За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.

   Алфавітний спосіб угруповання літературних джерел характерний тим, що прізвища авторів і назв (якщо автор не зазначений) розміщені за алфавітом. Однак не слід в одному списку змішувати різні алфавіти. Іноземні джерела зазвичай розміщують за алфавітом після переліку всіх джерел на мові дисертації.

   Принцип розташування в списку бібліографічних описів джерел – «слово за словом». Записи рекомендується розташовувати: а) при збігу перших слів – за алфавітом друге і т.д .; б) при декількох роботах одного автора – за алфавітом назв; в) при авторів-однофамільців – по ідентифікує ознаками (молодший, старший, батько, син – від старших до молодших); г) при декількох роботах авторів, написаних ним у співавторстві з іншими – за алфавітом прізвищ співавторів.

   При алфавітному способі розташування бібліографічних описів джерел їх список зазвичай не нумерують. Зв’язок бібліографічних записів з основним текстом встановлюється за допомогою прізвища авторів та року видання.

За хронологією.

   Бібліографічний список за хронологією публікацій доцільний в дисертації, коли основна задача списку – відобразити розвиток наукової ідеї чи іншої думки. Принцип розташування описів тут – по року видання.

   У складних випадках опису розташовують: а) опису під одним роком видання – за алфавітом прізвищ авторів і основних назв (при описі під заголовком); б) опису на інших мовах, ніж мова дисертації – під своїм роком видання після опису на мові дисертації в алфавіті назв мов; в) опис книг і статей – під своїм роком видання, але в межах одного року зазвичай спочатку книги, потім статті; г) опис книг, створених самостійно та у співавторстві – у списку книг одного автора (персоналії) під одним роком спочатку самостійно створені, потім – у співавторстві.

   Форма зв’язку записів з основним текстом тут – за номерами записів у списку. Такі номери зазвичай беруть у круглі або прямі дужки. Цифри в них показують, під яким номером слід у списку літератури шукати потрібний джерело.

   Якщо в розташованих підряд бібліографічних описах збігаються відомості, то в другому і наступних описах їх замінюють словами «те саме», «його ж» і т.п.

Тематично.

   Бі6ліографіческій список, побудований тематично, застосовується, коли необхідно відобразити велике число бібліографічних описів. Така побудова дозволяє швидко навести довідку на книги на одну з тем, в той час як при алфавітному або хронологічному побудові для цього довелося б прочитувати весь список, відшукуючи книги на потрібну тему.

   Розташування описів в такому списку може бути різним: а) за темами глав творів з виділенням в окрему рубрику загальних робіт, що охоплюють всі або значну частину тем; б) за рубриками того чи іншого розділу тематичної класифікації літератури, який відповідає загальній темі дисертації.

   У тематичному бібліографічному списку розташування описів всередині рубрик може бути: а) за алфавітом прізвищ авторів або перших слів назв (при описі під заголовком); б) за характером змісту (від загальних за змістом джерел до приватних); в) по виду видання і алфавітом прізвищ авторів іліпервих слів назв.

   Форма зв’язку опису з основним текстом робиться тут за номерами записів у списку.