62. Характеристика методів маркетингових досліджень.

Першим завданням вибору методів проведення маркетингових досліджень є ознайомлення з окремими методами, які можуть використовуватися при зборі та аналізі маркетингової інформації. Потім з урахуванням ресурсних можливостей організації вибирається найбільш підходящий набір цих методів.

Найбільш широко використовуваними методами проведення маркетингових досліджень є методи аналізу документів, соціологічні, експертні, експериментальні та економіко-математичні методи.

Цілі маркетингових досліджень можуть носити розвідувальний характер, тобто бути спрямовані на збір попередньої інформації, призначеної для більш точного визначення проблем та перевірки гіпотез, описовий, тобто полягати в простому описі тих чи інших аспектів реальної маркетингової ситуації і казуальний, тобто бути спрямовані на обгрунтування гіпотез, що визначають зміст виявлених причинно-наслідкових зв'язків.

Кожне таке напрямок включає певні методи збору та аналізу маркетингової інформації.

Розвідувальне дослідження проводиться з метою збору попередньої інформації, необхідної для кращого визначення проблем і висунутих припущень (гіпотез), в рамках яких очікується реалізація маркетингової діяльності, а також для уточнення термінології і встановлення пріоритетів серед завдань досліджень. Наприклад, було висунуто припущення, що низький рівень продажів обумовлений поганою рекламою, однак розвідницьке дослідження показало, що головною причиною недостатнього збуту є погана робота товаророзподільчих системи, яку і слід більш детально вивчити на наступних етапах процесу проведення маркетингових досліджень.

Серед методів проведення розвідувальних досліджень можна виділити наступне: аналіз вторинних даних, вивчення колишнього досвіду, аналіз конкретних ситуацій, робота фокус-груп, проекційний метод.

Описове дослідження направлено на опис маркетингових проблем, ситуацій, ринків, наприклад, демографічної ситуації, ставлення споживачів до продукції організації. При проведенні даного виду досліджень зазвичай шукаються відповіді на питання, що починаються зі слів: хто, що, де, коли і як. Як правило, така інформація міститься у вторинних даних або збирається шляхом проведення спостережень і опитувань, постановки експериментів. Наприклад, досліджується, «хто» є споживачем продукції організації? «Що» розглядається як продукти, що поставляються організацією на ринок? «Де» розглядається як місця, де споживачі набувають ці продукти? «Коли» характеризує час, коли споживачі найбільш активно купують ці продукти. «Як» характеризує спосіб використання придбаного продукту. Зауважимо, що дані дослідження не дають відповіді на питання, що починаються зі слова "чому". «Чому» зріс обсяг продажів після проведення рекламної компанії? Відповіді на подібні питання отримують при проведенні казуальних досліджень.

63. Особливості бібліотечних продуктів та послуг.

Продукт в Б. - це Б. продукти та послуги.

Асортиментом бібліотеки називається вся сукупність бібліотечних продуктів і послуг, що відображають ринкові можливості бібліотеки та прогнозовану кон'юнктуру попиту.

Маркетинговий підхід до розробки класифікації асортименту в бібліотеці здійснюється залежно від призначення, споживчих характеристик, форм надання, тривалості взаємодії з користувачем, предметно-діяльнісних параметрів. Вважається, що найбільш оптимально моделювати асортиментний перелік бібліотеки дозволяє предметно-діяльнісної ранжування, коли в якості перспективних базових асортиментних груп розглядаються наступні послуги: бібліотечно-інформаційні; прібібліотечние та сервісні; консалтингові, освітні; досягав послуги; видавничо-поліграфічні послуги; рекламні та посередницькі.

Бібліотечно-інформаційні послуги - це послуги, що відповідають основним профілем діяльності бібліотеки. До цієї асортиментну групу входять такі послуги, як:

- Документні (задоволення інформаційних потреб користувачів шляхом надання їм первинних і вторинних документів, забезпечення доступу до повнотекстових баз даних);

- Бібліографічні (надання бібліографічної інформації);

- Фактографічні (задоволення інформаційних потреб шляхом надання користувачам конкретної інформації);

- Аналітичні (задоволення потреб користувачів за допомогою спеціально підготовленої аналітичної інформації).

Безумовно, сучасний етап розвитку бібліотек характеризується стабілізацією попиту на перераховані асортиментні групи послуг. З іншого боку, сучасна економічна ситуація, інформатизація суспільства, конкуренція змушують бібліотеки активно освоювати інформаційні послуги. Впровадження автоматизованих інформаційних технологій в бібліотечну практику сприяє розвитку номенклатури бібліографічних продуктів і розширенню інформаційної бази бібліографічних послуг бібліотеки. Сьогодні в бібліотеках, поряд з традиційними каталогами та картотеками, бібліографічними покажчиками літератури з'являються їх машинозчитувані версії (електронні каталоги книг, періодичних видань, нових надходжень, спеціальних видів видань, краєзнавчі та тематичні бібліографічні бази даних та ін.) З широкими можливостями пошуку і різними режимами доступу, включаючи віддалений. З'явилася нова бібліографічна послуга - "віртуальна" довідка.

В автоматизованому режимі бібліотеки працюють і над створенням фактографічних продуктів і послуг, готуючи фактографічне досьє, адресно-довідкові бази даних та ін.

У сучасних умовах спостерігається тенденція до збільшення асортименту та обсягу випуску бібліотеками науково-аналітичних продуктів (аналітичних довідок і оглядів, проблемних і підсумкових доповідей, звітів про проведені наукових дослідженнях, тексти виступів і доповіді керівників бібліотек тощо).

Прібібліотечние послуги покликані створювати додаткові зручності для користувачів бібліотеки. В останні роки бібліотеки активно розширюють дану асортиментну групу, пропонуючи користувачам нові послуги як в режимі безкоштовного, так і додаткового платного обслуговування (бронювання документів на певний період, продовження терміну користування виданої літературою, іншомовні перекази, прийом по телефону або факсу попередньої заявки та підбір фондових документів, прийом запитів різноманітних довідок, "віртуальна" довідка, "віртуальна" виставка, "віртуальна" екскурсія).

Консалтингові, освітні послуги сприяють оволодінню систематизованими знаннями, вміннями та навичками в умовах або за допомогою бібліотеки. Серед них консультації з методики інформаційного пошуку, правилам оформлення бібліографічних записів, списків літератури, роботі з літературою і т.п. При бібліотеках працюють курси вивчення іноземних мов, центри естетичного розвитку, об'єднання за інтересами та ін.

Відносно новими і перспективними напрямками освітньої діяльності бібліотек стають навчання основам комп'ютерної грамотності, створення і розміщення на веб-сайті бібліотеки інструктивно-методичних матеріалів різного призначення (наприклад, докладні керівництва по роботі з системами, що підтримують електронний каталог, бази даних; короткі "підказки"; кнопки "допомогу", рекомендації по бібліографічному опису документів, оформлення посилань у наукових роботах та ін.). Деякі зарубіжні бібліотеки ведуть спеціальні розділи сайту під назвою "Бібліотечні посібники для самостійного вивчення".

Дозвільні послуги сприяють релаксації пользователей. Запозичені форми культурно-дозвіллєвої діяльності давно закріпилися в практиці роботи бібліотек (конкурси, усні журнали, літературно-музичні композиції, тематичні вечори та ін.). В останні роки деякі бібліотеки пропонує послуги бібліотечного спілкування віддаленим пользователям - спілкування на форумі і в корпоративному блозі. Дані послуги затребувані тими користувачами, які хочуть дати оцінку побаченому на веб-сайті або в самій бібліотеці, обговорити актуальні проблеми читання, пошуку інформації, дізнатися думку інших користувачів. Для бібліотеки це інструмент зворотного зв'язку з користувачами і співробітниками.

Видавничо-поліграфічні послуги пов'язані з репродукування документів. Активний попит користувачів на копіювання та розмноження бібліотечних та інших документів зумовив введеніе щорозмножувальних послуг в бібліотеках. Деякі бібліотеки надають своїм користувачам видавничо-поліграфічні послуги (набір і редагування тексту, сканування, комп'ютерна графіка та дизайн, тиражування, палітурка, брошурування та ін.). Як правило, дані послуги входять в перелік платних і є важливим джерелом позабюджетних фінансових надходжень.

Рекламні та посередницькі послуги забезпечують представництво власних та / або сторонніх интересов. Як реклами власної діяльності бібліотеки займаються підготовкою рекламних продуктів і рекламних послуг. Вони виробляють такі види друкованих та електронних (розміщення на сайтах бібліотек) рекламних продуктів, як прес-релізи, оголошення, каталоги, проспекти, інформаційні листи, листівки; випускають фірмові бланки, офісне приладдя; готують рекламні публікації, комп'ютерні презентації тощо Бібліотеки практикують проведення рекламних заходів: презентацій, прес-конференцій, виставок, днів відкритих дверей і т.п. Деякі бібліотеки в якості послуг зовнішнім установам пропонують допомогу в проведенні рекламних заходів, розміщення рекламних продуктів в будівлі бібліотеки та її виданнях.

Щоб забезпечити ефективну діяльність по збуту, бібліотека повинна постійно розширювати асортимент продуктів / послуг. Необхідність цього обумовлена ​​низкою факторів, основними з яких є:

- Зміна попиту на окремі бібліотечні продукти / послуги;

- Поява нових або вдосконалення вже існуючих продуктів / послуг в результаті проведених досліджень;

- Зміни в товарному асортименті конкурентів.

Завдання керівництва бібліотекою і полягає в тому, щоб з урахуванням цих факторів забезпечити найбільш повну відповідність асортименту запитам користувачів. Така відповідність досягається завдяки управлінню асортиментом бібліотечних продуктів і послуг.

Управляти асортиментом бібліотечних продуктів і послуг - значить постійно пропонувати ринку такий асортимент бібліотечної продукції, який задовольняє користувачів по таким критеріям:

- Широта: збільшення асортименту за рахунок створення нових асортиментних груп;

- Глибини: зростання асортиментних позицій в окремих асортиментних групах і зменшення їх в інших;

- Насиченості: збільшення асортименту за рахунок підвищення загального числа всіх асортиментних позицій.

Вибір того чи іншого підходу до управління дозволить приймати рішення про створення нових бібліотечних продуктів / послуг; про відмову від застарілих або незатребуваних бібліотечних продуктів / послуг; про модифікацію існуючих бібліотечних продуктів / послуг з метою поліпшення характеристик продуктів, адаптації продукту до нових ринків, нових групам користувачів.

Створення та впровадження на ринку нових товарів є найважливішим з усіх факторів розвитку бібліотеки, вдосконалення бібліотечного обслуговування. У першу чергу це пов'язано з інноваційною діяльністю, яка спрямована на пошук, розробку нових видів, форм бібліотечних продуктів / послуг. Перераховані вище асортиментні групи тому підтвердження - бібліотеки пропонують своїм користувачам фактографічні бази даних, тематичні, фірмові папки-досьє, повнотекстові компакт-диски, підсумки наукової діяльності бібліотек, можливості електронної пошти, електронну доставку документів та ін. Разом з тим іноді бібліотекам доводиться відмовитися від виробництва нових продуктів. Так, наприклад, було з створенням адресних та нормативно-правових баз даних. На інформаційному ринку з'явилися якісні їх аналоги, і бібліотеки відмовилися від їх виробництва.

Відмова від незатребуваних бібліотечних продуктів / послуг може стати проблемою для фахівців в області маркетингу, так як складно визначити "неефективну" бібліотечну продукцію. Перш ніж прийняти рішення про "вилучення" бібліотечної продукції з інформаційного ринку, необхідно провести дослідження характеристик продукту, причин, що сприяють падінню попиту, порівняти дані про попит на інші аналогічні продукти / послуги своєї бібліотеки і конкурентною.

Причиною незатребуваності бібліотечного продукту може бути слабке матеріальний стан тієї чи іншої бібліотеки.

Процес вдосконалення продуктів / послуг для освоєння нових сегментів ринку - один із прийомів роботи установ різних сфер діяльності. У бібліотеках з цією метою сьогодні застосовуються різноманітні способи: диверсифікація видів бібліотечних продуктів, введення зручного доступу користувачів до інформаційних ресурсів, організація онлайнового доступу до ресурсів бібліотеки та ін.

При управлінні асортиментом бібліотечних продуктів і послуг необхідно враховувати їх життєвий цикл. Коротко концепцію життєвого циклу продукту можна сформулювати наступним чином: кожен продукт, якими б унікальними споживчими властивостями він не володів, "живе" (перебуває на ринку) обмежений час, і рано чи пізно витісняється іншим, більш досконалим. Це твердження стосується і до послуги.

64. Аналіз життєвого циклу бібліотечних послуг.

65. Організаційно-структурні форми управління бібліотечним маркетингом.

66. Система засобів бібліотечного маркетингу.

67. Види сучасного бібліотечного маркетингу.

68. Основні складові комплексу маркетингових комунікацій

Маркетингові комунікації – це зв’язки з громадськістю, органи влади і спонсори, ЗМІ, читачі тощо.

Ма́ркетингова комуніка́ція (англ. marketing communication) або просування (англ. promotion) — один з чотирьох елементів маркетинг-міксу, який являє собою інтегрований набір засобів комунікації, що застосовується для передачі повідомлень від виробника або продавця продукції до його цільових ринків.

Маркетинг-мікс або ко́мплекс ма́рке́тингу (англ. marketing mix) — комплекс заходів, які визначають позиціонування продукту на ринку. Зазвичай маркетинг-мікс складається з «чотирьох P» (Product, Price, Place, Promotion): продукту, ціни, місця (системи розподілу товару або системи дистриб'юції) та просування.

• Товар (product) — це головний елемент комплексу маркетингу. Розкривається через такі категорії:

  • упаковка,

  • асортимент,

  • якість,

  • торгова марка,

  • післяпродажне обслуговування,

  • сервіс,

  • можливість повернення, обміну тощо;

• Ціна (price) розглядається з погляду підходів до цін:

  • прейскуранти,

  • знижки,

  • націнка,

  • терміни виплати,

  • кредит,

  • умови платежу тощо;

Ціна встановлюється таким чином, щоб сприяти продажу і водночас забезпечувати певний дохід підприємству.

• Місце (place)  або дистрибуція (розповсюдження)— це дії, які здійснює підприємство для забезпечення доставки товару цільовій групі споживачів у потрібне місце і час. Його характеризують такі категорії:

  • канали розподілу (збуту),

  • посередники

  • рівні збуту,

  • форма релізу,

  • транспортування,

  • складський запас,

  • розміщення,

  • підготовка торгового персоналу та ін.

• Просування (promotion)  або маркетингова комунікація — створення інформаційних взаємозвязків підприємства зі своїм цільовим ринком (споживачами). Тут мається на увазі:

  • зв'язок з громадськістю,

  • реклама,

  • виставки,

  • персональний продаж,

  • стимулювання збуту,

  • PR,

  • метод прямого продажу та ін.

Додаткові компоненти:

• людей (англ. people) — усіх осіб, які безпосередньо або опосередковано причетні до споживання послуг: споживачів, працівників відповідної компанії, керівництво компанії тощо;

• процеси (англ. process) — процедури та процеси, які визначають споживання послуг (англ. customer management processes);

• фізичну наявність (англ. physical evidence) — визначає здатність надати послугу, а також визначає середовище, у якому послуга надається.

Мар. заходи – це використання друкованих, електронних та інших ЗМІ. Також, використання виставок і презентацій, участь у книжкових ярмарках, створення сторвінок в Інтернеті, відзначення ювілеїх та значних дат.

Фандрейзинг - це збір коштів і пожертвувань на проекти некомерційних і благодійних організацій.

Інформаційний продукт – це матеріалізований результат інформаційної діляності для задоволення інформаційних потреб суб’єктів.

Інформаційна послуг – це діяльність з наданням інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їх потреб.

Термін МК створений в 30-х рр. ХХ ст. Найпростіше трактування МК – Герберовим.

МК – це суспільна взаємодія через повідомлення. Він передається через Інтернет, соціальні комунікації, фотографії, Ютуб.

Реклама: торгова марка, оптова-роздрідна ціна, адресно-довідкова, бізнес.

Маркетингові коммунікаціі представляют собою процес передачі інформації про товар цільової аудиторії. Слід розуміти, що жодна фірма не в змозі діяти відразу на всіх ринках, задовольняючи при цьому запити всіх споживачів. Навпаки, компанія буде процвітати лише в тому випадку, якщо вона націлена на такий ринок, клієнти якого з найбільшою ймовірністю будуть зацікавлені в її маркетинговій програмі. Цільова аудиторія являє собою групу людей, які отримують маркетингові звернення і мають можливість реагувати на них. Навіть такі гіганти ринку як Coca-Cola і Pepsico для просування своєї нової продукції орієнтуються на конкретні групи населення. Наприклад, цільовий ринок «Diet Coke» складається з свідомих споживачів напою, створюваного з використанням дієтичних інгредієнтів. Таким чином, «Diet Coke» призначена для тих, хто свідомо віддає перевагу подібні безалкогольні напої - молоді у віці від 12 до 24 років обох статей і жінок від 25 до 45 років.