27.Реактивність: визначення, класифікація,характеристика

Реактивність – це властивість організму відповідати зміною життєдіяльності на різні впливи зовнішнього середовища. Зміни реактивності є процесами , головним чином, захисного , пристосувального характеру.

Види реактивності:

• Біологічна( видова або первинна) – визначається насамперед спадковими факторами і виражає здатність організму реагувати на різі впливи навколишнього середовища зміною життєдіяльності захисно-пристосувального характеру в межах норми реакцій даного біологічного виду.( несприйнятливість людини до чуми рогатої худоби, зимова сплячка тварин)

• Групова – властива певним групам організмів в межах одного виду.За походження може бути спадковою і набутою. Групи можна виділяти за віком,статтю, професією,конституцією та інші. (реактивність людей з синдромом Марфана,реактивність спортсменів)

• Індивідуальна – залежить від умов середовища в яких розвивається конкретний організм, може бути і спадковою, і набутою.

Індивідуальна реактивність може бути специфічною ( здатність утворювати тіла на антигенні подразники) і неспецифічною ( реалізується за допомогою нервової, ендокринної системи,біологічних бар*єрів, СМФ)

Залежно від адекватності сили відповіді розрізняють патологічну і фізіологічну форми реактивності. Нормергія – стан реактивності, при якому відповідь організму на подразник є адекватною і за силою і за спрямованістю.

Виокремлюють 4 форми патологічної реактивності :

Гіперергічна – надмірна реакція на подразник, що перевищує його силу( переважання процесів збудження над гальмуванням, автоімунні, імуноагресивні, алергічні реакції,судоми,безсоння)

Гіпергічна – недостатня відповідь на подразник, переважання процесів гальмування над процесами збудження( імудодефіцитні, імунодепресивні стани, наркоз,синдром « лінивих фагоцитів»

Анергічна – повна відсутність реакцій на подразник 9 аналгезія, арефлексія)

Дизергічна – відповідь є спотвореною,неадекватною ( нервовий тік, патологічні рефлекси)

28.Резистентність : визначення, класифікація,характеристика

Резистентність – це стійкість організму до дії патогенних факторів. Резистентність тісно пов*язана з реактивністю,відображаючи разом основні властивості живого.

Розрізняють резистентність пасивну і активну.

Пасивна – пов*язана з анатомо-фізіологічними особливостями організму, не спостерігається активних реакцій організму на даний патогенний чинник.

• Існування перешкод між організмом та патогенним чинником ( біологічні бар*єри)

• Відсутність структур,які здатні взаємодіяти з патогенним чинником ( відсутність рецепторів до певних вірусів чи антигенів)

• Знищення патогенного чинника реакціями і механізмами, які не пов*язані з ним конкретно ( знищення лізоцимом мікроорганізмів)

• Сповільнення або затримка включення патологічних реакцій ( наркоз)

Активна – зумовлена захисно-пристосувальними механізмами, відбувається з затратами енергії. 9 антитілоутворення,гіпервентиляція легень при гіпоксії)

Резистентність може бути вродженою ( первинна опірність організму ,зумовлена спадковими факторами , стійкість до уф-випромінювання у представників негроїдної раси), і набутою, яку в свою чергу поділяють на активну ( посилення стійкості до інфекції в результаті вакцинації) і пасивну ( серототерапія).

Специфічна резистентність об*єднує реакції організму,які розвиваються проти конкретного антигена в межах імунологічної реактивності. Неспецифічна – за допомогою стереотипних механізмів, вироблених в процесі еволюції.( біологічні бар*єри, СМФ)