27. Загальна характеристика організації оплати праці бібліотечного персоналу. Закон України Про бібліотеки і бібліотечну справу

Стаття 30. Соціальні гаран­тії працівників бібліотек

На працівників бібліотек, неза­лежно від форм власності та ста­тусу бібліотеки, поширюються га­рантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

Працівникам бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і прожива­ють у них, держава відповідно до законодавства забезпечує без­оплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Працівникам бібліотек мо­жуть встановлюватися надбавки та доплати в межах затверджено­го фонду оплати праці працівни­ків бібліотек.

Підприємства, установи та ор­ганізації за рахунок власних ко­штів можуть у колективних дого­ворах встановлювати працівни­кам бібліотек додаткові пільги.

Працівники бібліотек мають право на доплату за вислугу ро­ків у порядку, встановленому Ка­бінетом Міністрів України.

28. Економічні методи управління колективом бібліотеки.

Методи — це спосіб впливу на колектив або окремого працівника для досягнення поставленої цілі, координації його діяльності в процесі виробництва. В теорії і практиці управління застосовують три групи методів: адміністративні, економічні і соціально-психологічні.

Економічні методи базуються на використанні економічних стимулів і відомі як «метод пряника». За їх допомогою здійснюється матеріальне стимулювання колективу, окремих працівників. Механізмами економічного методу на рівні держави є: податкова, кредитно-фінансова система, система цін, розмір мінімальної заробітної плати, плани економічного розвитку.

В умовах підприємств це — економічні нормативи діяльності, система матеріального заохочення, участь у прибутках і капіталі, премії тощо.

29. Економічний аналіз діяльності бібліотеки: сутність, предмет, методика; значення для бібліотечного менеджменту.

Бібліотеки потребують постійного основному джерелі фінансування для планування таких необхідних витрат як придбання книг та інших ресурсів, догляд за приміщеннями та підтримання рівня персоналу. Дане фінансування зазвичай надходить по каналах центрального уряду через управління на місцях як частина більш загального надання коштів.

Положення бібліотек як і раніше знаходиться в сильній залежності від фінансування (місцевим чи центральним урядом) громадського сектору, але ситуація поступово змінюється. Фінансування громадського сектору, що надходить за рахунок податкових зборів, в основному має стабільно-статичну природу, у той час як існують величезна кількість можливостей подачі заявок на отримання грантів і справляння плати за нетрадиційні послуги.

У той же самий час бібліотеки ставляться в умови оцінки сенсу свого існування і тих послуг, які вони пропонують.

Якщо рівень державного фінансування у минулому можливо і відповідав потребам традиційного обслуговування, то в даний час вимоги й очікування населення міняються. За останні роки вартість впровадження нових інформаційних і не пов'язаних з книгами послуг, таких, наприклад, як доступ в Інтернет, збільшило витратибібліотеки, в той час як рівень державного фінансування залишився колишнім. Додаткові витрати, пов'язані з розробкою Web-сайтів та цифрових матеріалів продовжують збільшувати спектр обслуговування очікуваного від бібліотек, і пов'язані з цим витрати.

Не можна сказати, що бібліотеки не намагаються виправити положення своїми силами. Гострий дефіцит бюджету активізує їх зусилля з пошуку позабюджетних джерел фінансування. По суті справи, зрив бюджетного фінансування ставить під питання існування повноцінної статутної діяльності бібліотек, а звернення до позабюджетних джерел стає єдиною альтернативою для продовження комплектування та здійснення бібліотечного обслуговування.

Позабюджетні кошти, тобто доходи:

- З бюджетів інших рівнів, в рамках участі в російських та регіональних: програмах;

- Від отримання благодійних внесків, участі в цільових програмах різних фондів і громадських організацій;

Власні доходи, від власної підприємницької діяльності і платних форм обслуговування. Штрафи та компенсації за завдану бібліотеці збиток.

Незважаючи, але те, що ця тема в останні роки активно дискутувалася у професійній пресі, єдиної думки поки не вироблено. Сутність протиріч можна сформулювати наступним чином: даючи дуже незначну частину доходів, платні послуги негативно позначаються на іміджі загальнодоступних бібліотек, у зв'язку, з чим негативні явища в найближчому майбутньому можуть перекреслити скромні сьогоднішні успіхи.

Платні послуги є додатковими, які вимагають від бібліотек додаткових фінансових та матеріальних витрат на їх надання. Їх введення в загальнодоступних бібліотеках виправдане лише за умови, що вони підвищать якість і культуру обслуговування користувача.

Економічний аналіз - це вивчення економіки і господарської діяльності підприємств. Розвиток економічної науки обумовив виділення економічного аналізу в самостійну галузь.

Економічний аналіз господарської діяльності, який здійснюється безпосередньо підприємством, крім дотримання цих принципових положень, має охоплювати всі ланки і чинники роботи, проводитися регулярно, систематично і, нарешті, бути оперативним, а його дані повинні практично використовуватися при керуванні господарством.

Предметом економічного аналізу підприємств є господарська діяльність підприємств, яка відображається в різних джерелах інформації.

Методика:

періодичний аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

структурний аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників, з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому;

трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з позиціями попередніх періодів і визначення тренда - основної тенденції динаміки показника. За допомогою тренда ведеться перспективний прогнозний аналіз;

аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності за окремими показниками суб'єкта, визначення взаємозв'язку показників;

порівняльний аналіз - можна класифікувати як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками фірми, підрозділів, цехів, так і як міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів, із середньогалузевими і середніми господарськими даними.