6.Етапи планування експерименту.

1.Планування експерименту в свою чергу передбачає:

а) постановку мети і завдань дослідження;

б) створення робочої гіпотези;

в) визначення об’єкту експерименту (правильний підбір тварин);

г) вибір спеціальної методики, яка найкраще відповідає поставленому завданню;

д) визначення об’єму досліджень (види дослідів, їх кількість).

2.Моделювання хвороби. Особливим моментом в експерименті є застосування правильних, адекватних, інформативних методів і методик, оскільки вони повинні найбільш точно, об’ємно і глибоко забезпечити можливість перевірки гіпотези.

Для вивчення патологічних процесів використовують наступні методи моделювання хвороб:

1. метод вилучення,метод ушкодження (руйнування) ,метод створення дефіциту,метод перенавантаження,метод екзогенної індукції,метод подразнення,метод ізольованих або “переживаючих” органів (ізольоване серце, печінка, легені та ін.) ,метод тканинних культур (трансплантації і експлантації) ,метод порівняльної патології.

3. Вивчення хвороби (патологічного процесу) в динаміці. Для отримання інформації про зміни в організмі експериментальних тварин на різних рівнях організації організму використовують наступні методики:

• функціональні (ЕКГ, енцефалографія, спірографія тощо);морфологічні (світлова і електронна мікроскопія);біохімічні (визначення концентрації електролітів, гормонів, активність ферментів тощо);імунологічні (визначення титру антитіл, бласттрансформації лімфоцитів, імунних комплексів, тощо);генетичні (підрахунок хромосом, визначення статевого хроматину, генеалогічні, тощо);

4. Аналіз і синтез отриманих результатів. Для аналізу отриманих результатів користуються математичними, порівняльними, коригуючими і кореляційними методами.

За останні десятиліття експерименти на тваринах суттєво доповнені безпосередніми спостереженнями за хворою людиною з використанням сучасних високоінформативних біофізичних, біохімічних, електрофізіологічних та інших методів досліджень безпосередньо в клініці

7.Здоров*я,хвороба, визначення поняття.

Здоров’я	стан повного фізичного, психологічного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад
Хвороба		особливий вид страждання, викликаний ушкодженням цілого організму або окремих його систем різними ушкоджуючими факторами, який характеризується порушенням регуляції, адаптації та зниженням працездатності,

8.Принципи класифікації хвороб.

№	Принцип класифікації		Приклади
1	за етіологією		спадкові, вроджені, набуті
2	за патогенезом		хвороби обміну речовин, запалення, порушення периферичного кровообігу, пухлини, гіпоксія, голодування
3	за віком		хвороби новонароджених, хвороби дитячого та старечого віку
4	за статтю		гінекологічні хвороби, андрологічні хвороби
5	за топографо-анатомічним принципом		хвороби серця, легень, нирок, очей
6		за клінічним перебігом		ефемерні, блискавичні, гострі, підгострі, надгострі, хронічні
7		за екологічним принципом		тропічні хвороби, хвороби Крайньої Півночі
8		за соціальним принципом		професійні хвороби, хвороби військового часу, «хвороби цивілізації»
9		залежно від співвідношення структурних та функціональних порушень		органічні і функціональні хвороби
10		залежно від методів, які переважно використовують для лікування хвороб		терапевтичні і хірургічні хвороби
11		залежно від рівня уражень		молекулярні, хромосомні, тканинні, системні хвороби