- •6.050802 - Електронні пристрої та системи
- •Розділ 1 АбстрактнИй цифровИй автомат
- •Тема 1.1 Загальна характеристика цифрових автоматів
- •Поняття автомата, принцип роботи автомата
- •1.1.2 Класифікація і характеристика автоматів
- •1.1.3 Математична модель цифрового автомата
- •Тема 1.2 Автомати Мілі і Мура
- •1.2.1 Закони функціонування автоматів Мілі і Мура
- •1.2.3 Способи опису роботи автоматів
- •1.2.4 Еквівалентні перетворення автоматів Мілі та Мура
- •1.2.5 Правила переходу між моделями Мілі і Мура
- •1.2.6 Теоретичні основи мінімізації повністю визначених автоматів
- •1.2.7 Мінімізація числа станів синхронного автомата методом Пола-Ангера
- •1.2.8 Мінімізація числа станів автомата методом еквівалентного розбиття
- •Тема 1.3 Елементарні автомати
- •1.3.1 Основні поняття
- •1.3.2 Асинхронний тригер і його різновиди
- •1.3.3 Синхронні тригери
- •1.3.4 Синтез довільних тригерних структур на універсальних
- •Розділ 2 СтруктурнИй цифровий автомат
- •Тема 2.1 Канонічний метод синтезу
- •2.1.1 Загальні відомості та завдання структурного синтезу цифрових
- •Етапи структурного синтезу автоматів з пам'яттю
- •Тема 2.2 Кодування внутрішніх станів ца.
- •2.2.1 Перегони в автоматі.
- •2.2.2 Алгоритм кодування для d -тригерів.
- •2.2.3 Евристичний алгоритм кодування.
- •Тема 2.3 Мікропрограмні автомати
- •2.3.1 Модель в. М. Глушкова
- •2.3.2 Синтез автомата Мілі по гса
- •2.3.3 Синтез автомата Мура по гса
- •Тема 2.4 Типові вузли цифрових автоматів
- •2.4.1 Регістри зсуву
- •2.4.2 Лічильники за mod m
- •2.4.3 Лічильники на регістрах зсуву
- •2.4.4 Реверсивні лічильники
- •Тема 2.5 Інформаційні основи контролю роботи цифрового автомату
- •2.5.1 Структурна міра інформації
- •2.5.2 Систематичні коди
- •2.5.3 Кодування по методу парності - непарності
- •2.5.4 Коди Хемінга
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •51918, М. Дніпродзержинськ,
1.3.3 Синхронні тригери
Фактично синхронні (тактові) тригери можна розглядати як особливий тип асинхронних тригерів, у яких існують певні обмеження на можливість дії інформаційних сигналів, що дає змогу істотно спростити їх синтез і аналіз. У синхронних тригерах допускається змінювати інформаційні сигнали тільки протягом періодів, коли тактові імпульси блокують вхідні ланцюги і запобігають зміні стану тригера (передбачено, що синхронний тригер має змінювати свій стан під впливом тактового імпульсу). Важлива перевага синхронних тригерів – маскування ефектів затримок, зумовлених затримками поширення логічних елементів та лінії передавання інформації. Остання обставина дає змогу вважати, що логічні елементи та лінії мають нульову затримку, а виходи і стани тригера можна розглядати тільки у фіксовані моменти часу. Ці припущення істотно спрощують аналіз і синтез будь-яких синхронних пристроїв.
Синхронний RS-тригер функціонує відповідно до табл. 1.40.
Припустімо, що синхронний RS-тригер має бути виконаний у базисі І-HЕ. З табл. 1.40 видно, що цей тригер зберігає свій стан при С=0 і працює як асинхронний RS-тригер при С=1.
Таблиця 1.40 - Таблиця функціонування синхронного RS-тригера
Набір |
С |
R |
S |
Qt |
Qt+1 |
R* |
S* |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
2 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
1 |
3 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
4 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
5 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
6 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
|
1 |
7 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
8 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
9 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
10 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
11 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
12 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
13 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
14 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
|
|
15 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
З карти Карно (рис. 1.34)
,
а при С=0 Qt+1=Qt.
;
.
Рисунок 1.34- Карти Карно для тактового RS- тригера
Вирази визначають структуру тактового рівнем «1» RS-тригера, наведену на рис. 1.35, а. Синхронний RS-тригер, так само як і асинхронний RS-тригер, має заборонену комбінацію RS =11. Його схему широко використовують при побудові регістрів.
Рисунок 1.35 - Схеми тактових тригерів
Тактовні рівнем «1» R;S- та E-тригери при С=0 зберігають свій стан, а при С=1 працюють так само, як відповідно асинхронні R-, S- та E-тригери. Синтез цих тригерів аналогічний синтезу синхронного RS-тригера. Схеми цих тригерів зображено відповідно на рис. 1.35, б-г.
Тактові R-, S- і E-тригери, широко використовують у пристроях керування різних цифрових систем.
Синхронний D-тригер функціонує відповідно до табл.1.41. При С= 0 він зберігає свій стан, а при С= 1 працює як асинхронний D-тригер.
Таблиця 1.41 - Таблиця функціонування синхронного D-тригера
Набір |
С |
D |
Qt |
Qt+1 |
R* |
S* |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
2 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
1 |
3 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
4 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
5 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
6 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
7 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
З карти Карно (рис. 1.36)
,
звідки
при С=1
дістанемо вираз (6.21), а при С=0
вираз
.
Якщо
вхід D
з'єднати з виходом Q
тригера, то вираз для Qt+1
збігається
з (6.24), тобто при
D-тригер
працює як лічильний тригер, однак,
оскільки схема містить тільки одну
запам'ятовувальну комірку, лічильний
тригер на базі цього D-тригера
може керуватися тільки імпульсом. Через
це в такому режимі схему не використовують.
З карт Карно (рис.1.36)
;
. Щоб
вилучити інвертор, необхідний для
одержання змінної
,
вираз для R*
запишемо у вигляді
.
Згідно з формулою (6.32), остаточно одержимо
.
Вирази відображають структуру тактового D-тригера, зображеного на рис. 1.37. Цю схему використовують для побудови регістрів і в пристроях керування.
Рисунок 1.36 - Карти Карно для тактового D- тригера
Рисунок 1.37 - Схема тактового D-тригера в базисі І–НІ
У цифрових пристроях використовують RS-, RST-, DV-, D- та JK-тригери як основні типи тригерів, причому найпростіші тригери виконують на базових вентильних елементах (якщо їх немає в складі серії логічних елементів). Найчастіше використовують універсальні D- і JK-тригери.
Універсальні тригери можуть працювати в різних режимах і як різні типи тригерів. Позначення універсальних тригерів зображено на рис. 1.38. Характеристичні таблиці універсальних тригерів використовують при синтезі довільних цифрових пристроїв.
Рисунок 1.38 - Умовні позначки універсальних D– та JK–тригерів
Таблиця 1.42 – це характеристична таблиця універсального D-тригера, що працює в синхронному режимі. Універсальний D-тригер може працювати як асинхронний RS-тригер при використанні встановлювальних входів R і S, причому в цьому випадку на інформаційному і тактовому входах можуть діяти будь-які рівні «0» або «1».
Таблиця 1.43 – характеристична таблиця універсального JK-тригера, що працює в асинхронному режимі. У цьому режимі сигнал на тактовому вході С має постійний рівень «1». Ефективні сигнали J і K дорівнюють 1, якщо на відповідних входах має місце перехід 10, і дорівнюють 0 при переходах 01, 00, 11.
Таблиця 1.44 – характеристична таблиця універсального JK-тригера, що працює в синхронному режимі. У цьому режимі сигнали на входах J і K діють як рівні «0» і «1», а спрацьовування тригера здійснюється за переходом 10 на тактовому вході С.
Таблиця 1.42 - Характеристична таблиця універсального D-тригера
QtQt+1 |
D |
C |
00 |
0 |
1 |
01 |
1 |
|
10 |
0 |
|
11 |
1 |
0 |
Таблиця 1.43 - Характеристична таблиця універсального JK-тригера в асинхронному режимі.
QtQt+1 |
J |
K |
C |
00 |
0 |
|
1 |
01 |
1 |
|
1 |
10 |
|
1 |
1 |
11 |
|
0 |
1 |
Таблиця 1.44-Характеристична таблиця універсального JK-тригера в синхронному режимі.
QtQt+1 |
J |
K |
C |
00 |
0 |
|
1 |
01 |
1 |
|
|
10 |
|
1 |
|
11 |
|
0 |
0 |
Наявність кон’юнкцій J=J1J2J3 і K=K1K2K3 в універсальних JK-тригерах не тільки дає змогу будувати різні типи тригерів (табл.1.45), але й істотно спрощує структуру довільних цифрових пристроїв (наприклад, лічильників, регістрів), а також будувати так названі безвентильні лічильники, тобто вимірювальні пристрої з похідним модулем рахунку тільки з використанням мікросхем JK-тригерів без яких-небудь додаткових логічних елементів. Універсальні D- і JK-тригери широко використовують при побудові лічильників, регістрів, суматорів, пристроїв керування, розподільників імпульсів, різних цифрових автоматів, при синтезі довільних тригерних структур тощо.
Таблиця 1.45 - Характеристична таблиця різних типів універсального
JK - тригера
Тип тригера |
Функції входів універсального JK-тригера |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Асинхронний режим |
Синхронний режим |
|||||||||||||||||||||||||||||||
R |
J1 |
J2 |
J3 |
C |
K1 |
K2 |
K3 |
S |
R |
J1 |
J2 |
J3 |
C |
K1 |
K2 |
K3 |
S |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
RS,JK |
1 |
S;J |
1 |
R;K |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||
RST |
|
1 |
S |
T |
R |
1 |
||||||||||||||||||||||||||
JK |
|
1 |
J |
C |
K |
1 |
||||||||||||||||||||||||||
D |
1 |
D |
1 |
|
1 |
1 |
D |
C |
|
1 |
||||||||||||||||||||||
DV |
1 |
D |
V |
1 |
|
V |
1 |
1 |
D |
V |
C |
|
V |
1 |
||||||||||||||||||
DV1, V2 |
1 |
D |
V1 |
V2 |
1 |
|
V1 |
V2 |
1 |
1 |
D |
V1 |
V2 |
C |
|
V1 |
V2 |
1 |
||||||||||||||
T |
1 |
T |
1 |
T |
1 |
1 |
1 |
T |
1 |
1 |
||||||||||||||||||||||
TV |
1 |
T |
V |
1 |
T |
V |
1 |
1 |
1 |
V |
T |
1 |
V |
1 |
||||||||||||||||||
