Мазок на наявність гонореї

Матеріал для дослідження беруть аналогічно з цервікального каналу, з уретри (до акту сечовипускання після легенького масажу задньої стінки уретри), з прямої кишки, наносять на скельце у вигляді окремих штрихів.

Онкоцитологічне дослідження проводять з метою ранньої діагностики онкологічних захворювань.

Техніка:

• ввести дзеркало;

• обережно ватною кулькою, затиснутою в пінцеті, зняти залишки слизу з шийки матки;

• матеріал для дослідження беруть гінекологічним одноразовим дерев'­ним шпателем із передньобокового склепіння вагіни та із зовнішнього вічка цервікального каналу, піхвової частини шийки матки та прицільно з патологічно-змінених її ділянок, виявлених під час кольпоскопії, а також щіточкою або жолобкуватим зондом потрібно зробити забір матеріалу;

• нанести на предметні скельця;

• вийняти дзеркало;

• написати направлення в лабораторію.

Мазок на «гормональне дзеркало»

Матеріал беруть легким дотиком інструмента з верхньої третини бокових склепінь не раніше ніж через 2-3 дні після припинення будь-яких маніпуляцій у піхві. Отриманий вміст наносять на предметне скельце. У направленні вказують вік жінки, термін вагітності або день менструального циклу.

Цей метод можна використовувати для діагностики загрози переривання вагітності, порушення менструального циклу, а також як контроль за результатами гормонотерапії.

КОНТРАЦЕПТИВИ

Серед контрацептивів розрізняють гормональні, внутрішньоматкові, бар'єрні, хірургічні й посткоїтальні.

Ефективність будь-якого контрацептиву виражається індексом Перля, який визначається кількістю вагітностей у 100 жінок, що використовували цей метод протягом року.

Гормональна контрацепція

З метою гормональної контрацепції використовують такі засоби:

• комбіновані (естроген-гестагенні) оральні контрацептиви (антеовін, триквілар,);

• гестагенні оральні контрацептиви (норетистерон, лінестерол, етинодіол-діацетат);

• пролонговані ін'єкційні контрацептиви (депо-провера);

• імплантаційні контрацептиви.

Внутрішньоматкова контрацепція

Розрізняють виділяючі мідьвмісні (Соррег Т 380 A, Nova T, Multiload 375) та виділяючі прогестини (Progestasert, Levo Nova). Гайне-Т 380 Сімналайн має високу контрацептивну надійність. Індекс Перля складає 0,31 на 100.

Бар'єрні методи контрацепції

До них належать: чоловічі презервативи, вапнальні діафрагми і церві-кальні ковпачки, сперміциди.

Хірургічна контрацепція

При цьому виді ефективність контрацепції сягає 100%.

Жіночу стерилізацію проводять шляхом оклюзії маткових труб при лапароскопії, а чоловічу - шляхом перев'язування сім'явивідного протоку. Недоліком цього методу є його необоротність.

Посткоїтальна контрацепція

Використовується тоді, коли статевий акт був незахищений іншими методами контрацепції.

Використовують комбіновані оральні контрацептиви не пізніше 72 годин після статевого акту двічі через 12 годин (з розрахунку 10-12 мг етинілестрадіолу на прийом).

Даназол вживають у перші 72 години по 600 мг двічі через 12 годин.

История

XVI Фалопий, Везалий, Евстахий, Амбруаз Паре (поворот на ножку)

XVII-XVIII Чемберлен (а. щипцы) Хантер («анатомия беременной матки»), Жан Луи Боделок (наружное измерение таза)

XVIII Максимович-Амбодик (первое русское руководство по акушерству, применил а.щипцы), Левицкий (руководство к повивальной науке), Крассовский (руководитель акушерства мед-хир акад С.питер-га, биомеханизм родов, аномалии таза), Феноменов (руководство по опер акуш), Снигерев(основополож русской гинекол).

Снегирев был талантливым клиницистом, блестящим ученым и педагогом. Им высказаны передовые идеи об организации мер охраны здоровья женщины.

Отт (1855—1929), усовершенст­вовал методику многих гинекологических и акушерских операций, разработал проблемы асептики и антисептики, организации родов­споможения и ряд других важных вопросов.

Строганова (1857—1938) — автора метода лечения эклампсии, пользуется мировой известностью. режим беременной и ро­дильницы, разрыв матки, предлежание плаценты и др.

Труды К. П. Улезко-Строгановой (1858—1934) по гистологичес­кому изучению эрозий, поздних токсикозов беременных, опухолей и других патологических процессов

Груздев (1866—1938) капитальное руко­водство по акушерству и гинекологии, и большое число научных трудов по анатомии, физиологии и эмбриологии женских половых органов.

Плод

Рост 48-57, Вес 2600-5000г.

РАЗМЕР ГОЛОВЫ, ТУЛОВИЩА	Latinus	D	P
ПРЯМОЙ	d. Frontooccipitalis	12	34
БОЛЬШОЙ КОСОЙ	d. Mentooccipitalis	13-13,5	38-42
МАЛЫЙ КОСОЙ	d. suboccipitobregmenticus	9,5	32
СРЕДНИЙ КОСОЙ	d. suboccipitofrontalis	10	33
ВЕРТИКАЛЬНЫЙ	s. trachleobregmatica	9,5-10	32
БОЛЬШОЙ ПОПЕРЕЧНЫЙ	d. biparietalis	9,25-9,5
МАЛЫЙ ПОПЕРЕЧНЫЙ	d. bitemporalis	8
РАЗМЕР ПЛЕЧИКОВ	d. biacromialis	12	35
ПОПЕРЕЧНЫЙ РАЗМЕР ЯГОДИЦ	d. basilliacus	9-9,5	28

Шкала АПГАР

ЧСС, ЧД, Тонус мышц, Рефлексы, Цвет кожи (балы 0,1,2)

Здоровые(8-10), слабые(5-7), явно сниженого состояния(1-4), мертвые(0)

ПЛОСКОСТИ И РАЗМЕРЫ МАЛОГО ТАЗА

Плоскости таза	Размеры, см
	прямой	поперечн	косой
Вход в таз	11 мыс-симфиз	13-13,5	12-12,5 подвздкрестц-подвздошлобк сочлен
Широкая часть полости таза	12,5 2-3крест позв--сим	12,5 вертл впад	13 (условно)
Узкая часть полости таза	11-11,5 крес-копч--симфиз	10,5 ости седал кос	--
Выход таза	9,5-11,5 верх копч--симфиз	11 внутр поверх седал бугр	—

ПЛОСКОСТИ

1Терминальная

2Главная

3Спинальная

4Выхода

ИССЛЕДОВАНИЕ ТАЗА

Dist spinarum 25-26

D.cristarum 28-29

D.trochanterica 30-31

Conj externa 20-21 (истинная –9см) (симфиз-надкрестцовая ямка)

Conj diagonalis 12,5-13 (симфиз-мыс крестца)

КЛАССИФИКАЦИЯ УЗКОГО ТАЗА ПО ФОРМЕ СУЖЕНИЯ.

А Сравнительно (с редкими) часто встречающиеся формы:

1. Общеравномерносуженный таз(инфантильный, мужской, карликовый)

2. Поперечносуженныйтаз.

3. Плоский таз: а) простой плоский таз, б) плоскорахитический таз.

4. Общесуженныи плоский таз.

Б. Редко встречающиеся формы:

1. Кососмещенный и кососуженный таз.

2. Ассимиляционный таз.

3. Воронкообразный таз.

4. Кифотический таз и другие редкие формы.

5. Спондилолистетический таз.

6. Остеомалятическийтаз.

7. Таз, суженный экзостозами и костными опухолями.

Форма таза	Размеры, см
	distantia spinarum	distantia cristarum	distantia trochan-terica	conju-gata externa	conjugate diagonalis	conjugat Vera
Нормальный Общеравномерносуженны Поперечносуженный Простой плоский Плоскорахитический Общесуженяый плоский	25-26 24 24 26 26 24	28-29 26 25-26 29 26 25	30-31 28 28-29 30 31 27	20 18 20 18 17 16	12,5-13 11 12,5 11 10 9	11 9 11,5 9 8 7

СТЕПЕНИ СУЖЕНИЯ ПО ИСТИННОЙ КОНЬЮГАТЕ

1. меньше10

2. 9-7,5

3. 7,5-6,5 кесарево

4. 6,5 кесарево

ПРИЗНАКИ ОТДЕЛЕНИЯ ПЛАЦЕНТЫ

1.Изменения формы и высоты стояния дна матки. (уплощение и поднятие дна матки под ребра)

2.Удлинение наружного отрезка пуповины

3.Появление выпячивания над симфизом

4.Позыв на потуги

5.Удлинение пуповины при натуживании роженницы

6.Признак Кюстнера –Чукалова. Надавить над лобком ---пуповина втягивается во влагалище

СПОСОБЫ ОТДЕЛЕНИЯ ПОСЛЕДА

1.С. Абуладзе – продольная складка+потуги

2.С.Гентера – Давят на дно матки

3.С.Креде-Лазаревича – Захватывают дно всей кистью, выжимают послед

ОБЕЗБАЛИВАНИЕ РОДОВ

Текодин 1%р-р 1,5мл подкожно

Промедол 1% 1мл подкожно

Апрофен 1% 1мл

Баралгин 5мл в/в в/м

Закись азота (40-80% азота 60-20 кислорода)

ПРЕПАРАТЫ ВЛИЯЮЩИЕ НА МИОМЕТРИЙ

1.лечения слабости родовых схваток, в особенности при «незрелой» шейке матки: инъекции в заднюю губу шейки матки 2 мл 0,1 % раствора эстрадиолдипропионата вместе с 0,5 мл нар­козного эфира, двукратное внутривенное введение 20 мл 40% раствора глю­козы, 10 мл 10 % раствора глюконата кальция и 10 мл 5 % раствора аскорби­новой кислоты. При отсутствии эффекта через 1 — 2 ч после введения этих веществ назначают внутривенно дробные дозы окситоцина, питуитрина М (по 0,15 мл последова­тельно через 30 мин до 6 раз), а также ингаляцию кислорода (каждые 30 мин по 5 л).

2.повышения эффективности стимулирующих средств Лидазу вводят в толщу шейки матки в начале периода раскрытия вместе с новокаином (64 УЕ лидазы растворяют в 50 мл 0,25 % раствора новокаина). В этих случаях лидазу вводят (64—128 УЕ в 5 —10 мл 0,5% раствора новокаина) в ткани промежности к су­хожильному центру. АТФ вводят внутримышечно (одно­временно с глюкозой) по 1 мл 1 % раствора.

3.Для внутреннего введения 1 мл синтетического окситоцина (5 ЕД) разво­дят в 500 мл 5 % раствора глюкозы, раствор вводят капельно, начиная с 6 — 8 капель в минуту. Для установления хорошей родовой деятельности число ка­пель постепенно увеличивают (каждые 5—10 мин на 5 капель, но не более 40 капель в минуту). Вливание окситоцина продолжают в течение всего родового акта.

4.Введение окситоцина целесообразно сочетать со спазмолитически­ми анализирующими средствами: апрофеном (1 мл 1% раствора в шейку матки), промедолом (1 мл 2% раствора подкожно), эстоцином (2 мл 1% р-ра в/м)

АБОРТ

Аборт – до 28 недель. 28-39 преждевременные роды

1Угрожающий аборт

2Начавшийся

3Аборт в ходу

4Неполный аборт

5Полный

ПЕРИОДЫ ЖИЗНИ

Ембриональный, детства, полового созревания, половой зрелости, климактерический, постклимактерический, старческий.

АСФИКСИЯ, ГИПОКСИЯ

1.Предплацентарная, плацентарная(кисты, петрификаты, токсич в-ва), постплацентарная (пережатие пуповины, узлы, пороки развития плода).

2.Анемическая, гипоксическая, циркуляторная(гистоз, многоводие), тканевая.

Диагностика:

Амниоскопия (количество, цвет, консистенция)

Амниоцентез (рН, цвет, альфафетопротеин)

Тесты:

нестресовый (реакция ЧСС при движении плода)

Стресовый (окситоциновый, эмитация родовой деятельности.)

Температурная проба

Проба с задержкой дыхания

Проба с кислородом

Диагностика ранних сроков беременности

Предположительниепризнаки: изменение аппетит, обоняния, нервн системи; пигментации.

Вероятние: прекр менструаций, появление молозива, синюшность слизистых влагал, шейки, изменение формы, величины, косистенции матки.

Ранние токсикозы: рвота,слюнотечение

Подние токсикозы: водянка, нефропатия, преэклампсия, эклампсия,

1. Прямий розмір (diameter fronto-occipitalis) — відстань від перенісся до потиличного горбка— 12 см; відповідна окружність голівки (circumferentia fronto-occipitalis) — 34—35 cm.

2. Великий косий розмір (diameter mentooccipitalis) — відстань від підборіддя до найбільш віддаленої точки потилиці — 13,5 см; відповідна окружність — 39— 41 см.

3. Малий косий розмір (diameter suboccipito-bregmaticus) — відстань від підпотиличної ямки до середини великого тім'ячка — 9,5 см; відповідна окружність — 32 см.

4. Великий поперечний розмір (diameter biparie-talis) — між найбільш віддаленими точками тім'яних горбків — 9,25 см.

5. Малий поперечний розмір (diameter bitempo-ralis) — між найбільш віддаленими точками вінцевого шва — 8 см.

6. Вертикальний розмір (diameter sublinguobreg-maticus) — від середини великого тім'ячка до під'язикової кістки — 9,5 см; окружність голівки за цим розміром — 32—33 см.

7. Середній косий розмір — від підпоти­личної ямки до межі волосистої частини лоба — 10см; відповідна окружність голівки — 33 см.

Поперечник плечового пояса дорівнює 12 см, окружність за цим розміром — 35—36 см.

Середній зріст доношеного плода в нормі дорів­нює 50—51 см, с маса тіла 3000—3500 г.

Мал. 58. Положення плода в матці:

а — потиличне передлежання, перша позиція, задній вид;

б — потиличне передлежання, перша позиція, передній вид;

в — сідничне передлежання, друга позиція, задній вид;

г — сідничне передлежання, перша позиція, передній вид;

д — поперечне положення, перша позиція, передній вид; е — поперечне положення, друга позиція, задній вид

ОЗНАКА ГЕГАРА — розм'якшення матки в ділянці перешийка, внаслідок чого під час бімануального дослідження перешийок не визначається, складається враження, що шийка і тіло матки не пов'язані між собою.

ОЗНАКА ГОРВІЦА — Гегара — консистенція матки м'яка, особливо в ділян­ці перешийка. Це дає змогу під час біману­ального дослідження легко наблизити пальці обох рук у ділянці перешийка.

ОЗНАКА ГЕНТЕРА — гребенепо-дібне стовщення по середній лінії передньої поверхні тіла матки.

ОЗНАКА ПІСКАЧЕКА — куполо­подібне випинання одного кута матки (аси­метрія матки).

ОЗНАКА СНЄГИРЬОВА — змінюваність кон­систенції матки: під час дослідження матка скорочується й стає щільнішою, після нього — знову набуває м'якої консистенції.

ОЗНАКА ГУБАРЄВА-ГАУСА виявля­ється під час піхвового дослідження: шийка матки легко рухається внаслідок значного розм'якшення її перешийка.

!!!!!! тільки в ранні терміни (до 3 міс) вагітності.

Перший прийом. Долонями обох рук, розташованими горизонтально над дном матки, визначають висоту стояння дна матки (тобто її розмір і відповідно термін вагіт­ності) і частину плода, розташовану біля дна матки.

Другий прийом. Визначають положення, позицію, вид плода.

Третій прийом. Визначається характер передлежачої частини плода й рівень стояння її щодо входу у малий таз. Цим самим прийомом знаходять підборіддя плодам й потилицю його голівки.

Четвертий прийом є продовженням 3; для визначення х-ру передлежачої частини та рівня стояння її до входу в малий таз. Ступінь вставлення голівки в малий таз.

СХЕМА МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНКИ - ЧОТИРИ ЦИКЛИ.

1. ГІПОТАЛАМІЧНИЙ ЦИКЛ. Циклічно вироб­лювані гормони (ФСГ-РГ, ЛГ-РГ, ЛТГ-РГ) ре­гулюють виділення ФСГ, ЛГ і ЛТГ.

2. ГІПОФІЗАРНИЙ ЦИКЛ. Передня частка гіпо­фіза протягом менструального циклу послі­довно виділяє три гормони: ФСГ, який забез­печує розвиток і дозрівання фолікула та ви­ділення останнім естрогенів; ЛГ, який сприяє овуляції і розвитку жовтого тіла; ЛТГ, що підтримує функціонування жовтого тіла.

3. ЯЄЧНИКОВИЙ ЦИКЛ. 1.Фолікулінова фаза (ріст і дозрівання фолікула) на 14—16-й день менструального циклу змінюється фазою овуляції. У цих двох фазах у фолікулі вироб­ляються естрогени. 2.Лютеїнова фаза харак­теризується розвитком жовтого тіла. Жовте тіло поза вагітністю проходить такі стадії розвитку: проліферації, васкуляризації, роз­квіту і зворотного розвитку. Таке жовте тіло називається менструальним (corpus luteum menstruationis). Через 2—3 тиж воно пере­творюється на біле тіло (рубець — corpus albicans). Під час вагітності жовте тіло після фази розквіту продовжує розвиватись до 12---14 тиж (corpus luteum graviditas), доки його функцію не візьме на себе плацента. Жовте тіло виробляє прогестерон, або лютеогормон.

4. МАТКОВИЙ ЦИКЛ. У слизовій оболонці матки відповідно до гіпофізарного і яєчнико­вого циклів спостерігаються чотири фази: десквамації (менструація) — від 1-го до 6-го дня; регенерації— від 6-го до 8-го дня; про­ліферації— від 8-го до 16-го дня, секреції — від 16-го дня до початку чергової фази деск­вамації, а саме до 28—30-го дня.

У регуляції менструального циклу крім го­надотропних гормонів беруть участь окситоцин, серотонін і ПГ, а також ферментна си­стема гіалуронідаза — гіалуронова кислота. Окситоцин, ПГ F_2a і серотонін впливають безпосередньо на оболонку фолікула. М'я­зові елементи оболонки при цьому скорочу­ються, у зв'язку з чим підвищується внутрішньо­фоліку­лярний тиск і оболонка фолікула розривається.

Окситоцин, ПГ F_2а і серотонін діють також на моторну функцію матки. Доведено їх вплив на процес овуляції, утворення ЛТГ і спорожнення груді у лактаційний період. Серотонін і ПГ впливають на деякі ланки метаболізму та тонус судин матки.