Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді до семінару 8 (Соціально-психологічні...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
71.15 Кб
Скачать
  1. Формальні і неформальні групи. Роль керівника в управлінні неформальними групами. Формальні і неформальні групи.

Група - це дві або більше особи, які взаємодіють з кількома або всіма членами групи безпосередньо або через мережу зв' язків, працюють для досягнення одного або кількох завдань, керуються визначеною системою поведінки, підтримують стабільні стосунки, утворюють підгрупи на основі різних мереж протягування їх відштовхування1. Групова робота впливає на досягнення визначеної цілі організації.

У будь-якому трудовому колективі діють формальні і неформальні групи працівників.

Формальні групи - це групи, які створені наказом керівника організації для виконання конкретних виробничих завдань.

Створення формальних груп здійснюється по рівнях управління (по вертикалі і горизонталі). Так створюються підрозділи, відділи, департаменти, служби в організаційній структурі управління організації.

У формальних групах взаємодія між членами групи має офіційний характер, а кожен з них має посадову інструкцію, у якій передбачаються їх права і обов' язки та відповідальність. Основна увага в них спрямована на посадові взаємовідносини. У цих групах є керівник (лідер), якому вище керівництво делегує права та відповідальність. Група діє на основі встановлених норм і правил поведінки.

Неформальні групи створюються самі, спонтанно на основі людських взаємовідносин і психологічної сумісності, взаємоповаги. Неформальна група виділяє із свого складу лідера і надає йому владні повноваження. Така група не має формального оформлення у трудовому колективі організації. Сила неформальної влади лідера залежить від ставлення до нього членів групи і тому не є стабільною.

Симпатії і антипатії між членами групи мають індивідуальний характер.

Неформальна група може допомагати формальній у досягненні поставлених цілей за таких умов:

♦ керівництво організації повинно визнавати наявність неформальних груп, працювати з ними і не загрожувати їх існуванню;

♦ враховувати думку і пропозиції лідерів неформальних груп;

♦ коли неформальний лідер протистоїть роботодавцю, його вплив може підірвати авторитет керівника;

♦ при прийнятті непопулярних рішень необхідно визначити можливий негативний вплив неформальної групи;

♦ для того щоб ослабити опір змінам з боку неформальної групи, необхідно залучати її до прийняття рішень;

♦ не допускати чуток через недостатність інформації. До методів впливу на неформальні групи належать:

♦ консультації з групами замість спроби нав' язати свою волю силою влади. Вони дають можливість заздалегідь викласти свою думку і перешкодити рішенню, яке у разі прийняття було б потім скасоване, але це вже негативно впливає на престиж керівництва,

o навчання і пропаганда діяльності керівництва сприяють формуванню у трудовому колективі лояльного ставлення до неформальних лідерів. Це важливий механізм управління;

o забезпечення лояльності керівників. Якщо вище керівництво організації домоглося лояльності формальних лідерів, то тоді вони стають захисниками точки зору організації перед своїми колективами;

o керівник повинен знати, хто є лідером у кожній неформальній групі, і співпрацювати з ним, заохочуючи до сприяння досягненню цілей організації;

o якщо неформальний лідер не входить до неформальної організації, то він розглядається як "порушник спокою". Він може стати центром колективного опору впливу організації;

o керівництво повинно надавати неформальним лідерам офіційного визнання шляхом призначення на вищу посаду або здійснювати горизонтальне переміщення;

o перевагами неформальної групи є можливість полегшення управлінського навантаження;

o підтримка керівництва неформальними групами сприяє зміцненню взаємодії персоналу, підвищенню продуктивності праці і реалізації прийнятих планів.

Неформальна група - співробітники, об'єднані з їхньої власної волі на основі взаємних симпатій, дружніх відносин для досягнення певної мети. Деякі неформальні групи можуть бути організовані із співробітників, яких об'єднало невдоволення керівником. Сила впливу неформальної групи досить велика в організації, а за певних умов може стати домінуючою і зводити нанівець зусилля керівництва. Дослідження неформальної групи, законів їх функціонування, їх впливу на співробітників показали, що мають місце соціального взаємини необхідно враховувати при управлінні колективом. Неврахування соціальних взаємин може призвести до розпаду колективу;

Групи, утворені особистими соціальними відносинами, які здійснюються в ролях, обумовлених внутрішнім середовищем. Це означає, що зміст цих ролей - результат взаємодії всередині групи.

Неформальні групи несуть в собі як негативне, так і позитивний вплив на діяльність формальної організації. [12,19]

Неформальні групи можуть поводитися непродуктивно, і це буде заважати досягненню формальних цілей. За неформальними каналами можуть поширюватися неправдиві чутки, що призводять до виникнення негативного ставлення до керівництва. Прийняті групою норми можуть призвести до того, що продуктивністьорганізації буде нижчою за ту, що визначена керівництвом. Тенденція до опору всяким змінам і тенденція до збереження укорінених стереотипів можуть затримувати необхідну модернізацію виробництва. Однак таке контрпродуктивне поведінка часто є реакцією на ставлення начальства до цієї групи. Правильно чи ні, але члени групи вважають, що до них ставляться несправедливо і відповідають так, як відповів би будь-яка людина на те, що йому здається несправедливим.

Такі випадки негативної реакції іноді заважають керівникам бачити численні потенційні вигоди від неформальних організацій. Оскільки для того, щоб бути членом групи, треба працювати в даній організації, відданість групі може перейти у відданість організації. Багато людей відмовляються від більш високооплачуваних посад в інших компаніях тому, що вони не хочуть порушувати соціальні зв'язки, які вони придбали в даній компанії. Цілі групи можуть збігатися з цілями формальної організації, а норми ефективності неформальної організації можуть перевищувати норми формальної організації. Наприклад, сильний дух колективізму, характерний для деяких організацій і породжує сильне прагнення до успіху, часто виростає з неформальних взаємовідносин, мимовільних дій керівництва. Навіть неформальні канали зв'язку можуть іноді допомагати формальної організації, доповнюючи формальну систему комунікацій. [13]

Не знаходячи способів ефективної взаємодії з неформальними організаціями, або намагаючись придушити їх, керівники часто втрачають ці потенційні вигоди. У будь-якому випадку, незалежно від того, чи є неформальна організація шкідливої ​​або корисною, вона існує, і з нею потрібно рахуватися. Навіть якщо керівництво і зруйнує якусь групу, на її місці обов'язково виникне інша, у якої, можливо, скластися свідомо негативне ставлення до керівництва (Курсова робота «Теорія Організації»).