- •Особистість та її розуміння у психології управління.
- •Відчуття і сприйняття у структурі особистості.
- •Пам'ять у структурі особистості.
- •Мислення у структурі особистості.
- •Темперамент у структурі особистості.
- •Характер у структурі особистості. Акцентуації характеру.
- •Здібності у структурі особистості.
- •Емоції і почуття у структурі особистості.
- •Психоаналіз як психологічна школа вивчення особистості.
- •Біхевіоризм як психологічна школа вивчення особистості.
- •Гуманістична психологія як психологічна школа вивчення особистості.
- •Конгітивна психологія як психологічна школа вивчення особистості.
- •13. Гештальтпсихологія як психологічна школа вивчення особистості
- •14. Розвиток особистості
- •16. Особливості проведення лекції
- •17. Семінарські і практичні заняття у вищій школі
- •18. Самостійна робота студентів як розвиток і самоорганізація тих, хто навчається
- •19. Основи педагогічного контролю у вищій школі
- •20. Предмет і завдання психологія управління
- •21. Структура, функції та основні категорії психології управління
- •22. Історія розвитку психології управління
- •23. Сучасний стан та перспективи розвитку психології управління
- •24. Методи досліджень у психології управління
- •25. Постать керівника в історії розвитку суспільства
- •26. Психологія керівництва
- •27. Психологія лідерства
- •28. Проблема статі в управлінні
- •29. Регресивний розвиток керівника та управлінська деформація.
- •30. Психологічна структура управлінської діяльності.
- •31. Морально-психологічні засади управління
- •32. Соціокультурний контекст управлінської діяльності.
- •33. Етнопсихологічний контекст управ-ї д-сті.
- •34. Функції управління та їх психологічний зміст.
- •35. Психологічні особливості планування та прийняття управлінських рішень.
- •36. Особливості управлінського спілкування
- •37. Спілкування керівника з підлеглими як обмін інформацією
- •39. Ділові переговори.
- •40. Умови ефективної взаємодії в управлінському спілкуванні.
- •41. Психологічні складові іміджу о-ції.
- •42. Поняття, мета та функції реклами.
- •43. Види реклами.
- •44. Психологія рекламної стратегії.
- •45. Психотехнологія рекламних засобів без зворотного зв’язку.
- •46. Псих особливості добору кадрів.
- •47. Оцінка діяльності персоналу.
- •48. Психологічні особливості освіти, навчання та формування кадрів.
- •49. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату організації.
- •50. Психологічне консультування кадрів в організації.
- •Обгрунтуйте місце психології управління в системі наукового знання.
- •Охарактеризуйте стилі керівництва.
47. Оцінка діяльності персоналу.
Оц-ня ді-сті персоналу - систематичне вивчення процесу праці й досягнень керівників та їх підлеглих. Осн мета оц полягає в підвищ якості праці, рівня проф р-тку співробітників.
Індивідуальне оц. персоналу. - оц персоналу найбільш компетентними і каліф\ співробітниками. Найзначущішими є оцінки вищих керівників, досить вагомими - оцінки колег, найменшу значущість мають оцінки, які дають підлеглі своїм керівникам. Вплив оцінок зумовлюють: авторитетність суб'єкта оц; вік та індивідуальні особливості тих, чия ді-сть є об'єктом оц; кількість незалежних односпрямованих оцінок; особливість ситуації. Можливості індивідуального оц обмежені рівнем кваліфікації його суб'єкта.
Групове оц персоналу. Суб'єктом його є спеціально підготовлена група кваліфікованих спеціалістів, а об'єктом може бути керівник або хтось із співробітників організації. Ефективність колективного оц ді-сті керівника залежить від рівня розвитку колективу: чим нижчий рівень розвитку, тим деформованіші критерії оцінювання. Групові оцінки діяльності керівників роблять адекватнішими їх самооцінки, рівні домагань, оптимізують структуру їх мотивів.
Кадрове оц персоналу. Виявляється у зіставленні особливостей діяльності працівника з результатами. З цією метою використовують методи спостереження, вивчення документації, фіксування робочого часу тощо.
Експертне оц персоналу. Здійснюють його за заздалегідь сформульованими критеріями. Експертами можуть бути працівники трьох посадових рівнів: на рівень нижчого за той, що оцінюється; однакового за посадою; на рівень вищого. їх оцінки можуть бути як якісними, так і кількісними.
Психологічне оц персоналу. Мета його полягає в з'ясуванні особистісних хар-к працівників о-ції за доп психодіагностичних методів, кожен із яких має свої переваги та обмеження. Широко застосовують особистісні методи дослідження (діагностування властивостей темпераменту, рівня домагань), проективні методики (діагностування особливостей взаємин з ін людьми, провідних мотивів, засобів подолання конфліктів).
Ефективність оцінювання зумовлюють:1.Критерії оцінювання результатів діяльності персоналу. Залежать вони від умов праці, а тому змінюються разом з ними. Найпоширенішими на сучасному етапі є такі критерії:- індивідуально-психологічні особливості персоналу;-соціально-психологічні можливості персоналу;-поведінка працівника на робочому місці;-результати діяльності працівників;-досягнення цілей за певний період.
2. Якість індивідуальних співбесід. Вдосконалення оцінювання діяльності персоналу за допомогою співбесіди можливе внаслідок використання таких чинників:- встановлення зворотного зв'язку до початку співбесіди, що сприяє уникненню несподіванок, непорозумінь, «сюрпризів»;-проведення співбесіди на основі самооцінки співробітника;-спонукання працівника під час співбесіди до аналізу своїх недоліків у роботі та їх причин, пошуку виходу із ситуації, варіантів розв'язання проблеми;- конструктивність бесіди, критика експертом (за потреби) проблеми, а не особистості;-зосередження уваги експерта, зокрема і його зауважень, на конкретних аспектах діяльності працівника.3.Професійні якості й можливості експертів. Чим авторитетніший експерт, тим вища довіра до його оцінок. 4. Аналіз результатів оц та їх застосування з метою поліпш ді-сті організації.
Еф-ність оц залеж і від дотримання вимог, зорієнтованих на проф р-ток співробітників:1. Доступність інф. 2. Несуперечливість оцінок. 3. Сприятлива орг та соціальна ситуація. 4. Своєчасність оц. 5. Систематичність оц. 6. Доступність і оперативність оц ді-сті. 7. Інф за результатами оц повинна сприяти досягненню цілей р-тку працівника. 8. Авторитетність суб'єкта оц й джерела інф повинна поєднуватися з їх спрямованістю.
