- •Сучасні типи і моделі управління, їх застосування в бібліотечному менеджменті.
- •Моделі управління.
- •Неповні моделі.
- •Повні моделі.
- •Об’єкт і предмет бібліотечного менеджменту. Значення категорій та понять менеджменту в реформуванні управління бібліотечною діяльністю. Об’єкт і предмет бібліотечного менеджменту.
- •Значення категорій та понять менеджменту в реформуванні управління бібліотечною діяльністю.
- •Правова регламентація вітчизняної бібліотечно-інформаційної діяльності.
- •Міжнародні політико-правові акти, що регулюють бібліотечно-інформаційну діяльність.
- •Декларація про бібліотеки, інформаційні служби та інтелектуальну свободу, прийнята в Глазго (2002 р.)
- •Нормативні та підзаконні акти бібліотечно-інформаційної галузі, їх роль та призначення.
- •Декларація про бібліотеки, інформаційні служби та інтелектуальну свободу, прийнята в Глазго (2002 р.)
Нормативні та підзаконні акти бібліотечно-інформаційної галузі, їх роль та призначення.
Міжнародні політико-правові акти, що регламентують бібліотечно-інформаційну діяльність (договори, конвенції, маніфести ІФЛА).
ЗУ Про культуру (1992), ЗУ Про бібліотеки і бібліотечну справу (1995), Всесвітня (Женевська) і Бернська міжнародні конвенції (договори), Маніфест ЮНЕСКО про публічні бібліотеки (1994).
Дотримання світового та вітчизняного законодавства, яке
регулює правовідносини в інформаційній сфері й містить поло-
ження щодо безпеки в інформаційній сфері. Серед основних офі-
ційних документів, які регулюють діяльність бібліотек у цій га-
лузі, можна назвати такі: Конституція України, Закони України «Про авторське право і суміжні права», «Про бібліотеки і бібліо-
течну справу», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист
персональних даних», «Про основи національної безпеки Укра-
їни», «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства
в Україні на 2007 — 2015 роки»; Указ Президента України «Про
заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформа-
ційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї
мережі в Україні»; Документи Ради Європи: Декларація Комітету
Міністрів про європейську політику щодо нових інформаційних
Технологій (1982), Конвенція про захист прав людини та основних сво-
Бод (1994), Конвенція про боротьбу з комп’ютерною злочинністю (2001), План
заходів щодо забезпечення безпечного користування Інтернетом (1998),
Рекомендація № R (97) 19 «Про показ насильства електронними
ЗМІ», Рекомендація № R (89) 9 Комітету Міністрів державам-
членам Ради Європи щодо комп’ютерних правопорушень; Доку-
менти ІФЛА: «Декларація про бібліотеки, інформаційні служби та
інтелектуальну свободу» (2002), «Маніфест ІФЛА про Інтернет» (2002), «Національна бібліографія в електронну епоху», «Кодекс етики ІФЛА для бібліотекарів та інших інформаційних працівників », «Маніфест ІФЛА з прозорості, раціонального управління та свободи від корупції», «Спільна заява Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ (IFLA) і Міжнародної асоціації книговидавців (МАК) про свободу висловлення в інтернеті», «Витяг із публікації ІФЛА «Доступ до бібліотек осіб із обмеженнями», «Ойрашський маніфест. Порядок денний проекту PULMAN для електронної Європи», «Професійна заява ІФЛА про Універсальний бібліографічний контроль», «Ключові принципи придбання та доступу до електронних книжок для бібліотек» схвалено EBLIDA EC тощо.
Декларація про бібліотеки, інформаційні служби та інтелектуальну свободу, прийнята в Глазго (2002 р.)
Зустрівшись в Глазго з нагоди 75-річчя від дня заснування, Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) проголошує, що:
ІФЛА заявляє про фундаментальне право людини на доступ та розповсюдження інформації без обмежень.
ІФЛА та її члени в усьому світі підтримують, захищають і просувають інтелектуальну свободу як це визначено в Загальній декларації Організації Об’єднаних Націй про права людини. Інтелектуальна свобода містить в собі міць людського знання, поглядів, творчої думки та інтелектуальної праці.
ІФЛА заявляє, що відданість інтелектуальній свободі – основна відповідальність бібліотечної професії в усьому світі, що виражається в кодексах етики та реалізується на практиці.
ІФЛА підтверджує, що:
Бібліотеки та інформаційні служби надають доступ до інформації, ідей і творів у будь-якому форматі, незалежно від кордонів. Вони слугують брамами до знань, думки та культури, пропонуючи суттєву підтримку незалежному прийняттю рішень, розвиткові культури, дослідженням і навчанню протягом життя індивідуумам і групам.
Бібліотеки та інформаційні служби роблять внесок у розвиток та підтримку інтелектуальної свободи та допомагають охороняти демократичні цінності та загальні громадянські права. Як наслідок, вони забезпечують своїм користувачам доступ до релевантних ресурсів і послуг без обмежень і протидіють будь-яким проявам цензури.
Бібліотеки та інформаційні служби будуть придбавати, зберігати та забезпечувати доступ до найширшого розмаїття матеріалів, що віддзеркалюють плюралізм і різноманітність суспільства. Відбір і організація доступу до бібліотечних матеріалів і послуг повинні визначатися професійними міркуваннями, а не політичними, моральними та релігійними поглядами.
Бібліотеки та інформаційні служби забезпечуватимуть рівну доступність матеріалів, приміщень і послуг для всіх користувачів. Не повинно бути дискримінації з огляду на будь-що, включно з расовим, національним чи етнічним походженням, статтю або сексуальними вподобаннями, віком, фізичною неспроможністю, релігією, або політичними поглядами.
Бібліотеки та інформаційні служби будуть захищати права кожного користувача на приватність і конфіденційність інформації, знайденої або отриманої, та ресурсів, з яких вона взята, позичена, придбана або передана.
Таким чином, ІФЛА закликає бібліотеки, інформаційні служби та їхніх працівників дотримуватися та просувати принципи інтелектуальної свободи та надавати безперешкодний доступ до інформації.
Ця Декларація підготовлена ІФЛА /FAIFE.
Затверджена Правлінням ІФЛА 27 березня 2002 р., Гаага, Нідерланди Проголошено Радою ІФЛА 19 серпня 2002 р.
Переклад В.С.Пашкової
