- •Редагування навчальної та довідкової літератури. Відповіді до екзамену. Питання:
- •Відповіді:
- •1. Галузь використання
- •Види видань:
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •5. Види видань за аналітико-синтетичним
- •6. Види видань за інформаційними знаками
- •7. Види видань за матеріальною конструкцією
- •8. Види видань за обсягом
- •9. Види видань за складом основного тексту
- •10. Види видань за періодичністю
- •11. Види видань за структурою
- •12. Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Відмінність навчальних та довідкових видань: Навчальне видання.
- •Довідкове видання.
- •Обєднує н. І д. Видання:
- •Відмінне н. І д. Видання:
- •2. Визначення, типологічна характеристика навчальних видань.
- •Характеристика навчальних видань:
- •3. Рекомендована структура підручників та навчальних посібників.
- •4. Грифування навчальних видань.
- •5. Визначення, типологічна характеристика довідкових видань.
- •Словники:
- •Довідники:
- •Енциклопедії:
- •Класифікація енциклопедичних статей:
- •6. Види видань за цільовим призначенням.
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •7. Зв’язок між цільовим призначенням та матеріальною конструкцією довідкового видання.
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •7. Види видань за матеріальною конструкцією
- •8. Види видань за інформаційними ознаками.
- •6. Види видань за інформаційними знаками
- •9. Сутність та послідовність редакторського аналізу.
- •Порядок редагування тексту за нормами:
- •3 Етами редагування:
- •Пошуковий апарат:
- •Пояснювальний апарат:
- •10.Навчальна програма як навчальне видання.
- •Наявне:
- •11.Спільні та відмінні риси двох видів видань: підручника та конспекту
- •Спільне між п. Та к.:
- •12.Особливості редакторського аналізу навчальних видань.
- •13.Особливості редакторського аналізу довідкових видань.
- •Словники:
- •Довідники:
- •Енциклопедії:
- •Класифікація енциклопедичних статей:
- •Особливості редакторського аналізу довідкових видань.
- •14.Композиція, обов’язкові структурні компоненти підручника.
- •15.Композиція словника, довідника, енциклопедії.
- •Словники:
- •16.Спільні та відмінні риси словника та енциклопедії.
- •Спільні та відмінні риси словника та енциклопедії.
- •17.Концепція видання.
- •Типове до концепції:
- •Приклад: Власна концепція навчального видання «Історія України»:
- •Концепція навчальної та довідкової літератури:
- •18.Типова́ стаття в процесі редакторської підготовки довідкового видання. Вимоги до складання типових статей.
- •19.Енциклопедія: визначення, побудова. Види енциклопедій.
- •20.Зародження і розвиток енциклопедичного книговидання у світі. Перші енциклопедії.
- •Томас з Кантімпри «Про природу речей» (1230–1245).
- •Енциклопедії XVII–XIX століття.
- •Енциклопедії XX століття.
- •Вільна енциклопедія — Вікіпедія.
- •21.Зародження і розвиток енциклопедичного книговидання в Україні.
- •22.Послідовність дій редактора у процесі роботи над енциклопедією: від задуму видання до видавничого оригіналу.
- •Порядок редагування тексту за нормами:
- •3 Етами редагування:
- •Пошуковий апарат:
- •Пояснювальний апарат:
- •23.Заголовковий комплекс видання. Види рубрикації, різновиди заголовків, правила їхнього оформлення.
- •Види рубрикації:
- •Види заголовків
- •Функцій:
- •Заголовки (рубрики).
- •Головні функціональні ознаками:
- •За змістом заголовки поділяються на:
- •За формою зображення розрізняють заголовки:
- •За місцем розташування на шпальті виділимо такі заголовки:
- •24.Графічна форма тексту. Різновиди графічних виділень, їхня роль у
- •Виділення буває:
- •25.Уніфікація елементів тексту в редакторській підготовці довідкових видань: визначення, приклади уніфікації.
- •5 Методи уніфікації документації
- •27. Правила оформлення цитування.
- •Правила цитування:
- •Типи цитування:
- •27.Скорочення слів у навчальних та довідкових виданнях.
- •1 Текстові процесори мають цілу множину таких графічних знаків (квадрати, ромби, кружечки, трикутники, кубики тощо), які при переліках вставляються перед кожним абзацом автоматично.
- •2 У квадратних дужках подано частини слів, які підлягають скороченню.
- •3 Вживану раніше форму звертання тов[аришу]. Слід вважати застарілою.
- •28.Довідково-пошуковий апарат (пошукові компоненти) видання: загальна характеристика.
- •Види заголовків
- •Норми редагування колонтитулів такі:
- •29.Види покажчиків. Правила оформлення покажчиків у довідкових виданнях.
- •Приклад.
- •Приклад.
- •Норми редагування покажчиків.
- •30.Різновиди колонтитулів, правила їхнього оформлення в довідкових виданнях.
- •Розрізняють такі типи колонтитулів:
- •Норми редагування колонтитулів такі:
- •31.Довідково-пояснювальний апарат (пояснювальні компоненти) видання: загальна характеристика. Пояснювальний апарат:
- •31. Бібліографічний список.
- •За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.
- •За хронологією.
- •Тематично.
- •За видами видань.
- •За характером змісту.
- •Списки змішаного побудови.
- •32.Передмова та післямова у навчальному виданні. Пояснювальний апарат:
- •33.Додатки у навчальному виданні: призначення, оформлення.
- •34.Примітки у навчальних та довідкових виданнях: визначення, види.
- •35.Правила оформлення приміток.
- •Правила оформлення приміток:
- •Норми опрацювання звичайних приміток.
- •36.Коментарі у навчальних та довідкових виданнях: визначення, види.
- •37.Правила оформлення коментарів. Норми опрацювання звичайних коментарів.
- •38.Шрифтові виділення елементів тексту.
- •Виділення буває:
- •39.Нешрифтові виділення елементів тексту.
- •40.Композиція заголовкового комплексу. Рубрикація видання.
- •Види заголовків
- •Функцій:
- •Заголовки (рубрики).
- •Заголовки в тексті:
- •Головні функціональні ознаками:
- •За змістом заголовки поділяються на:
- •За формою зображення розрізняють заголовки:
- •За місцем розташування на шпальті виділимо такі заголовки:
- •Рубрикація видання.
- •Види рубрикації:
- •41.Основні характеристики шрифту.
- •Основні характеристики шрифтів:
- •Шрифти бувають:
- •Пояснення:
- •Квадратні дужки:
- •Круглі дужки:
- •44.Вживання прізвищ, імен та ініціалів авторів у бібліографічному описі, згідно дсту гост 7.1:2006.
- •45.Вимоги дсту гост 7.1:2006 до складання бібліографічного опису багатотомних довідкових видань.
- •Приклад: Однорівневий:
- •Багаторівневий:
- •Довідкові видання Енциклопедії
- •Словники
- •46.Аналітичний бібліографічний опис довідкових статей, згідно дсту гост 7.1:2006.
- •47.Бібліографічні списки у навчальних виданнях.
- •За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.
- •За хронологією.
- •Тематично.
- •За видами видань.
- •За характером змісту.
- •Списки змішаного побудови.
- •48.Бібліографічні списки у довідкових виданнях.
- •За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.
- •За хронологією.
- •Тематично.
- •За видами видань.
- •За характером змісту.
- •Списки змішаного побудови.
- •49.Бібліографічний опис електронних ресурсів віддаленого доступу.
- •Електронні ресурси:
- •50.Врахування особливостей цільової аудиторії (реципієнтів) у редакторській підготовці навчальних та довідкових видань.
- •51.Підбір рецензентів у процесі редакторської підготовки навчальних видань.
- •Підбір рецензентів:
- •Структура рецензії:
- •52.Організація роботи з авторами в процесі редакторської підготовки довідкових видань.
- •Межі втручання редактора в авторський оригінал.
Списки змішаного побудови.
У дисертаціях досить часто зустрічаються бібліографічні списки змішаного побудови, коли всередині головних розділів списку застосовуються інші види побудови. Наприклад: всередині алфавітно-хронологічний (для робіт одного автора), всередині списку за видами видань - за алфавітом, або по характеру змісту, або за тематикою. Можливі й інші поєднання видів і підвидів побудови, які визначаються цільовим і читацьким призначенням списку, а також особливостями його побудови.
32.Передмова та післямова у навчальному виданні. Пояснювальний апарат:
Пояснювальний апарат – це інформація, яка щось пояснює.
Передмова – буває від укладача (автора, видавця).
Вступна стаття.
Післямова.
Бібліографічний список.
Історико-бібліографічний нарис – це самостійний твір, який може бути в будь-якій збірці, пояснює щодо видання особистості, міста, країни тощо.
Примітка – це коротке пояснення слова, фрази, словосполучення (неологізми, історизми, архаїзми).
Коментар – це стисле пояснення.
Передмова — це стаття, яку поміщають перед основним текстом і яка попередньо інформує реципієнтів про те, що слід мати на увазі, читаючи видання.
Передмова може описувати: завдання і характер видання; коло реципієнтів, на яке воно розраховане, та вимоги до них; принципи добору й групування матеріалу; порядок публікування і відмінностей від попередніх видань; особливості довідкового апарату; використані джерела; спосіб отримання описаних видань тощо.
Передмову можуть укладати автори самого повідомлення, його редактори, перекладачі, укладачі, коментатори та ін. Залежно від цього їй можуть давати такі назви: Від автора, Від редактора, Від перекладача тощо.
Приклад. У передмові автори можуть пояснити, в якій послідовності слід вивчати окремі уроки підручника і кому належать які розділи; редактор може пояснити, як змінено правопис оригіналу і як оформлено приклади й цитати; перекладач може описати принципи перекладу твору; укладач може розповісти про принципи добору матеріалу.
У публіцистичному виді літератури, точніше в періодичних виданнях, передмови до статей часто виділяють лише поліграфічними засобами.
Приклад. У газетах і журналах передмови часто виділяють шрифтами, втягуваннями, розташуванням. В них повідомляють про особливості отримання матеріалу, ставлення редакції до авторської позиції тощо.
Передмову слід опрацьовувати на основі тих самих норм, що й основний текст. Крім того, слід застосовувати ще дві специфічні норми.
Передмова не може описувати об'єкт, предмет, мету й методи дослідження, оскільки це тема вступу до повідомлення.
Передмова повинна містити засоби, які б збуджували інтерес й викликали увагу реципієнта до повідомлення.
Післямова — це стаття, яку поміщають у кінці основного тексту і яка пояснює і доповнює основний текст. Післямова часто подає відомості про автора, про цей твір, про інші його твори тощо. Вона може доповнювати те, що було невідомим авторові під час написання повідомлення.
Написати післямову може сам автор, дослідник його творчості, працівник ЗМІ.
Для редагування післямови слід використовувати всі ті норми, що й для основного тексту.
• Післямови повинні закликати реципієнтів продовжити ознайомлення з іншими повідомленнями цього ж автора або повідомленнями інших авторів на цю ж тему.