2.1 Аналіз нормативної бази
Навчальні заклади повинні відповідати вимогам таких Державних будівельних норм:
ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”.
Розміщення громадських будинків та споруд на земельних ділянках повинно відповідати містобудівним, екологічним, протипожежним, санітарним нормам і здійснюватись згідно з вимогами ДБН 360 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", ДБН Б.2.4-1 «Планування та забудова сільських поселень».
Площа земельних ділянок для розміщення громадських будинків та споруд приймається відповідно до вимог ДБН 360 та ДБН В.2.4-1..
Додатковими нормативними документами є:
ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять.
ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування.
ДБН В.1.2-7-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека.
ДБН В 1.2-10-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму.
ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення.
Розділ ІІІ
3.1 Історична довідка
Національний університет “Львівська політехніка" - один з найбільших та найстаріших технічних навчальних закладів України та східної Європи. Його засновано 1844 року на базі Львівської середньотехнічної школи, яка згодом стала Технічною академією.
У другій половині ХІХ століття розвиткові Львова сприяли економічні та культурні чинники: прокладення залізничних ліній, торгівля і промисловість, освіта. Це було поштовхом для зростання потреби у кваліфікованих інженерах - випускниках Технічної академії.
До 70-х років ХІХ ст. Технічна академія містилась у приміщенні ратуші. Тоді ж побудували нову споруду Технічної академії. Автором проекту був відомий архітектор Юліан Октавіан Захарієвич (рис. 5.1)
У 1877 р. академія отримала назву Політехнічної школи, а новозбудовану будівлю урочисто відкривав новий ректор проф. Ю. Захарієвич. Від 1921 р. навчальний заклад мав назву Львівської політехніки; нині – Національний університет «Львівська політехніка».
Найбільший обсяг будівництва здійснив Львівський політехнічний інститут
Рис 5.1 Головний корпс Львівської політехніки, світлина 1894р.
(Національний Університет «Львівська політехніка») у 70-х роках 20- го ст. у кварталі між вулицями С.Бандери, Карпінського, О.Невського та пл. Св. Юра .
Тут збудований сучасний навчальний комплекс, до складу якого увійшли чотириповерховий аудиторний корпус на розі вулиць С.Бандери і Карпінського із залом на 1300 місць (архітектор Р.Липка, А.Рудницький), загально технічний корпус на вулиці О.Невського, 5 та дев`ятиповерховий корпус енергетичного факультету на вул. Бандери, 28 (архітектори В.Голдовський, Г.Рахуба, М.Консулова), бібліотека на 1 млн. томів на пл. Св. Юра, 1 (архітектор П.Мар`єв), корпус інженерно-будівельного факультету на вул. Карпінського, 6 (архітектор І.Русанова) та розташований поряд комбінат громадського харчування на 800 посадочних місць (архітектори І.Петришин, В.Кравцов), (рис. 5.2).
Рис.
5.2 Аерозйомка кампуса Львівської
політехніки