- •Особистість та її розуміння у психології управління.
- •Відчуття і сприйняття у структурі особистості.
- •Пам'ять у структурі особистості.
- •Мислення у структурі особистості.
- •Темперамент у структурі особистості.
- •Характер у структурі особистості. Акцентуації характеру.
- •Здібності у структурі особистості.
- •Емоції і почуття у структурі особистості.
- •Психоаналіз як психологічна школа вивчення особистості.
- •Біхевіоризм як психологічна школа вивчення особистості.
- •Гуманістична психологія як психологічна школа вивчення особистості.
- •Конгітивна психологія як психологічна школа вивчення особистості.
- •13. Гештальтпсихологія як психологічна школа вивчення особистості
- •14. Розвиток особистості
- •16. Особливості проведення лекції
- •17. Семінарські і практичні заняття у вищій школі
- •18. Самостійна робота студентів як розвиток і самоорганізація тих, хто навчається
- •19. Основи педагогічного контролю у вищій школі
- •20. Предмет і завдання психологія управління
- •21. Структура, функції та основні категорії психології управління
- •22. Історія розвитку психології управління
- •23. Сучасний стан та перспективи розвитку психології управління
- •24. Методи досліджень у психології управління
- •25. Постать керівника в історії розвитку суспільства
- •26. Психологія керівництва
- •27. Психологія лідерства
- •28. Проблема статі в управлінні
- •29. Регресивний розвиток керівника та управлінська деформація.
- •30. Психологічна структура управлінської діяльності.
- •31. Морально-психологічні засади управління
- •32. Соціокультурний контекст управлінської діяльності.
- •33. Етнопсихологічний контекст управ-ї д-сті.
- •34. Функції управління та їх психологічний зміст.
- •35. Психологічні особливості планування та прийняття управлінських рішень.
- •36. Особливості управлінського спілкування
- •37. Спілкування керівника з підлеглими як обмін інформацією
- •39. Ділові переговори.
- •40. Умови ефективної взаємодії в управлінському спілкуванні.
- •41. Психологічні складові іміджу о-ції.
- •42. Поняття, мета та функції реклами.
- •43. Види реклами.
- •44. Психологія рекламної стратегії.
- •45. Психотехнологія рекламних засобів без зворотного зв’язку.
- •46. Псих особливості добору кадрів.
- •47. Оцінка діяльності персоналу.
- •48. Психологічні особливості освіти, навчання та формування кадрів.
- •49. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату організації.
- •50. Психологічне консультування кадрів в організації.
- •Обгрунтуйте місце психології управління в системі наукового знання.
- •Охарактеризуйте стилі керівництва.
17. Семінарські і практичні заняття у вищій школі
Семінар (лат. — розсадник) — вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу. Семінарські заняття сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, формуванню самостійності суджень, умінню відстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. Вони сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне мислення, формувати переконання, оволодівати культурою толерантності, активно впливати на соціальне становлення особистості.
Технологія організації та проведення семінарських занять передбачає попереднє визначення науково-педагогічним працівником теми, основних питань, які винесено на обговорення, ознайомлення зі списком літератури для опрацювання та методичними рекомендаціями щодо систематизації результатів цієї роботи.
Безпосередньо на заняттях обговорюють основні проблеми теми, провадять дискусію, заохочують активність студентів, підбивають підсумки, оцінюють діяльність студентів. Загалом семінари мають бути "розсадником знань", забезпечувати інтелектуальний розвиток студентів, формувати у них пізнавальну активність.
У системі семінарських занять треба уникати одноманітності іх проведення, вносячи елементи дискусії, гри, змагальності тощо. Професор А А Алексюк подає такі різновиди семінарських занять:
■ семінар запитань і відповідей;
■ семінар — розгорнута бесіда: передбачає попередню підготовку студентів з визначених завдань;
■ семінар — колективне читання: студенти зачитують тексти, коментуючи їх зміст з позицій розвитку сучасної науки;
■ семінар, що передбачає усні відповіді студентів з подальшим їх обговоренням;
• семінар-дискусія: студенти, маючи програму, завчасно готуються до дискусії та розгортають її безпосередньо на занятті;
• семінар, що передбачає обговорення й оцінювання письмових рефератів студентів;
■ семінар-конференція: студенти завчасно готують доповіді, виступають з ними, відповідають на запитання колег;
■ семінар — теоретична конференція: проводять зі студентами кількох груп курсу на основі вивчення об'ємного розділу чи цілої дисципліни;
■ семінар — розв'язання проблемних завдань: проводять на основі створення проблемних ситуацій, виокремлення проблемних завдань і праці над їх розв'язанням;
■ семінар — прес-конференція: кілька студентів готують повідомлення з вузлових питань, а всі учасники долучаються до їх обговорення;
■ семінар — "мозковий штурм": студенти завчасно ознайомлюються з важливими проблемними завданнями, які потребують розв'язання; під час семінару вносять конкретні пропозиції щодо розв'язання проблеми. Усі пропозиції записують, систематизують і визначають найдоцільніші.
Практичні заняття покликані поглибити, розширити, деталізувати знання отримані на лекції в узагальненій формі, сприяти виробеню навичок професійної діяльності.
Структура практичного заняття:
1. Виступ викладача
2. Відповіді на питання студентів по незрозумілому питанні
3. Практична частина (тренувальні вправи, доповіді, прослуховування рефератів і т.д.)
4. Заключне слово викладача.
Практичні заняття незалежно від їх конкретних особливостей значною мірою забезпечують відпрацювання умінь та навичок прийняття практичних рішень у реальних умовах виробництва, що мають в основі теоретичний фундамент.
