Доброякісні пухлини яєчників

8 груп пухлин і пухлиноподібні утворення: 1) епітеліальні пухлини; 2) пухлини строми статевого тяжа; 3) ліпідно-клітинні пухлини; 4) герміногенні пухлини; 5) гонадобластоми; 6) пух­лини м'яких тканин, неспецифічні для яєчників; 7) некласифіковані пухлини; 8) вторинні (метастатичні) пухлини; 9) пухлиноподібні процеси (лютеома вагітності, гіперплазія стрбми яєчників, фолікулярні кісти, кісти жовтого тіла, ендометріоз, запальні процеси, пароваріальні кісти тощо).

Фактори ризику: фонові стани — хворі після резекцій яєчників, оваріоектомій, хворі з захворюваннями молочних залоз, шлунково-киш­кового тракту, стан після припиненння менструацій, спадкові фактори та ін.; фонові захворювання — пухлиноподібні утворення — кісти, порушен­ня менструального циклу, кровотечі в постменопаузі, ендокринопатії, гіперпластичні процеси ендометрію, ендокринне безпліддя та ін.; передра­кові стани — справжні доброякісні пухлини яєчників — кістоми.

У зв'язку з великою небезпекою до малігнізації для справжніх пухлин яєчників єдиним методом лікування є хірургічний. Необхідно розібрати поняття анатомічної (власна зв'язка яєчника + мезосальпинкс + воронкотазова зв'язка) та хірургічної (названі утво­рення + маткова труба) "ніжки" яєчника.

Ускладнення при пухлинах яєчників: малігнізація, перекручуван­ня "ніжки", нагноєння, розрив капсули та ін. Попередження ускладнень (особливо малігнізації) — рання діагностика та своєчасне адекватне лікування у правильному обсязі.

Рак яєчників

Розібрати фактори ризику рака яєчників. До них належать: стан після операції на яєчниках (видалення або резекція одного яєчника), після лікування з приводу новоутворення інших органів (шлунку, ки­шечника, молочної залози), після опромінення чи гормонотерапії, за­стосованих з метою пригнічення гормональної функції яєчників. Факторами ризику слід вважати кісти яєчників, полікістоз яєчників, хронічне запалення придатків матки, порушення менструального циклу, ендокринні форми непліддя, фіброміому матки, гіперпластичні процеси в ендометрії, нез'ясовані пухлинні утворення в ділянці малого таза.

Клініко-анатомічна класифікація раку тіла матки

за стадіями (Я.В.Бохман, 1972):

І — уражена тільки слизова оболонка тіла матки;

IIа — з інфільтрацією м'язової оболонки;

IIб — з інфільтрацією навколоматкової сполучної тканини без переходу На стінки таза;

IIв — з переходом на шийку матки;

ІІІа — з інфільтрацією навколоматкової сполучної тканини на одному або обох боках з переходом на .стінку таза;

IIIб — з проростанням очеревини, але без утягнення органів, які близько лежать;

ІVа — з переходом на сечовий міхур або на пряму кишку;

ІVб — з віддаленими метастазами.

Класифікація раку тіла матки за системою ТNМ:

Т — первинна пухлина;

Тis — преінвазивна карцинома;

Т0 — первинна пухлина не визначається;

Тl — карцинома обмежена тілоад матки;

Тla — порожнина тіла матки розміром 8 см або менше за найбільшим виміром;

Тlb —' тіло матки перевищує 8 см за найбіль­шим виміром;

Т2 — карцинома поширюється на шийку матки, але не виходить за межі матки;

Т2a — втягування в процес ендоцервікаль-них залоз;

Т2b — інвазія строми матки;

Т3a — пухлина поширюється на серозну оболонку або придатки матки;

Т3b — карцинома поширюється на піхву, але залишається у межах малого таза;

Т4a — карцинома поширюється на слизову оболонку сечового міхура або прямої кишки і (або) виходить за межі малого таза.

N — ураження регіонарних лімфатичних вузлів:

N0 — нема ознак ураження регіонарних лімфатичних вузлів;

N1 — регіонарні лімфатичні узли уражені;

Nx — недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів.

М — урахування локалізації метастазів:

М0— нема ознак віддалених метастазів;

М1— є віддалені метастази;

Мx — недостатньо даних для визначення локалізації метастазів.

Класифікація раку тіла матки з урахуван­ням гістопатологічної градації:

G1 — високий ступінь диференціації;

G2 — середній ступінь диференціації;

G3 — низький ступінь диференціації або недиференційований рак;G4 — ступінь диференціації не встановлений.