Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді до екзамену.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.53 Mб
Скачать
  1. Поняття і сутність бібліотечного маркетингу. Використання маркетингових принципів і інструментарію в практиці управління сучасною бібліотекою.

Маркетинг – це діяльність людей для задоволення потреб за допомогою обміну.

Види Мар.:

  • Комерційний.

  • Некомерційний.

  • Інтенсивний.

  • Стимулюючий.

  • Розвиваючий.

  • Конверсійний.

Функції Мар.: аналітична і управлінська.

Мар. Включає за Котлером: аналіз, планування, проведення і контроль.

Б. Мар. – це технологія управління, яка зорієнтована на задоволення інформаційних потреб користувачів бібліотеки.

Головне в Б. Мар. – ретельне і всебічне виявлення потреб і запитів користувачів; задоволення запитів до потреб.

Структура Б. Мар.: Мар. Дослідження попиту (потреб), складу реальних та потенційних користувачів Б., оцінка якості Б., прогнозування попиту та послуг, моделювання репертуару та організація надання послуг, формування попиту, оцінка результатів.

Функції Мар.:

  • Вивчення зовнішнього середовища.

  • Вивчення користувача.

  • Планування Мар.

  • Розробка Мар. товарної політики (які послуги).

  • Забезпечення соціальної відповідальності.

  • Управління Мар. діяльністю.

Принципи Б. Мар.:

  • Постійний пошук і максимальна повага до користувача.

  • Гнучкість у досягненні поставленої мети шляхом адаптації до вимог ринку з одночасним спрямованим впливом на нього (сторінки в соцмережах, віртуальні довідки, навчання роботи в Інтернеті).

  • Комплексний підхід до розробки планів, для використання комплексного Мар. (проведення досліджень щодо використання Інтернеті в Б. та одночасну реклама послуг Б. в Інтернеті).

  • Спрямованість на довгострокову перспективу розвитку організації (нові інформаційні технології, кадровий Мен.).

Інструментарій маркетингу — різноманітні інструменти впливу на ринкове середовище, які основані на знанні психології споживача та закономірностей економічних процесів.

  1. Контроль як функція управління бібліотечною діяльністю: значення контролю в сучасному управління, вид контролю, процес контролю.

Контроль (фр. contrôle, від фр. contrerôle — список, що ведеться в двох примірниках , від лат. contra — проти і лат. rotulus — згорток) — нагляд за об’єктом і підтримання його функціонування згідно із встановленими принципами через загальне порівняння фактичного стану об’єкту із станом, який слід забезпечити.

Види контролю:

  • Попередній контроль — реалізація (не створення, а саме реалізація) певних правил, процедур і ліній поведінки;

  • Поточний контроль — здійснюється безпосередньо в ході проведення робіт; він базується на вимірюванні фактичних результатів, отриманих після проведення роботи, спрямованої на досягнення бажаних цілей;

  • Заключний контроль — підсумковий контроль, здійснюється після проведення усіх робіт; дає керівництву організації інформацію, необхідну для планування у випадку, якщо аналогічні роботи передбачається проводити в майбутньому і сприяє мотивації (досягнення певного рівня результативності).

Процес контролю:

Процес контролю - це діяльність об'єднаних у певну структуру суб'єктів контролю (органів контролю, керівників, контролерів, громадських організацій), спрямованих на досягнення найбільш ефективним способом поставлених цілей шляхом організації певних задач і застосування відповідних принципів, методів, технічних засобів і технології контролю.

Зміст процесу контролю визначають наступні його характеристики:

організаційна, яка включає вибір об'єкта контролю, організаційну і методичну підготовку, порядок його здійснення;

змістово-технологічна, яка містить розробку плану і вибір методу вивчення контрольованого об'єкта, а також як здійснюється сам процес контролю;

узагальнюючо-корегуюча, яка включає узагальнення, обговорення в колективі результатів контролю, розробку рішень і оцінку їх виконання.

У процедурі контролю розрізняють три етапи:

1) вироблення стандартів і критеріїв;

2) зіставлення з ними реальних результатів;

3) вжиття необхідних корегуючих дій.