Формування персоналу бібліотек вимагає розробки системи забезпечення, яка повинна охоплювати наступні стадії:

1. Підготовча (профорієнтація, профвідбір);

2. Розподільна (підбір і розстановка кадрів);

3. Адаптационная (формування соціально - психологічної структури, міжособистісних зв'язків, тобто соціально - психологічна адаптація; професійна підготовка).

При проведенні підбору і розстановки кадрів необхідно мати на увазі наступні принципи:

1. вивчення персоналу (безперервний пошук здібних працівників);

2. оцінка та підбір персоналу за професійними, діловими і особистими якостями;

3. поєднання стабільності та оновлення (з одного боку - реалізація намічених стратегій підприємства, спадкоємність традицій, з іншого боку - адекватна реакція на зміни зовнішнього середовища);

4. поєднання досвідчених і молодих кадрів (поєднання знань і досвіду з динамічністю в сприйнятті нового);

5. поєднання і взаємне доповнення персоналу (слабкі сторони одного працівника повинні доповнюватися сильними сторонами іншого);

6. поєднання при підборі персоналу кандидатів з боку і працюючих на підприємстві (привнесення свіжих ідей і підходів) (інформація використана з сайту: http://studopedia.org/1-45777.html).

Практика використання економічних методів управління персоналом.

Управління персоналом здійснюється при допомозі науково розроблених методів.

Методи — це спосіб впливу на колектив або окремого працівника для досягнення поставленої цілі, координації його діяльності в процесі виробництва. В теорії і практиці управління застосовують три групи методів: адміністративні, економічні і соціально-психологічні.

Методи управління – це сукупність способів дії управляючого суб’єкта на об’єкти управління, до яких в бібліотеці відносяться: трудовий колектив, користувачі, технологічні процеси, ресурси. В процесі сумісної праці в бібліотеці виділяють слідуючі методи управління: економічні; організаційно-розпоряджувальні (адміністративні): розпорядження, інструкції, настанови; соціально-психологічні (переконання, порада, прохання). В практиці управління можливе домінування тих чи інших методів, хоча всі вони органічно пов’язані.

Економічні методи базуються на використанні економічних стимулів і відомі як «метод пряника». За їх допомогою здійснюється матеріальне стимулювання колективу, окремих працівників.

Механізмами економічного методу на рівні держави є: податкова, кредитно-фінансова система, система цін, розмір мінімальної заробітної плати, плани економічного розвитку.

В умовах бібліотеки це — економічні нормативи діяльності, система матеріального заохочення, участь у прибутках і капіталі, премії тощо.

Також, економічні методи — це прогнозування і планування кадрової роботи, розрахунок балансу робочих і трудових ресурсів, визначення основної і додаткової потреби в кадрах і джерел її забезпечення й ін.

Економічні методи управління засновані на врахуванні і використанні економічних інтересів індивідуальних, групових, колективних.

Основними засобами економічного управління є : плани і графіки виконання робіт, нормативи, норми і ліміти витрачання ресурсів, калькуляції і ціни, кошториси витрат, економічні стимули і санкції.

Економічні методи управління включають широке використання таких процедур, як планування, облік, контроль, економічний аналіз, оцінювання персоналу по заслугах, мотивація і стимулювання.

Економічні методи управління передбачають матеріальну мотивацію, тобто, орієнтацію на виконання певних показників або завдань, і здійснення після їх виконання економічного винагороди за результати роботи.  Використання економічних методів управління пов'язане з формуванням плану роботи та контролем за його здійсненням, а також економічним стимулюванням праці, тобто, з раціональної системою оплати праці, що передбачає заохочення за певну кількість і якість праці та застосування санкцій за невідповідну його кількість і недостатню якість.  Значимість економічних методів управління різко зростає в умовах розвитку ринкових відносин, орієнтованих на одержання прибутку і можливо більш високого доходу. До економічних методів, які застосовуються на рівні підприємства, відносяться:  - Система заробітної плати та інших форм матеріального заохочення працівників;  - Система відповідальності з відповідним застосуванням винагород та санкцій за якість і ефективність роботи;  - Система стимулювання інноваційної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності діяльності даної організації та підвищення якості її продукції [14, 15].  Величезне значення в системі матеріального стимулювання має ефективна організація заробітної плати персоналу відповідно до кількістю і якістю праці.  Оплата праці є основним мотивом трудової діяльності і грошовим вимірником вартості робочої сили. Вона забезпечує зв'язок між результатами праці та її процесом і відображає кількість і складність праці працівників різної кваліфікації. Встановлюючи посадові оклади для службовців і тарифні ставки для робітників, керівництво підприємства визначає нормативну вартість робочої сили з урахуванням середніх витрат праці при його нормальній тривалості.  Додаткова заробітна плата дозволяє врахувати складність і кваліфікацію праці, суміщення професій, наднормативну роботу, соціальні гарантії підприємства у разі вагітності або навчання співробітників і ін Винагорода визначає індивідуальний внесок працівників у кінцеві результати виробництва в конкретні періоди часу.  Керівник підприємства може застосовувати різні системи оплати праці: відрядну або погодинну, формувати матеріальні і духовні потреби працівників і забезпечувати зростання їх життєвого рівня.  До групи економічних методів управління підприємством слід включити:  - Методи економічного стимулювання, ціноутворення, фінансування, кредитування;  - Здійснення функцій постачальниками і споживачами, фінансовими і банківськими органами і контроль за дотриманням платіжної дисципліни;  - Раціональне використання власних оборотних коштів;  - Використання системи оплати праці та матеріального заохочення працівників підприємств;  - Застосування економічних заходів впливу на замовників, постачальників, підрядників, транспортників та ін [14, 22].  Як приклад прояву економічних методів управління персоналом можна навести наступне:  - Субсидування персоналу. Багато компаній мають субсидовані столові й ресторани для свого персоналу.  - Товари зі знижкою. Більшість бізнесменів дозволяють купувати своїм працівником товари і послуги фірми зі знижкою.  - Позички. Деякі роботодавці дають своїм працівникам безвідсоткові позики або позики з низьким відсотком на різні споживчі цілі.  - Приватне страхування здоров'я. Деякі фірми виробляють приватне страхування здоров'я своїх працівників. Швидка медична допомога працівникам також буде приносити користь, тому що працівник швидше повернеться на роботу.  При ринковій системі господарювання в умовах вільного ринку і складної взаємодії посилюється роль економічних методів управління. Вони стають умовою радикальної перебудови господарського механізму, створення цілісної, ефективної і гнучкої системи управління економікою.