- •389. Встановлення кореспондентських відносин та порядок відкриття кореспондентського рахунку.
- •390. Порядок здійснення міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів (сеп).
- •391. Здійснення розрахунків через власну внутрішньобанківську платіжну систему (впс)
- •392. Суть і принципи організації готівкових грошових розрахунків.
- •393. Види та порядок оформлення касових операцій.
- •394. Приймання та видача готівки з каси банку.
- •395. Поняття, види та характеристика банківських платіжних карток.
- •396. Порядок видачі та обслуговування платіжних карток.
- •397. Особливості впровадження Національної платіжної системи масових електронних платежів.
- •398. Економічна характеристика та класифікація банківських кредитів.
- •399. Організація кредитної діяльності банку.
- •400. Особливості визначення ціни банківського кредиту.
- •401. Порядок укладення кредитних договорів та організації банківського кредитування.
- •402. Методи розрахунку величини кредитного ризику.
- •403. Система оцінки кредитоспроможності позичальника банку.
- •404. Особливості механізму надання та погашення споживчого банківського кредиту.
- •405. Іпотечне кредитування та перспективи його розвитку в Україні.
- •406. Особливості кредитування у формі овердрафту.
- •407. Інвестиційне кредитування.
- •408. Характеристика сутності векселя та організації вексельного обігу в Україні.
- •409. Класифікація операцій банку у сфері вексельного обігу.
- •410. Характеристика цінних паперів та видів банківської діяльності на фондовому ринку.
- •411. Класифікація та види банківських операцій з цінними паперами.
- •412. Ризики, пов’язані з діяльністю банків на ринку цінних паперів та засоби захисту від них.
- •413. Економічні та організаційні основи здійснення валютних операцій.
- •414. Порядок відкриття та ведення валютних рахунків.
- •415. Електронні системи міжнародних міжбанківських платежів.
- •416. Загальна характеристика та види банківських послуг.
- •417. Сутність та економічне значення лізингу.
- •418. Основні поняття, елементи та класифікаційна характеристика видів та форм факторингу.
- •419. Механізм здійснення та вартість форфейтингової операції.
- •420. Гарантійні послуги банків.
- •421. Довірчі (трастові) послуги.
- •422. Організація послуг щодо зберігання цінностей у банку.
- •423. Посередницькі послуги банку. Консультаційні та інформаційні послуги.
- •424. Сутність фінансової стійкості комерційного банку та способи її забезпечення.
- •425. Економічні нормативи регулювання діяльності банків.
- •426. Оцінка ресурсної бази банку з позицій ліквідності та забезпеченості потреб банку в ліквідних засобах.
- •427. Поняття, мета та етапи процесу управління банківськими ризиками.
- •428. Порядок формування і використання резервів для покриття можливих втрат за кредитними операціями банку.
- •429. Прибутковість банку: поняття та оцінка.
- •430. Фінансові звіти банку та оцінка його діяльності.
- •379. Резервні, спеціальні фонди та прибуток у формуванні власного капіталу.
- •380. Достатність капіталу банку. Оцінка власного капіталу банку згідно вимог Базельської угоди.
- •381. Економічний зміст депозитних операцій, їх класифікація.
- •382. Особливості депозитних рахунків до запитання, строкових та ощадних вкладів; їх переваги і недоліки.
- •383. Встановлення депозитної процентної ставки та фактори, що впливають на її рівень
- •384. Практика здійснення операцій з міжбанківського кредитування.
- •385. Організація платіжного обороту.
- •386. Порядок відкриття і ведення банківських рахунків.
- •387. Форми безготівкових розрахунків
- •388. Загальна характеристика та принципи здійснення міжбанківських розрахунків.
411. Класифікація та види банківських операцій з цінними паперами.
Групи операцій банку з цінними паперами:
1) емісійні (пасивні основні операції). Емісійна діяльність банку полягає у випуску власних цінних паперів: акцій, облігації; ощадних та депозитних сертифікатів тощо;
2) інвестиційні операції - активні операції з вкладення власних та залучених фінансових ресурсів у фондові активи шляхом придбання відповідних цінних паперів на фондовому ринку від свого імені та формування портфелів цінних паперів;
3) посередницькі (комісійні, клієнтські - позабалансові додаткові операції банку). Здійснюються банками від імені, за рахунок та на користь клієнтів з метою отримання комісійних доходів (андерайтинг, трастові, консалтингові операції, брокерська, депозитарна діяльність тощо).
Комерційний банк проводить ту чи іншу операцію на фондовому ринку залежно від конкретно визначеної мети банківської діяльності. Так, для формування і збільшення власного капіталу та залучення ресурсів для використання в активних операціях банк здійснюватиме емісійні операції:
— випуск акцій і облігацій;
— емісію векселів;
— випуск депозитних та ощадних сертифікатів.
З метою одержання прибутків від діяльності з цінними паперами, для забезпечення участі у статутному капіталі інших підприємств та контролю над їх власністю банк здійснюватиме інвестиційні операції:
— арбітражну дилерську діяльність, тобто виконання угод купівлі-продажу цінних паперів від свого імені та за свій рахунок шляхом виставлення власних цін купівлі-продажу із зобов'язанням їх купівлі та (або) продажу за заявленими цінами;
— купівлю акцій з метою утримування їх у своєму розпорядженні терміном більше ніж 1 рік.
412. Ризики, пов’язані з діяльністю банків на ринку цінних паперів та засоби захисту від них.
До ризиків операцій з цінними паперами можна віднести:
ризик порушень у функціонуванні технічних систем (збої в електронних системах комунікації, помилки і збої в програмному забезпеченні)
ризик людських помилок (неправильна інтерпретація інструкцій клієнта або бек-офісу, спотворення при передачі інструкцій третім особам, купівля або продаж невірного обсягу цінних паперів, купівля замість продажу і, навпаки, затримки у виконанні клієнтських наказів та ін);
ризик втрат у зв'язку з порушеннями в системі управління і внутрішнього контролю кредитної організації (перевищення лімітів, здійснення операцій з порушенням повноважень по їх складом й обсягом, а також встановлених стандартів діяльності, неврахування зміни ринкових тенденцій, помилки податкового планування та ін);
ризик збитків від шахрайських дій персоналу з метою придбання незаконної фінансової вигоди, в тому числі: залучення кредитної організації в комерційні взаємини з тіньовою чи кримінальної економікою, навмисне проведення операцій і приховування їх результатів, що завдають шкоди банку ;
здійснення інсайдерських угод, що призводять до порушення прав клієнтів/контрпартнерів і/або збитку банку;
ризик збитку від незаконного привласнення матеріальних цінностей (цінних паперів), що належать банку;
ризик збитків, пов'язаних з помилками при розробці внутрішніх нормативних актів, нечітким формулюванням прав і відповідальності сторін, некоректним оформленням договорів, і приводить до втрат клієнта та/або банку, збільшення зобов'язань банку, знецінення його активів.
Найскладнішим є оцінка ймовірності виникнення операційного ризику та величини можливих втрат. Для їх оцінки використовуються фактори, що впливають на ймовірність появи подій, здатних спричинити за собою операційні збитки і на розмір цих збитків. В основному, вони носять кількісний характер, але можуть бути і якісними. Система факторів ризику включає в себе набір показників, необхідних для оцінки ризику в кожному підрозділі банку. До них можна віднести систему бальної оцінки якісних показників (висновок аудитора), інформацію про обсяг, оборотах і збитки, рівні ризику діяльності, вираженому через стабільність доходів.
В ідеалі фактори ризику повинні грунтуватися на статистичних даних, підкріплених серйозною методологічною базою. При цьому, однак, слід враховувати: щоб визначити розподіл ймовірності збитків від подій, які призводять до великих збитків і поява яких малоймовірно, необхідна єдина база даних по максимально більшій кількості кредитних організацій.