Фактори ефективного управління:

Отже, керівникам необхідно:

·Визнати існування неформальних груп, усвідомлюючи, що й придушення потягне у себе небажані результати;

·Выслушивать думка лідерів і членів груп, відзначаючи потужність і заохочуючи тих, хто сприяє досягнення цілей бібліотеки;

·Залучати неформалів приймати рішення, ослаблюючи цим опір інноваціям;

·Оперативно видавати точну інформацію, використовуючи і канали неформального спілкування в здобуття права перешкоджати поширенню хибних чуток.

Впливає на ефективне управління:

розумові та фізичні можливості людини, її спроможність здійснювати управлінську діяльність;

засоби виробництва, за допомогою яких людина, колектив, суспільство виробляє все необхідне для життя, тобто підсилює розумові та фізичні здібності людини;

соціальні умови, які сприяють розкриттю творчих здібностей окремого працівника і колективу в цілому;

сукупний вплив попередніх чинників, посилених їх інтеграцією.

21. Мотивація як функція управління: визначення, значення; змістовні і процесуальні теорії мотивації, їх застосування в управлінні бібліотечним колективом.

Мотива́ція — це процес стимулювання працівників до здійснення ефективної діяльності, спрямованої на досягнення цілей підприємства. Мотивація необхідна для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань.

Мотивація - процес, за допомогою якого менеджер спонукає інших людей працювати для досягнення організаційних цілей, тим самим задовольняючи їх власні потреби.

Іноді мотивацію визначають як спосіб примусити людей робити те чого ви бажаєте. Але це визначення є не достатнім і цілком вірним. І крім того, страх перед керівництвом ,або страх втратити роботу, це безумовно мотив, що

спонукає, але набагато менш ефективний ніж посилення у працівників почуття самостійності і здатності до творчості.

Шлях до ефективного управління людиною проходить через розуміння його мотивації. Тільки знаючи, що рухає людиною, що спонукає її до діяльності, які мотиви покладено в основу її дій можна спробувати розробити ефективну систему форм і методів управління людиною. Для цього необхідно знати як виникають, або викликаються ті чи інші мотиві, як і яким чином мотиви можна привести до дії, як здійснюється мотивація людей.

Змістовні і процесуальні теорії мотивації.

Змістовні теорії мотивації вивчають потреби людини і пропонують ієрархічну класифікацію цих мотивів. В їхній основі лежать потреби людини, тобто відчуття нестачі того, без чого людині важко жити, або через що вона відчуває певний дискомфорт, а також прагнення людини подолати відповідні негаразди, які можуть бути подолані за умов, якщо людина буде впевнена, що вона зможе досягти бажаного. Вони дають змогу робити певні висновки про механізм мотивації людини.

Змістовні теорії мотивації.

З числа змістовних теорій мотивації найпоширенішими є:

1. Теорія потреб Абрахама Маслоу.

2. Теорія потреб Михайла Туган-Барановського.

3. Теорія набутих потреб Девіда МакКлелланда.

4. Теорія мотивацій Зиґмунда Фрейда.

5. Теорія існування зв'язку та росту Клейтона Альдерфера.

6. Теорія двох чинників Фредеріка Герцберга.