Контрольні питання
1 Особливості обробки не прорізних кишень.
2 Обробка кишень в швах з прямим входом
3 Обробка кишень в швах з фігурним входом
4 Обробка кишень у вертикальних швах з листочкою.
5 Обробка кишень у горизонтальних швах з клапаном.
Література
1 Реут Т. Н. и др. Технология изготовления швейних изделий по индивидуальным заказам. – М: Легпромбытиздат, 1989, стр. 76-77
Лекція 21
Тема: Обробка накладних кишень
План
1 Різновидності прорізних кишень і особливості їх обробки
2 Обробка накладних кишень овальної форми
3 Обробка накладних кишень з прямими кутами
1 Різновидності прорізних кишень і особливості їх обробки
Особливістю накладних кишень являється те, що їх деталі не виходять на зворотну сторону виробу і внутрішню частину підкладки кишені замінює пілочка. Форма кишень дуже різноманітна (рис. 1): прості, з фігурним краєм, з верхнім або прорізним входом, зі складками і швами, з відворотами і планками по верхньому краю тощо. Кишені можуть бути з відлітними і невідлетними краями.
Рисунок 1 – Загальний вигляд накладних кишень
Накладні кишені різняться засобами формування входу в кишеню, формою, видами оздоблення та способом з’єднання кишені з виробом (різновид накладних кишень наведено на рисунку 2).
Загальна схема накладних кишень приведена на рисунку 3.
На схемі обробки накладних кишень (рис. 3) подвійною лінію показані операції, які можна виконати на напівавтоматі, пунктирною лінією – операції, виконання яких залежить від моделі та прийнятої технології обробки.
Обробка накладних кишень включає виконання оздоблювальних елементів, оформлення верхніх, бічних та нижніх зрізів. Вхід у кишеню частіше розташовується зверху, тому необхідно докладніше розглянути варіанти обробки верхнього зрізу накладних кишень.
Рисунок 2 – Різновиди накладних кишень
Рисунок 3 – Схема обробки накладних кишень
На рисунку 3 наведена обробка накладної кишені у загальному вигляді. Порядок виконання операцій такий:
1) Намічання місця розташування кишені.
На пілочках намічають, з використанням допоміжних лекал, верхню, передню бічну та нижню сторони кишені при з’єднанні накладним швом. При з’єднанні зшивним швом або настрочним швом – чотирма лініями. В залежності від способу обробки можна намічати додаткові лінії.
У виробах з тканини, що мають малюнки, смужки або клітинки, слід перевірити змішення малюнка. Для цього коли виконують розкрій, до кишені слід додати припуск на підгонку малюнка. Для рапорту тканини розміром до 10 мм припуск передбачається у розмірі рапорту, якщо рапорт рисунка більше – передбачається припуск половини рапорту, а при великих рапортах – розміром більше 100 мм – кишені слід підбирати за малюнком.
2) Дублювання основної кишені деталі кишені.
Дублювання виконують для покращення зовнішнього вигляду кишені з рухливих структур тканини. Для забезпечення форми та розмірів в процесі експлуатації ре5комендується дублювання кишень по всій площині крім припуску на підгин зверху та по бічних сторонах. Але ця операція не обов’язково, тому на схемі (рис. 3) вона позначається пунктирною лінією. Необхідність цієї операції визначається властивостями використаних тканин та розмірів кишені.
3) Виготовлення оздоблювальних елементів на кишені.
Якщо за моделлю на кишенях передбачені складки, защіпи, строчки, драпіровки та інші оздоблювальні елементи, то їх слід виконувати спочатку, а потім вже виконувати подальшу обробку кишені.
4) Обробка верхнього зрізу кишені.
По надсічках або по намічених лініях з виворітного боку припуску на підгин прокладають з невеликим натягуванням клейову або пришивають не клейову кромку, при цьому строчку розмішують на відстані 2 мм від верхнього зрізу. У кишенях, які про дубльовані клейовою прокладкою по всій деталі, клейову кромку не прокладають.
5) Обробка нижнього та бічного зрізів.
Нижні та бічні зрізи кишені, які з’єднуються з виробом накладним швом, запрасовують на фальц пресі або просто за допомогою шаблонів. При обробці накладних кишень з прорізним входом запрасовують усі чотири зрізи. Ширина підгину 7-10 мм залежить від товщини основної тканини.
Для зменшення товщини у кутах кишень та покращення зовнішнього їх вигляду припуск на підгин у верхніх кутах та кінці обшивок з бічних сторін відрізають так, щоб їх зрізи розміщувалися біля підігнутих бічних зрізів кишень.
6) З’єднання деталей кишені з основним виробом.
З’єднання кишені накладним швом. Підготовлені деталі кишені накладають на пілочку по намічених лініях та настрочують. Верхні кути закріплюють на макшині двома строчками на відстані 10-20 мм, одночасно підкладаючи з виворітного боку пілочки відрізки клейової прокладки або поздовжник.
З’єднання деталей кишені настрочним швом. На пілочці по розмітці настрочують підкладку кишені по нижньому та бічних зрізах швом шириною 7 мм. Нижній та бічні зрізи основної кишені пришивають до пілочки швом 5 мм, суміщаючи контрольні відмітки та припосаджуючи кишеню у закруглених краях. Шви виправляють, кишеню припрасовують та настрочують за моделлю. Підкладку по верхньому краю з’єднують із основною тканиною клейовою павутинкою або пришивають. Слід пам’ятати, що так з’єднуються лише широкі кишені, які дозволяють пришити їх на універсальній машині.