70.Гарячка, визначення, етіологія

Гарячка – типовий патологічний процес, що виник еволюційно і виявляється підвищенням температури внаслідок дії патогенних подразників. Це неспецифічна реакція організму, яка пов*язана з тимчасовою перебудовою терморегуляції на більш новий високий рівень незалежно від впливів зовнішнього середовища.

Фактори, що викликають гарячкову реакцію, називаються пірогенними речовинами. Вони можуть потрапляти в організм із зовні( екзогенні) чи утворюватись всередині нього (ендогенні). Екзогенні пірогени можуть бути бактерійної і небактерійної природи.

За механізмом дії пірогени поділяють на первинні і вторинні. Первинні пірогени потрапляють в організм разом разом з мікроорганізмами, вони не викликають гарячку, але підштовхують макрофаги і нейтрофіли до синтезу вторинних пірогенів, які в свою чергу діють на механізми терморегуляції і призводять до гарячки. До неінфекційної гарячки належать гарячкові реакції , які виникають при асептичному запаленні, зумовленому механічним,хімічним або фізичним локальним ушкодженням тканин, а також при некрозі тканин на основі порушення кровообігу ( інфаркт міокарда). Гарячку здатні викликати віруси, індукуючи вироблення ендогенних пірогенів.

Процес утворення лейкоцитарних пірогенів може бути індукований також гормонами.

71.Стадії розвитку гарячки

Гарячковий процес завжди перебігає у три стадії, відповідно до чого температурна крива складається з трьох частин.

Стадія підвищення температури – обмеження тепловіддачі,перевищення теплопродукції над нею.

Тепловіддача зменшується :

• Звуження периферичних судин та зменшення припливу теплої крові до тканин

• Гальмування потовиділення та зменшення випаровування

• Скорочення волосяних цибулин

Теплопродукція збільшується в результаті активізації обміну в м*язах на тлі підвищення їх тонусу та тремтіння.

Стадія стояння підвищеної температури – температура тіла, яка піднялась на першій стадії , залишається на цьому рівні певний час. Тепловіддача збільшується в результаті розширення периферичних судин, що супроводжується відчуттям жару. Під впливом лейкоцитарного пірогену змінюється «установча точка» центру терморегуляції.На цьому рівні відновлюється механізм підтримання постійної температури , вона залишається підвищеною з характерними коливаннями зранку і ввечері.

За ступенем підвищення температури в цій стадії розрізняють такі види :

• Субфебрильна до 38

• Помірна 38-39

• Висока 39-41

• Гіперпіритична вище 41

Стадія зниження температури – після припинення дії пірогенів центр терморегуляції повертається до попереднього стану. Нагромаджене в організмі тепло вивільняється завдяки розширенню периферичних судин,частому диханню та потовиділенню. Зниження температури може бути швидким та поступовим.( критичне зниження температури з різким розширенням сітки кровоносних судин може викликати колаптоїдний стан)

72.Типи температурних кривих

Постійна гарячка (febris continua)	добові коливання температури не перевищують 10С
Перепадаюча гарячка (febris intermittens)	коливання температури впродовж доби перевищують 10С. Зранку температура тимчасово знижується до норми, або нижче норми. Часто цей вид гарячки характеризується короткочасними приступами підвищення температури, які відокремлені один від одного періодами апірексії
Послаблююча гарячка (febris remittens)	добові коливання температури понад 1-20С, але не сягають норми
Виснажуюча гарячка (febris hectica)	добові коливання температури сягають 3-5 0С. Стрибки температури впродовж доби багатократні
Поворотна гарячка (febris recurrens)	зміна періодів лихоманки періодами апірексії, що тривають кілька діб і обумовлені особливостями циклу розвитку збудника
Спотворена гарячка (febris inverse)	ранкова температура є вищою ніж вечірня
Неправильна гарячка (febris atypica)	коливання температури впродовж доби без будь-якої закономірності