41.Основні характеристики шрифту.

Шрифт (від нім. schreiben – писати) – графічний рисунок накреслень символів, що складають єдину стилістичну і композиційну систему.

Гарнітура (від «гарнітур» – «комплект») – це група набірних шрифтів, однакових за характером рисунка, що різняться кеглями і начертанням.

Основні характеристики шрифтів:

• гарнітура;

• за начертанням – прямий, курсивний;

• за насиченістю (відношення товщини штриха до ширини внутрішньолітерного просвіту) – світлий, напівжирний, жирний;

• за шириною – нормальний, вузький, широкий;

• за розміром (кеглем) в пунктах (1 пункт = 1/72 дюйма);

• за наявністю і формою зарубок.

Ключовим поняттям як дизайну шрифту, так і типографіки в цілому є кегль. Він служить основою для цілого ряду відносних одиниць вимірювання. Ширина символів звичайно виражається в тисячних частках кегля. В металевому наборі кеглем називали висоту майданчика кегля літери. В комп'ютерному наборі матеріальної літери не існує. Приблизно висота майданчика кегля рівна сумі висоти рядкових літер та верхніх і нижніх виносних елементів. Висота рядкових складає в середньому половину висоти майданчика кегля.

Шрифти бувають:

Акцидентні шрифти проектуються для крупних кеглів, для заголовків, підзаголовків і титулів. Чим набірні гарнітури відрізняються від акцидентних? Це характеристика гарнітур за потенційною легкістю для читання. Коли шрифт будь-якого кегля формується з одного зразка, то дрібний шрифт здається стислим і важким для читання, а крупний – громіздким і розрідженим. В результаті сталі розділяти набірний шрифт (книжкового кегля від 6 до 16) і акцидентний шрифт (крупного кегля від 12 до 60).

Акцидентні шрифти звичайно без зарубок (sans serif), вони більш мускулисті, більш напористі, що робить їх графічно ефектнішими. Для таких шрифтів важливіше привертати увагу і бути багатофункціональними, ніж забезпечувати розбірливість (рис. 8).

Рис. 8. Приклади популярних акцидентних шрифтів

Декоративні шрифти привертають увагу за всяку ціну, частіше новизною, швидко входять в моду і застарівають. Звичайно використовуються в рекламі. Дж. Феллічі писав, що декоративні шрифти –«острохарактерні актори на сцені типографіки». Вони використовуються в рекламі. Їх задача полягає в приверненні уваги ціною всього іншого, в тому числі і легкості читання. Про декоративні шрифти не можна говорити нейтральними словами, в їх описі використовують порівняльний ступінь: більш виразні, більш химерні, більш пародійні, більш каліграфічні (рис. 9).

Між акцидентними і декоративними шрифтами немає чіткої межі, так само як і між набірними і акцидентними шрифтами.

Рис. 9. Приклади декоративних шрифтів

Класифікація шрифтів за ГОСТ

Група рублених шрифтів – гарнітури, що не мають зарубок, наприклад Журнальна рублена, Плакатна, Буквар.

Група шрифтів із зарубками, що ледве намітилися, – гарнітури, кінці штрихів яких трохи потовщені, наприклад Жовтнева.

Група медієвальних шрифтів – зарубки шрифтів, що входять до цієї групи, плавно сполучаються з основними штрихами і, як правило, будуються як дуги кіл. Приклади гарнітур цієї групи: Літературна, Банниковська, Лазурського, Таймс.

Група звичайних шрифтів – шрифти цієї групи мають яскраво виражений контраст і довгі тонкі прямі зарубки, що з'єднуються з основними штрихами під прямим кутом. Приклад: Єлізаветинська, Бодоні.

Група брускових шрифтів – контраст в цих шрифтах відсутній або малопомітний, потовщені прямі зарубки з'єднуються з основними штрихами під прямим кутом. Приклади: Газетна брускова, Балтіка.

Група нових малоконтрастних шрифтів – як правило, шрифти цієї групи мають довгі зарубки, що закруглюються, м'яко сполучаються з основними штрихами. Вони використовуються при наборі великої кількості тексту, в книгах і газетах. Приклади: Шкільна, Журнальна, Академічна.

Група додаткових шрифтів містить всі шрифти, які не можна віднести до решти груп. Наприклад, рукописні гарнітури, такі як Жихаревська.

Класифікація шрифтів MS Windows.

Roman – шрифти із зарубками, наприклад Таймс або Бодоні.

Swiss – рублені шрифти, що мають змінну товщину штрихів, наприклад Гельветіка або Футура.

Modern – шрифти, що мають постійну товщину штрихів, і всі моноширинні шрифти, наприклад, Кур'єр.

Script – шрифти, що імітують рукописні, наприклад, Декор.

Decorative – декоративні шрифти, наприклад, готичні.

Dont know – загальний тип шрифтів, що використовується у тому випадку, коли інформація про шрифт недоступна.

42.Зони (області) бібліографічного опису, згідно ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

1. Область заглавия и сведений об ответственности.

2. Область издания.

3. Область специфических сведений.

4. Область выходных данных.

5. Область физической характеристики.

6. Область серии.

7. Область примечания.

8. Область стандартного номера (или его альтернативы) и условий доступности.