- •Редагування навчальної та довідкової літератури. Відповіді до екзамену. Питання:
- •Відповіді:
- •1. Галузь використання
- •Види видань:
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •5. Види видань за аналітико-синтетичним
- •6. Види видань за інформаційними знаками
- •7. Види видань за матеріальною конструкцією
- •8. Види видань за обсягом
- •9. Види видань за складом основного тексту
- •10. Види видань за періодичністю
- •11. Види видань за структурою
- •12. Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Відмінність навчальних та довідкових видань: Навчальне видання.
- •Довідкове видання.
- •Обєднує н. І д. Видання:
- •Відмінне н. І д. Видання:
- •2. Визначення, типологічна характеристика навчальних видань.
- •Характеристика навчальних видань:
- •3. Рекомендована структура підручників та навчальних посібників.
- •4. Грифування навчальних видань.
- •5. Визначення, типологічна характеристика довідкових видань.
- •Словники:
- •Довідники:
- •Енциклопедії:
- •Класифікація енциклопедичних статей:
- •6. Види видань за цільовим призначенням.
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •7. Зв’язок між цільовим призначенням та матеріальною конструкцією довідкового видання.
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •7. Види видань за матеріальною конструкцією
- •8. Види видань за інформаційними ознаками.
- •6. Види видань за інформаційними знаками
- •9. Сутність та послідовність редакторського аналізу.
- •Порядок редагування тексту за нормами:
- •3 Етами редагування:
- •Пошуковий апарат:
- •Пояснювальний апарат:
- •10.Навчальна програма як навчальне видання.
- •Наявне:
- •11.Спільні та відмінні риси двох видів видань: підручника та конспекту
- •Спільне між п. Та к.:
- •12.Особливості редакторського аналізу навчальних видань.
- •13.Особливості редакторського аналізу довідкових видань.
- •Словники:
- •Довідники:
- •Енциклопедії:
- •Класифікація енциклопедичних статей:
- •Особливості редакторського аналізу довідкових видань.
- •14.Композиція, обов’язкові структурні компоненти підручника.
- •15.Композиція словника, довідника, енциклопедії.
- •Словники:
- •16.Спільні та відмінні риси словника та енциклопедії.
- •Спільні та відмінні риси словника та енциклопедії.
- •17.Концепція видання.
- •Типове до концепції:
- •Приклад: Власна концепція навчального видання «Історія України»:
- •Концепція навчальної та довідкової літератури:
- •18.Типова́ стаття в процесі редакторської підготовки довідкового видання. Вимоги до складання типових статей.
- •19.Енциклопедія: визначення, побудова. Види енциклопедій.
- •20.Зародження і розвиток енциклопедичного книговидання у світі. Перші енциклопедії.
- •Томас з Кантімпри «Про природу речей» (1230–1245).
- •Енциклопедії XVII–XIX століття.
- •Енциклопедії XX століття.
- •Вільна енциклопедія — Вікіпедія.
- •21.Зародження і розвиток енциклопедичного книговидання в Україні.
- •22.Послідовність дій редактора у процесі роботи над енциклопедією: від задуму видання до видавничого оригіналу.
- •Порядок редагування тексту за нормами:
- •3 Етами редагування:
- •Пошуковий апарат:
- •Пояснювальний апарат:
- •23.Заголовковий комплекс видання. Види рубрикації, різновиди заголовків, правила їхнього оформлення.
- •Види рубрикації:
- •Види заголовків
- •Функцій:
- •Заголовки (рубрики).
- •Головні функціональні ознаками:
- •За змістом заголовки поділяються на:
- •За формою зображення розрізняють заголовки:
- •За місцем розташування на шпальті виділимо такі заголовки:
- •24.Графічна форма тексту. Різновиди графічних виділень, їхня роль у
- •Виділення буває:
- •25.Уніфікація елементів тексту в редакторській підготовці довідкових видань: визначення, приклади уніфікації.
- •5 Методи уніфікації документації
- •27. Правила оформлення цитування.
- •Правила цитування:
- •Типи цитування:
- •27.Скорочення слів у навчальних та довідкових виданнях.
- •1 Текстові процесори мають цілу множину таких графічних знаків (квадрати, ромби, кружечки, трикутники, кубики тощо), які при переліках вставляються перед кожним абзацом автоматично.
- •2 У квадратних дужках подано частини слів, які підлягають скороченню.
- •3 Вживану раніше форму звертання тов[аришу]. Слід вважати застарілою.
- •28.Довідково-пошуковий апарат (пошукові компоненти) видання: загальна характеристика.
- •Види заголовків
- •Норми редагування колонтитулів такі:
- •29.Види покажчиків. Правила оформлення покажчиків у довідкових виданнях.
- •Приклад.
- •Приклад.
- •Норми редагування покажчиків.
- •30.Різновиди колонтитулів, правила їхнього оформлення в довідкових виданнях.
- •Розрізняють такі типи колонтитулів:
- •Норми редагування колонтитулів такі:
- •31.Довідково-пояснювальний апарат (пояснювальні компоненти) видання: загальна характеристика. Пояснювальний апарат:
- •31. Бібліографічний список.
- •За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.
- •За хронологією.
- •Тематично.
- •За видами видань.
- •За характером змісту.
- •Списки змішаного побудови.
- •32.Передмова та післямова у навчальному виданні. Пояснювальний апарат:
- •33.Додатки у навчальному виданні: призначення, оформлення.
- •34.Примітки у навчальних та довідкових виданнях: визначення, види.
- •35.Правила оформлення приміток.
- •Правила оформлення приміток:
- •Норми опрацювання звичайних приміток.
- •36.Коментарі у навчальних та довідкових виданнях: визначення, види.
- •37.Правила оформлення коментарів. Норми опрацювання звичайних коментарів.
- •38.Шрифтові виділення елементів тексту.
- •Виділення буває:
- •39.Нешрифтові виділення елементів тексту.
- •40.Композиція заголовкового комплексу. Рубрикація видання.
- •Види заголовків
- •Функцій:
- •Заголовки (рубрики).
- •Заголовки в тексті:
- •Головні функціональні ознаками:
- •За змістом заголовки поділяються на:
- •За формою зображення розрізняють заголовки:
- •За місцем розташування на шпальті виділимо такі заголовки:
- •Рубрикація видання.
- •Види рубрикації:
- •41.Основні характеристики шрифту.
- •Основні характеристики шрифтів:
- •Шрифти бувають:
- •Пояснення:
- •Квадратні дужки:
- •Круглі дужки:
- •44.Вживання прізвищ, імен та ініціалів авторів у бібліографічному описі, згідно дсту гост 7.1:2006.
- •45.Вимоги дсту гост 7.1:2006 до складання бібліографічного опису багатотомних довідкових видань.
- •Приклад: Однорівневий:
- •Багаторівневий:
- •Довідкові видання Енциклопедії
- •Словники
- •46.Аналітичний бібліографічний опис довідкових статей, згідно дсту гост 7.1:2006.
- •47.Бібліографічні списки у навчальних виданнях.
- •За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.
- •За хронологією.
- •Тематично.
- •За видами видань.
- •За характером змісту.
- •Списки змішаного побудови.
- •48.Бібліографічні списки у довідкових виданнях.
- •За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.
- •За хронологією.
- •Тематично.
- •За видами видань.
- •За характером змісту.
- •Списки змішаного побудови.
- •49.Бібліографічний опис електронних ресурсів віддаленого доступу.
- •Електронні ресурси:
- •50.Врахування особливостей цільової аудиторії (реципієнтів) у редакторській підготовці навчальних та довідкових видань.
- •51.Підбір рецензентів у процесі редакторської підготовки навчальних видань.
- •Підбір рецензентів:
- •Структура рецензії:
- •52.Організація роботи з авторами в процесі редакторської підготовки довідкових видань.
- •Межі втручання редактора в авторський оригінал.
Приклад.
Система 123,256
аналізу усного мовлення 48, 75
автоматизована керування 11,72 видавнича 144—149
операційна 52,71,190
Існують такі види покажчиків: а) за змістом: предметні (термінологічні), іменні, дат, назв (рослин, сполук, мінералів, географічних назв тощо), формул, таблиць, ілюстрацій, позначень, змішані тощо; б) за способом розташування матеріалу: алфавітні (в тому числі пермутаційні), систематичні, хронологічні та комбіновані; в) за структурою запису: прості, аналітичні й анотовані.
У покажчиках алфавітний порядок розташування вокабул використовують найчастіше. На відміну від алфавітного в пермутаційному покажчику кожна вокабула входить до нього стільки разів, скільки у ній є слів. При цьому здійснюють таке переставлення слів (інверсію), внаслідок якого кожне слово вокабули один раз повинно опинитися на першому місці. Отриманий список з кількаразовим входженням одних і тих самих вокабул сортують знову ж таки за алфавітом.
Приклад.
автоматизована система керування 35,84 керування автоматизована система 35,84 система автоматизована керування 35,84
Систематичний порядок передбачає, що слова сортують на підставі певної логічної класифікації (наприклад, за видами рослин). Значно рідше покажчики укладають за комбінованим принципом (наприклад, вокабули сортують за певним систематичним принципом, а підвокабули — за алфавітом).
До простих покажчиків уводять лише вокабули та номери сторінок; до аналітичних — те ж, що й до простих, а також ще й підвокабули; до анотованих — те ж, що й до аналітичних, а також ще й анотації (короткі пояснення до вокабул).
Покажчики не повинні перевищувати 3—5% обсягу видання1 (винятками можуть бути довідкові та інформаційні видання).
Методика побудови покажчика. Покажчик повинен укладати сам автор або на його прохання будь-який працівник ЗМІ, наприклад молодший редактор.
Традиційно (вручну) покажчики укладають у такий спосіб. Спершу в тексті відредагованого повідомлення виділяють (підкреслюють) усі слова, що повинні увійти до покажчика1. Потім ці слова виписують на картки, з яких утворюють картотеку, і опрацьовують її. Зі слів, що є абсолютними синонімами, вибирають одне (провідне); біля другого слова, що залишилося, дають перехресне посилання: див. <провідне слово>. Біля слів, що є частковими синонімами чи мають стійкі асоціативні зв'язки, вказують: див. також <частковий синонім чи асоціативне слово>. Крім того, для вокабул-словосполучень виконують інверсію. Біля вокабул-омонімів у дужках дають потрібні пояснення.
Приклад.
Груша (дерево) 38,65 Груша (плід) 35,79,98
Для аналітичних покажчиків до провідних вокабул утворюють підвокабули і, якщо потрібно, додають анотації. Далі картотеку сортують за обраним принципом.
Покажчик заверстують у кінець видання, проводять пошук кожної вокабули у повідомленні й послідовно записують біля неї номери сторінок, на яких подана суттєва інформація про цю вокабулу.
У видавничій практиці часто виникають ситуації, коли готування покажчика має зворотний вплив на повідомлення (наприклад, виявляється, що в повідомленні не вистачає частини потрібного матеріалу). В такому випадку в повідомленні роблять потрібні виправлення.