41. Психологічні складові іміджу о-ції.

Імідж— враження, яке організація та її співробітники справляють на людей і яке фіксується в їх свідомості у формі певних емоційно забарвлених стереотипних уявлень (думок, суджень про них).

Із психологічної точки зору, уявлення про організа­цію є одним із структурних компонентів свідомості, що має специфічні особливості, без урахування яких не­можливо правильно зрозуміти уявлення і цілеспрямо­вано впливати на них. До таких особливостей належать:— індивідуально-психологічна спрямованість. Це свідчить, що уявлення належать кожному конкретному індивіду і, на відміну від наукових знань, які завжди можна перевірити на істинність, відображають його особистісне бачення світу;— відносна мінливість і нерефлексивність уявлень;— безпосередній зв'язок з емоціями. Уявлення існу­ють на перетині свідомості та емоцій, переживань;— уявлення є не безпосереднім відображенням сві­ту, а інтерпретацією наявних фактів.

З іншого боку, імідж є враженням, яке справляє осо­бистість або організація на окремих людей, групи. Це означає, що знання процесу сприйняття, інтерпретації будь-яких фактів, відомостей про особистість, організа­цію певною групою людей є однією з найважливіших передумов управління іміджем.

Імідж організації може бути як позитивним, так і негативним. Основою позитивного іміджу є довіра до о-ції, відповідна стереотипізація її сприймання. Негативний імідж проявляється у недовірі до організа­ції та її репутації. Як правило, позитивний образ органі­зації економить її ресурси, а негативний — значно збільшує витрати.

Позитивний імідж організації зале­жить від таких чинників:— якість, фінансова спроможність, конкурентоспроможність товарів (послуг);— ефективність управління;— організаційна культура та екологічна безпека;— тиражування імені організації через засоби масової інформації.

Відчутно впливають на імідж організації та її персоналу символи, атрибути, назва, фірмовий (товарний) знак, девіз, фірмовий стиль та ін.

У цьому сенсі не менш важливий імідж керівника, який містить такі складові:1. Професіоналізм і компетентність.2. Динамізм, швидка реакція на ситуацію, актив­ність.3. Моральна надійність керівника.. Уміння впливати на людей справою, словом і зов­нішнім виглядом.5. Гуманітарна освіченість.6. Психологічна культура керівника.

42. Поняття, мета та функції реклами.

Реклама – це комплекс засобів не цінового засобу стимулювання збуду продукції і формування попиту на неї.

Основна мета реклами – привернути увагу потенційного покупця і показати переваги (вигоди) від купівлі товару.

Осн завдання реклами: 1) реклама нових для клієнтів тов. чи послуг; 2) реклама відомих для клієнтів тов. чи послуг (як підкріплююча, щоб не забули); 3) реклама певного героя; 4) демонстрація майстерності виробника.

3 основні функції реклами:

1) ідентифікація товару і його виробника;

2) інформування покупця;

3) формування попиту на тов. чи послугу.

Допоміжні функції:

1) Комунікативна (підтримка зворотн зв'язок із ринком споживачів і ринком продавців (конкурентів). Рекламна комунікація має на меті вплинути на свідомість покупця (споживача), змусивши його купити цей товар або хоча б побажати його купити у майбутньому).

2) управлінська функція реклами полягає в тім, що реклама як складова маркетингового менеджменту виконує функцію управління попитом.

3) політична функція. Як відзначають фахівці в сфері рекламного бізнесу, політичну рекламу пов'язують із популяризацією певної особи, політичної партії або ідеї.

4) освітня функція реклами полягає в тім, що в процесі впровадження нових товарів і технологій вона сприяє поширенню знань про різноманітні сфери людської діяльності й новітніх досягнень науки, надаючи споживачам практичних навичок використання сучасних товарів і технологій;

5) суспільна функція реклами визначається її здатністю формувати підвищені потреби й суспільні стандарти споживання й певного стилю життя, на який потрібно орієнтуватися, намагаючись його досягти;

6) культурна функція реклами визначається тим, що вона є своєрідним продуктом художньої творчості, певним твором мистецтва, а отже, впливає на формування смаків і загальний культурний розвиток цільової аудиторії споживачів.