- •Редагування навчальної та довідкової літератури. Відповіді до екзамену. Питання:
- •Відповіді:
- •1. Галузь використання
- •Види видань:
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •5. Види видань за аналітико-синтетичним
- •6. Види видань за інформаційними знаками
- •7. Види видань за матеріальною конструкцією
- •8. Види видань за обсягом
- •9. Види видань за складом основного тексту
- •10. Види видань за періодичністю
- •11. Види видань за структурою
- •12. Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Відмінність навчальних та довідкових видань: Навчальне видання.
- •Довідкове видання.
- •Обєднує н. І д. Видання:
- •Відмінне н. І д. Видання:
- •2. Визначення, типологічна характеристика навчальних видань.
- •Характеристика навчальних видань:
- •3. Рекомендована структура підручників та навчальних посібників.
- •4. Грифування навчальних видань.
- •5. Визначення, типологічна характеристика довідкових видань.
- •Словники:
- •Довідники:
- •Енциклопедії:
- •Класифікація енциклопедичних статей:
- •6. Види видань за цільовим призначенням.
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •7. Зв’язок між цільовим призначенням та матеріальною конструкцією довідкового видання.
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •7. Види видань за матеріальною конструкцією
- •8. Види видань за інформаційними ознаками.
- •6. Види видань за інформаційними знаками
- •9. Сутність та послідовність редакторського аналізу.
- •Порядок редагування тексту за нормами:
- •3 Етами редагування:
- •Пошуковий апарат:
- •Пояснювальний апарат:
- •10.Навчальна програма як навчальне видання.
- •Наявне:
- •11.Спільні та відмінні риси двох видів видань: підручника та конспекту
- •Спільне між п. Та к.:
- •12.Особливості редакторського аналізу навчальних видань.
- •13.Особливості редакторського аналізу довідкових видань.
- •Словники:
- •Довідники:
- •Енциклопедії:
- •Класифікація енциклопедичних статей:
- •Особливості редакторського аналізу довідкових видань.
- •14.Композиція, обов’язкові структурні компоненти підручника.
- •15.Композиція словника, довідника, енциклопедії.
- •Словники:
- •16.Спільні та відмінні риси словника та енциклопедії.
- •Спільні та відмінні риси словника та енциклопедії.
- •17.Концепція видання.
- •Типове до концепції:
- •Приклад: Власна концепція навчального видання «Історія України»:
- •Концепція навчальної та довідкової літератури:
- •18.Типова́ стаття в процесі редакторської підготовки довідкового видання. Вимоги до складання типових статей.
- •19.Енциклопедія: визначення, побудова. Види енциклопедій.
- •20.Зародження і розвиток енциклопедичного книговидання у світі. Перші енциклопедії.
- •Томас з Кантімпри «Про природу речей» (1230–1245).
- •Енциклопедії XVII–XIX століття.
- •Енциклопедії XX століття.
- •Вільна енциклопедія — Вікіпедія.
- •21.Зародження і розвиток енциклопедичного книговидання в Україні.
- •22.Послідовність дій редактора у процесі роботи над енциклопедією: від задуму видання до видавничого оригіналу.
- •Порядок редагування тексту за нормами:
- •3 Етами редагування:
- •Пошуковий апарат:
- •Пояснювальний апарат:
- •23.Заголовковий комплекс видання. Види рубрикації, різновиди заголовків, правила їхнього оформлення.
- •Види рубрикації:
- •Види заголовків
- •Функцій:
- •Заголовки (рубрики).
- •Головні функціональні ознаками:
- •За змістом заголовки поділяються на:
- •За формою зображення розрізняють заголовки:
- •За місцем розташування на шпальті виділимо такі заголовки:
- •24.Графічна форма тексту. Різновиди графічних виділень, їхня роль у
- •Виділення буває:
- •25.Уніфікація елементів тексту в редакторській підготовці довідкових видань: визначення, приклади уніфікації.
- •5 Методи уніфікації документації
- •27. Правила оформлення цитування.
- •Правила цитування:
- •Типи цитування:
- •27.Скорочення слів у навчальних та довідкових виданнях.
- •1 Текстові процесори мають цілу множину таких графічних знаків (квадрати, ромби, кружечки, трикутники, кубики тощо), які при переліках вставляються перед кожним абзацом автоматично.
- •2 У квадратних дужках подано частини слів, які підлягають скороченню.
- •3 Вживану раніше форму звертання тов[аришу]. Слід вважати застарілою.
- •28.Довідково-пошуковий апарат (пошукові компоненти) видання: загальна характеристика.
- •Види заголовків
- •Норми редагування колонтитулів такі:
- •29.Види покажчиків. Правила оформлення покажчиків у довідкових виданнях.
- •Приклад.
- •Приклад.
- •Норми редагування покажчиків.
- •30.Різновиди колонтитулів, правила їхнього оформлення в довідкових виданнях.
- •Розрізняють такі типи колонтитулів:
- •Норми редагування колонтитулів такі:
- •31.Довідково-пояснювальний апарат (пояснювальні компоненти) видання: загальна характеристика. Пояснювальний апарат:
- •31. Бібліографічний список.
- •За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.
- •За хронологією.
- •Тематично.
- •За видами видань.
- •За характером змісту.
- •Списки змішаного побудови.
- •32.Передмова та післямова у навчальному виданні. Пояснювальний апарат:
- •33.Додатки у навчальному виданні: призначення, оформлення.
- •34.Примітки у навчальних та довідкових виданнях: визначення, види.
- •35.Правила оформлення приміток.
- •Правила оформлення приміток:
- •Норми опрацювання звичайних приміток.
- •36.Коментарі у навчальних та довідкових виданнях: визначення, види.
- •37.Правила оформлення коментарів. Норми опрацювання звичайних коментарів.
- •38.Шрифтові виділення елементів тексту.
- •Виділення буває:
- •39.Нешрифтові виділення елементів тексту.
- •40.Композиція заголовкового комплексу. Рубрикація видання.
- •Види заголовків
- •Функцій:
- •Заголовки (рубрики).
- •Заголовки в тексті:
- •Головні функціональні ознаками:
- •За змістом заголовки поділяються на:
- •За формою зображення розрізняють заголовки:
- •За місцем розташування на шпальті виділимо такі заголовки:
- •Рубрикація видання.
- •Види рубрикації:
- •41.Основні характеристики шрифту.
- •Основні характеристики шрифтів:
- •Шрифти бувають:
- •Пояснення:
- •Квадратні дужки:
- •Круглі дужки:
- •44.Вживання прізвищ, імен та ініціалів авторів у бібліографічному описі, згідно дсту гост 7.1:2006.
- •45.Вимоги дсту гост 7.1:2006 до складання бібліографічного опису багатотомних довідкових видань.
- •Приклад: Однорівневий:
- •Багаторівневий:
- •Довідкові видання Енциклопедії
- •Словники
- •46.Аналітичний бібліографічний опис довідкових статей, згідно дсту гост 7.1:2006.
- •47.Бібліографічні списки у навчальних виданнях.
- •За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.
- •За хронологією.
- •Тематично.
- •За видами видань.
- •За характером змісту.
- •Списки змішаного побудови.
- •48.Бібліографічні списки у довідкових виданнях.
- •За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.
- •За хронологією.
- •Тематично.
- •За видами видань.
- •За характером змісту.
- •Списки змішаного побудови.
- •49.Бібліографічний опис електронних ресурсів віддаленого доступу.
- •Електронні ресурси:
- •50.Врахування особливостей цільової аудиторії (реципієнтів) у редакторській підготовці навчальних та довідкових видань.
- •51.Підбір рецензентів у процесі редакторської підготовки навчальних видань.
- •Підбір рецензентів:
- •Структура рецензії:
- •52.Організація роботи з авторами в процесі редакторської підготовки довідкових видань.
- •Межі втручання редактора в авторський оригінал.
41.Основні характеристики шрифту.
Шрифт (від нім. schreiben – писати) – графічний рисунок накреслень символів, що складають єдину стилістичну і композиційну систему.
Гарнітура (від «гарнітур» – «комплект») – це група набірних шрифтів, однакових за характером рисунка, що різняться кеглями і начертанням.
Основні характеристики шрифтів:
гарнітура;
за начертанням – прямий, курсивний;
за насиченістю (відношення товщини штриха до ширини внутрішньолітерного просвіту) – світлий, напівжирний, жирний;
за шириною – нормальний, вузький, широкий;
за розміром (кеглем) в пунктах (1 пункт = 1/72 дюйма);
за наявністю і формою зарубок.
Ключовим поняттям як дизайну шрифту, так і типографіки в цілому є кегль. Він служить основою для цілого ряду відносних одиниць вимірювання. Ширина символів звичайно виражається в тисячних частках кегля. В металевому наборі кеглем називали висоту майданчика кегля літери. В комп'ютерному наборі матеріальної літери не існує. Приблизно висота майданчика кегля рівна сумі висоти рядкових літер та верхніх і нижніх виносних елементів. Висота рядкових складає в середньому половину висоти майданчика кегля.
Шрифти бувають:
Акцидентні шрифти проектуються для крупних кеглів, для заголовків, підзаголовків і титулів. Чим набірні гарнітури відрізняються від акцидентних? Це характеристика гарнітур за потенційною легкістю для читання. Коли шрифт будь-якого кегля формується з одного зразка, то дрібний шрифт здається стислим і важким для читання, а крупний – громіздким і розрідженим. В результаті сталі розділяти набірний шрифт (книжкового кегля від 6 до 16) і акцидентний шрифт (крупного кегля від 12 до 60).
Акцидентні шрифти звичайно без зарубок (sans serif), вони більш мускулисті, більш напористі, що робить їх графічно ефектнішими. Для таких шрифтів важливіше привертати увагу і бути багатофункціональними, ніж забезпечувати розбірливість (рис. 8).
Рис. 8. Приклади популярних акцидентних шрифтів
Декоративні шрифти привертають увагу за всяку ціну, частіше новизною, швидко входять в моду і застарівають. Звичайно використовуються в рекламі. Дж. Феллічі писав, що декоративні шрифти –«острохарактерні актори на сцені типографіки». Вони використовуються в рекламі. Їх задача полягає в приверненні уваги ціною всього іншого, в тому числі і легкості читання. Про декоративні шрифти не можна говорити нейтральними словами, в їх описі використовують порівняльний ступінь: більш виразні, більш химерні, більш пародійні, більш каліграфічні (рис. 9).
Між акцидентними і декоративними шрифтами немає чіткої межі, так само як і між набірними і акцидентними шрифтами.
Рис. 9. Приклади декоративних шрифтів
Класифікація шрифтів за ГОСТ
Група рублених шрифтів – гарнітури, що не мають зарубок, наприклад Журнальна рублена, Плакатна, Буквар.
Група шрифтів із зарубками, що ледве намітилися, – гарнітури, кінці штрихів яких трохи потовщені, наприклад Жовтнева.
Група медієвальних шрифтів – зарубки шрифтів, що входять до цієї групи, плавно сполучаються з основними штрихами і, як правило, будуються як дуги кіл. Приклади гарнітур цієї групи: Літературна, Банниковська, Лазурського, Таймс.
Група звичайних шрифтів – шрифти цієї групи мають яскраво виражений контраст і довгі тонкі прямі зарубки, що з'єднуються з основними штрихами під прямим кутом. Приклад: Єлізаветинська, Бодоні.
Група брускових шрифтів – контраст в цих шрифтах відсутній або малопомітний, потовщені прямі зарубки з'єднуються з основними штрихами під прямим кутом. Приклади: Газетна брускова, Балтіка.
Група нових малоконтрастних шрифтів – як правило, шрифти цієї групи мають довгі зарубки, що закруглюються, м'яко сполучаються з основними штрихами. Вони використовуються при наборі великої кількості тексту, в книгах і газетах. Приклади: Шкільна, Журнальна, Академічна.
Група додаткових шрифтів містить всі шрифти, які не можна віднести до решти груп. Наприклад, рукописні гарнітури, такі як Жихаревська.
Класифікація шрифтів MS Windows.
Roman – шрифти із зарубками, наприклад Таймс або Бодоні.
Swiss – рублені шрифти, що мають змінну товщину штрихів, наприклад Гельветіка або Футура.
Modern – шрифти, що мають постійну товщину штрихів, і всі моноширинні шрифти, наприклад, Кур'єр.
Script – шрифти, що імітують рукописні, наприклад, Декор.
Decorative – декоративні шрифти, наприклад, готичні.
Dont know – загальний тип шрифтів, що використовується у тому випадку, коли інформація про шрифт недоступна.
42.Зони (області) бібліографічного опису, згідно ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
Область заглавия и сведений об ответственности.
Область издания.
Область специфических сведений.
Область выходных данных.
Область физической характеристики.
Область серии.
Область примечания.
Область стандартного номера (или его альтернативы) и условий доступности.
