2.4 Вибір зварювальних матеріалів, їх характеристика

Зварюваність – це властивість металу давати за певних технологічних умов доброякісне зварне з'єднання без тріщин і суттєвої зміни його властивостей.

Вузол виготовляється із сталі Вст3.

Спільним показником, що характеризує зварюваність, є схильність до утворення гарячих, холодних тріщин. Сталь Ст3 володіє хорошою зварюваністю, не схильна ні до гарячим ні до холодних тріщин.

Зварка таких сталей виконується зазвичай, без підігріву і без подальшої термообробки.

При виборі способу зварки проводиться урахування наступних чинників:

– хімічний склад і физико-механічні властивості.

– товщина металу.

– протяжність швів в конструкції.

– продуктивність способу.

Найбільш прийнятним способом зварки вузла є напівавтоматична зварка в захисному газі.

Використання напівавтоматичної зварки обумовлене конфігурацією і протяжністю швів конструкції, даний спосіб характеризується більшою продуктивністю, в порівнянні з РДЗ. При зварюванні досягається надійна захисту металу шва від дії кисню і азоту повітря, однорідності металу шва по хімічному складу, поліпшення форми шва і збереження незмінності його розмірів. В результаті забезпечується менша вірогідність утворення непроварів, підрізів і інших дефектів формування шва і відсутність перерв в процесі зварювання, викликаних необхідністю зміни електродів.

Зварювання конструкції проводитиметься напівавтоматичною та автоматичною зваркою в середі захисних газів, тому як зварювальні матеріали використовуємо зварювальний дріт Св-08Г2С і суміш газів 25%СО2+75%Ar. Вживання зварювального дроту Св-08Г2С пояснюється тим, що вуглець є основним легуючим елементом основного металу і в процесі зварки частина його вигоряє, тому частина легуючих елементів з дроту йдуть на легування металу шва, а частина на розкислювання зварювальної ванни.

Таблиця 7 – Склад зварювального дроту Св08г2с (ГОСТ 2246–70),% [5]

C	Mn	Si	Cr	NI	Мо	S	P
						не більш
0,05–0,11	1,80–2,10	0,70–0,95	0,20	0,25	—	0,025	0,030

Суміші інертних і активних газів знаходять усе більш широке застосування при зварюванні плавким електродом сталей різних класів зважаючи на їх технологічні переваги: меншою в порівнянні з активними газами інтенсивністю хімічної дії на метал зварювальної ванни, високої стійкості дугового процесу, сприятливого характеру перенесення електродного металу через дугу. В порівнянні з чистим аргоном суміші інертних і активних газів мають переваги при зварюванні конструкційних сталей. Відомо, що при плавкому електроді кращі характеристики процесу зварювання зазвичай досягаються на постійному струмі зворотної полярності. Проте при зварюванні стали, застосування як захисний газ чистого аргону супроводжується нестабільністю положення катодної плями на поверхні виробу. В результаті виходять погано сформовані зварні шви.

Добавка до аргону невеликої кількості кисню або іншого окислювального газу істотно підвищує стійкість горіння дуги і покращує якість формування зварних швів. Наявність кисню в атмосфері дуги сприяє більш мелкокапельному перенесенню електродного металу. Це обумовлено поверхнево-активною дією кисню на залізо і його сплави. Розчиняючись в рідкому металі і скупчуючись переважно на поверхні, кисень значно знижує його поверхневе натягнення. В результаті полегшується утворення окремих крапель металу, а їх розмір зменшується. Тому для зварки сталі застосовують не чистий аргон, а його суміш з активним газом

Таблиця 8 - Склад газоподібного аргону марки А, про.% [5]

Марка	Ar2	O2	N2
А	99,99	0,003	0,01
Б	99,96	0,005	0,04
В	99,90	0,005	0,10

Таблиця 9 – Склад вуглекислоти, про.% [5]

Сорт	СО2	С	Водяної пари
I зварювальна (не менше)	99,5	0	0,178
II зварювальна (не більш)	99,0	0	0,515