1. Аналіз вихідних даних для виконання дипломного проектування

1.1. Методологічні основи проведення дослідження

Досягнення мети задекларованого у вступі дипломного дослідження, вимагає формування методології дослідження.

Методологія - вчення про науковий метод або систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження.

Методологія будь-якого дослідження формується чотирма основними принципами: фундаментальними, загальнонауковими, конкретно науковим та системою конкретних методів і технік. Фундаментальні принципи базуються на узагальнюючих філософських положення, до яких належать, таких як діалектика, детермінізм та ізоморфізм. До загальнонаукових принципів належав Історичний, термінологічний, пізнавальний принципи. Конкретно наукові принципи являють собою сукупність специфічних методів певної науки, котрі є основною для розв'язання певної дослідницької проблеми, наукові концепції, на котрі опирається дослідник. Конретнонаукові принципи потребують звернення до

загальновизнаних концепцій провідних вчених у певній галузі і здійснюється за допомогою вивчення наукових праць відомих вчених, котрі застосували загальнонаукову методологію у конкретній галузі знань, узагальнення ідей науковців, котрі вивчали дану проблему, аналізу концепцій наукової та практичної діяльності вітчизняних вчених і практиків, вивчення наукових праць зарубіжних вчених а практиків.

Методологічні положення і принципи знаходять своє практичне втілення у методах дослідження.

Метод - це спосіб пізнання дослідження явищ природи і суспільного життя. Це також сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання. У загальному розумінні метод - це шлях досягнення поставленої мети і завдань дослідження. Система використання методів називається методикою дослідження. Вибір конкретних методів дослідження диктується характером фактичного матеріалу, "'метою та умовами конкретного дослідження .

Загально наукові методи

Методика дослідження грунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, що включає:

• факторний аналіз з використанням методів першоджерел

• структурний та порівнювальний аналіз;

• типологічну класифікацію;

• натурні обстеження ;

• проведення проектного експерименту

Джерелогічною базою для проведення дослідження є літературні джерела присвячені заданій тематиці, нормативні матеріали з проектування, фотофіксації та практичні матеріали, які виконувались раніше.

Дослідження також базуються на узагальненні результатів попередніх наукових робіт уцій галузі.

Проектні методи

Мала кількість прототипів та аналогів таких споруд у вітчизняній практиці проектування та будівництва викликала потребу у застосуванні методик, які інтенсифікують пошук проектних ідей.

Методики за характером застосованих засобів, можуть бути “машинними ” та “людськими” До розряду таких належать такі, як наприклад, метод “мозкового штурму” , проектний семінар, колективний пошук ідеї ( наради, воркшоп тощо)

Оскільки дипломна робота носить персонофікаційний характер, то довелося застосовувати методики, що в своїй осноові грунтуються на індивідуальних властивостях дослідника, а саме:

• метод “інверсії” – тобто застосовувались періодичне повернення до вихідних позицій та переглядались проектні рішення, змінювалась творча установка, приймались нетрадиційні рішення, що спонукало до нешаблонного мислення і пошуку оригінальних творчих ідей ;

• метод “ ліквідації тупикових ситуацій” – коли доводилось змінювати ареал пошуку проектної ідеї через початкову невірну установку стосовно придатності тих, чи інших рішень поставленим задачам;

• метод “аналогій” , що дозволив сформувати дизайн - концепцію просторової споруди за відомими зразками подібних споруд збудованих у Європі та Україні, а також пов’язані з конкретною ділянкою у м. Львові

Висновки

Всі застосовані методи досліджень стверджують про:

• Структурність дослідження (поширеність багатофакторність та послідовність) ;

• Достовірнсть методів, що може бути експериментаьно перевірена шляхом побудови ідеальної моделі;

• Соціально-еконмічну ефективність впрвадження результатів дослідження при реалізації наукових висновків у реальних об’єкта.