Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді до екзамену.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
383.22 Кб
Скачать

40.Композиція заголовкового комплексу. Рубрикація видання.

Композиція — це упорядковано розташовані композиційні одиниці, об'єднані композиційними зв'язками в одне ціле. Композиційні одиниці (без їх конкретного наповнення) та зв'язки між ними утворюють композиційну структуру повідомлення.

Композиційними одиницями в повідомленні виступають такі фрагменти тексту: речення, надфразні єдності, підпідрозділи (параграфи), підрозділи, розділи (блоки), частини, томи. Відповідно, у композиційній структурі виділяють рівні речень, над­фразних єдностей, підпідрозділів, підрозділів, розділів, частин і томів1.

Заголовок – це назва твору або окремих його частин.

Види заголовків

  • Родонумераційний заголовок (Нумераційний заголовок, Тимошик) – Частина 1.

  • Літерний заголовок – Частина А.

  • Тематичний заголовок – Історія України.

  • Родонумераційно-тематичний заголовок (Нумераційно-тематичний заголовок, Тимошик) – Частина 1 Історія України.

  • Німі заголовки – не має заголовків (зображення).

Передтекст – це текс, який перед основним текстом (аотація, план частини).

Функцій:

  1. Організують, направляють і полегшують читання.

  2. Поглиблюють розуміння твори, до наочно розкривають його будова, співвідносне значення заголовків і їх підрозділів, місце кожного в загальній структурі твору.

  3. Підсилюють довідкову функцію книги, полегшуючи і спрощуючи пошук частин твору чи видання.

  4. Структурування значного за обсягом текстового чи ілюстративного матеріалу на окремі частини;

  5. Полегшення роботи читача з виданням;

  6. Організація процесу читання;

  7. Осмислення окремих частин прочитаного; підготовка читача до сприйняття нового, відносно закінченого, цілого;

  8. Забезпечення зручності в пошуку вибіркової інформації;

  9. Акцентування на окремих частинах тексту, сприяння глибшому його засвоєнню.

Заголовки (рубрики).

  • Заголовки слід відділяти зверху та знизу пробілом. Верхній пробіл повинен бути у півтора раза більшим за нижній.

  • Заголовки вищих ієрархічних рівнів слід набирати літерами більшого, а ниж­чих — меншого кегля згідно з їх ієрархічною підпорядкованістю.

  • Заголовки слід набирати виділеним шрифтом.

  • При поділі заголовка на кілька рядків кожен рядок повинен утворювати окреме смислове ціле.

Заголовки в тексті:

  • Надлишковий заголовок – з верху не має, а знизу є текст.

  • Заголвок в розрізі – зверху та знизу є текст.

  • Заголовок з відбивками.

  • Заголовок в підбір – серед тексту.

  • Заголовок-віконце – текст виділений з обох сторін.

Головні функціональні ознаками:

• за змістом;

• за формою зображення;

• за місцем розташування.

За змістом заголовки поділяються на:

тематичні прості;

тематичні складні.

Заголовок тематичний простий у лаконічному

вигляді (здебільшого, від одного до п'яти слів) представляє

назву, ідею, наголошує на змістовому акценті тексту чи його

окремого фрагмента.

Як приклад, назвемо перелік простих тематичних

заголовків п'ятої частини відомої книги О. Субтельного

"Україна. Історія" — "Україна у XX столітті" (видавництво "Ли-

бідь"):

"Війна і революція",

"Українська революція",

"Радянська Україна",

"Західна Україна",

"Відбудова і відновлення" і т. д.

Заголовок тематичний складний являє собою

стислий перелік головних тем, проблем фрагмента тексту або

підпорядкованих йому заголовків, який подається перед

цим текстом після загального заголовка. У західній

видавничій практиці такий вид заголовка ще називають абреже

(від французького abreger, що означає скорочувати).