аргумент — дійсний, результат — цілий.
Якщо y := trunc (3.5) то значення змінної y буде дорівнювати 3.
round(x) — округлення х до найближчого цілого. Аргумент — дійсний, результат — цілий.
Якщо y := round (3.5) то значення змінної y буде дорівнювати 4 .
pred(x) — якщо х — ціле, дає попереднє ціле число, якщо х — символ, дає попередній символ, якщо х — нижня границя діапазону, то результат не визначено; х не повинний бути REAL.
Якщо y := pred (3) то значення змінної y буде дорівнювати 2 .
succ(x) — аналогічно дає наступне значення; якщо х — верхня межа, результат не визначено; х не повинний бути REAL.
Якщо y := succ (3) то значення змінної y буде дорівнювати 4 .
sin(x) - x — в радіанах, результат — дійсне число.
cos(x) - x — в радіанах, результат — дійсне число.
arctan(x) - х — дійсне, результат — значення в радіанах.
ln(х) - натуральний логарифм, х>0 , х і результат — дійсні.
ехр(х) — e в степені х. Експонента х — дійсне.
Для піднесення х до будь-якого степеня у (х ^ у) можна користуватися формулою:
x ^ у = ехр(у * ln(х))
ord(x) — дає код символьної величини х.
Приклад:
ord(‘B') = 66
chr(x) - дає символ, код якого дорівнює цілому х.
Приклад:
chr(66)=B
Вирази
Вирази складаються з операцій, припустимих для величин, що використовуються. Послідовність виконання операцій така:
1) операції в круглих дужках;
2) функції;
3) not;
4) *, /, div, mod, and (операції типу множення);
5) +, -, or (операції типу додавання);
6) =, > , <, <=, >= (операції типу відношення).
