- •Особистість та її розуміння у психології управління.
- •Відчуття і сприйняття у структурі особистості.
- •Пам'ять у структурі особистості.
- •Мислення у структурі особистості.
- •Темперамент у структурі особистості.
- •Характер у структурі особистості. Акцентуації характеру.
- •Здібності у структурі особистості.
- •Емоції і почуття у структурі особистості.
- •Психоаналіз як психологічна школа вивчення особистості.
- •Біхевіоризм як психологічна школа вивчення особистості.
- •Гуманістична психологія як психологічна школа вивчення особистості.
- •Конгітивна психологія як психологічна школа вивчення особистості.
- •13. Гештальтпсихологія як психологічна школа вивчення особистості
- •14. Розвиток особистості
- •16. Особливості проведення лекції
- •17. Семінарські і практичні заняття у вищій школі
- •18. Самостійна робота студентів як розвиток і самоорганізація тих, хто навчається
- •19. Основи педагогічного контролю у вищій школі
- •20. Предмет і завдання психологія управління
- •21. Структура, функції та основні категорії психології управління
- •22. Історія розвитку психології управління
- •23. Сучасний стан та перспективи розвитку психології управління
- •24. Методи досліджень у психології управління
- •25. Постать керівника в історії розвитку суспільства
- •26. Психологія керівництва
- •27. Психологія лідерства
- •28. Проблема статі в управлінні
- •29. Регресивний розвиток керівника та управлінська деформація.
- •30. Психологічна структура управлінської діяльності.
- •31. Морально-психологічні засади управління
- •32. Соціокультурний контекст управлінської діяльності.
- •33. Етнопсихологічний контекст управ-ї д-сті.
- •34. Функції управління та їх психологічний зміст.
- •35. Психологічні особливості планування та прийняття управлінських рішень.
- •36. Особливості управлінського спілкування
- •37. Спілкування керівника з підлеглими як обмін інформацією
- •39. Ділові переговори.
- •40. Умови ефективної взаємодії в управлінському спілкуванні.
- •41. Психологічні складові іміджу о-ції.
- •42. Поняття, мета та функції реклами.
- •43. Види реклами.
- •44. Психологія рекламної стратегії.
- •45. Психотехнологія рекламних засобів без зворотного зв’язку.
- •46. Псих особливості добору кадрів.
- •47. Оцінка діяльності персоналу.
- •48. Психологічні особливості освіти, навчання та формування кадрів.
- •49. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату організації.
- •50. Психологічне консультування кадрів в організації.
- •Обгрунтуйте місце психології управління в системі наукового знання.
- •Охарактеризуйте стилі керівництва.
49. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату організації.
Соц-псих клімат - сукупність психологічних умов, які сприяють або перешкоджають спільній діяльності, р-тку особистості у групі.
Психологічний клімат в організації може підсилювати чи знижувати предметну діяльність людей, а професійні завдання організації істотно впливають на психологічний клімат. Тому одним із чинників успішної діяльності групи (о-ції) є стан міжособистісних стосунків, на одному полюсі якого позитивний (сприятливий) психологічний клімат, на іншому - конфліктна ситуація, яка погіршує ді-сть о-ції.
Позитивними ознаками соц-псих-го кліматує: - наявність позитивної перспективи для групи і кожного її індивіда; - взаємодовіра і взаємовимогливість у групі; - ділова критика; - вільне висловлювання думок; - відсутність тиску керівників на підлеглих; - достатня поінформованість працівників про цілі та завдання організації; - задоволеність працею й належністю до групи; -- відповідальність за справи у групі тощо. Негативні ознаки соц-псих клімату: - дезінтеграція групи; - нечітко визначені права та обов'язки працівників;- відсутність налагодженої системи комунікацій; - проблеми адаптації до умов організації та ін.
Якість і продуктивність праці в колективі залежать не тільки від о-ції ді-сті, оснащеності, умов, а й від рівня групового р-тку, міжос-них стосунків, псих-чної сумісності, згуртованості, стилю керівництва. Часто високі результати забезпечують товариська взаємодопомога, дружелюбність, взаємовиручка, переважання позитивних емоцій, простота у взаєминах.
Морально-психологічний настрій колективу формується на основі об'єктивних і суб'єктивних зв'язків між людьми. За безпосер контактів усі зв'язки між працівниками набувають емоційного забарвл, яке визнач ціннісними орієнтаціями, моральними нормами, особистими інтересами. Емоційний настрій є наслідком р-тку психічних станів, які виникають під впливом не умов та особливостей ді-сті, а міжособистісних стосунків. На соціально-психологічний клімат в організації впливають:а) соц-псих клімат суспільства (макроклімат). Осн його елементи працівники засвоюють у в-чій ді-сті, ін сферах життєді-сті;б) умови життєді-сті; в) суспільна думка, псих вплив, наслідування;г) особливості групової динаміки.Соц-псих клімат формують міжособистісні стосунки, що можуть змінюватися.Динаміка цих змін зумовлена як детермінантами зовнішнього плану (матеріально-технічні, орг-упр умови), так і особливостями безпосередньої взаємодії (відображенням і розумінням міжособистісних стосунків).
50. Психологічне консультування кадрів в організації.
Консультування–спеціальноорг процес спілкування психолога-консультанта з керівником, групою службовців, спрямований на розгортання та просування можливих для них змін у певний період.
Упр ді-сть працівника пов'яз з періодичним подоланням виробничих, економічних, соціальних, психологічних проблем. Усе це високого рівня психологічної культури (комплекс елем психологічної компетентності, що обслуговують управлінську практику й забезпечують застосування найефективніших способів, форм, методів роботи).
Одним із особливо важливих чинників формування його психологічної культури є управлінське консультування (системна допомога організаціям, управлінським кадрам у вдосконаленні практики управління,підвищенні як індивідуальної продуктивності, так і ефективності діяльності організації загалом).
Управлінське консультування як метод вдосконалення упр-кої практики використовують у різних сферах упр:1) консультування із загальних питань упр (визначення стратегії та основних етапів р-тку орг-ції, формування орг культури);2) консультування з питань упр фінансовою ді-стю орг-ції;3) консультування з проблем упр маркетингом (визначення стратегії марк-гу, обґрунтування заходів щодо його здійснення);4) консультування з проблем упрлюдськими ресурсами та їх р-тку (власне психолого-управлінське консультування).
Управлінське консультування, психологічна культура є колективним програмуванням людського розуму, системою колективних цінностей, механізмом, який допомагає жити у своєму середовищі й зберігати цілісність при взаємодії з іншими спільнотами.
До компетенції консультантів з посадового просування належать проблеми планування кар'єри керівників, що допомагає з'ясувати кар'єрні цілі та способи їх досягнення, засвоїти техніки та методики прийняття оптимальних управлінських рішень; сформувати готовність до оновлення змісту праці. Консультування з проблем посадового просування передбачає:- всебічне оцінювання знань, навичок, поведінки керівника;- створення консультантом атмосфери довіри та відвертості;- спільний аналіз керівником і консультантом кар'єрних домагань і можливостей їх реалізації;- визначення кінцевої мети і проміжних варіантів;- підготовку плану заходів, заснованого на виявлених потребах у знаннях та навичках;- контроль за виконанням плану.
Особливості консультування, зорієнтов на соц-психологічні проблеми о-ції, коригування індивідуальної упр-кої ді-сті полягають у погодженні рівня р-тку особистості керівника з вимогами системного оточення, визначенні напряму й методів самоаналізу та самокорекції. Спрямоване на вдосконалення стилю і методів упр, систематизацію поведінки керівника в конфліктних ситуаціях, відносин із підлеглими, колегами, вищим керівництвом.
До основних завдань соціально-психологічного консультування кадрів управління належать:- психодіагностика особистісно-професійних якостей та емоційно-психологічного стану управлінців;- корекція особистісних обмежень керівників;- психотерапевтична робота з метою попередження та усунення стресових станів, нервово-психічних розладів управлінців;- діагностичне оц соціально-психологічного стану справ в о-ції та інформування про це керівників;- о-ція і проведення тренінгів, семінарів, конференцій та ін навчальних заходів, спрям на підвищення рівня психологічної к-ри упр-ців;- консультування під час переговорного процесу:- рекомендації щодо розроблення програм, проектів, рішень, спрям на вдосконалді-сті о-ції та її співробітників;- сприяння керівництву в раціональному формуванні персоналу, розподілі функцій між працівниками.
Реалізація завдань соц-психологічного консультування кадрів, перелік яких залежить від конкретних особливостей організації і проблем, які вона розв'язує, досягається завдяки індивідуальному консультуванню, соціально-психологічній роботі з групою, психодіагностичному та психокорекційному забезпеченню процесу упр-кого р-тку. На кожному рівні (індивідуальному, груповому) здійснюється пошук ефективних механізмів впливу, покликаного забезпечити р-ок психологічної к-ри об'єкта (комунікативної компетент-ті, спостережливості, сенситивності, рівня дух-го р-тку особистості, знань, умінь, навичок, рівня естетич сприймання дійсності).
Консультування повинно враховувати взаємозв'язок психологічної та управлінської культури, тобто системи норм, цінностей, правил поведінки, ритуалів, традицій, заборон, стилів поведінки, звичок.
