Показники бібліотечної статистики.

1. ЧИТАНІСТЬ (Ч) – середнє число книг, виданих одному читачу в рік, вираховується шляхом ділення кількості виданих за рік книг (В) на число читачів, зареєстрованих за рік (А). Показник характеризує інтенсивність читання:

Ч = В : А

Середній показник читання в бібліотеці - 17-22.

2. ВІДВІДУВАНІСТЬ (Вд.) – середня кількість відвідувань, що приходиться на одного читача в рік. Вираховується шляхом ділення числа відвідувань за рік (Вд.) на число читачів (А). Показник характеризує активність відвідування читачами бібліотеки:

Вд = Вд : А

3. СЕРЕДНЄ ДЕННЕ ВІДВІДУВАННЯ (СДВ) – середнє число відвідувань абонемента або читальної зали за день. Вираховується за допомогою ділення числа відвідувань за рік (Вд) на число робочих днів в рік (Д). Показник характеризує використання абонемента або читальної зали, навантаження бібліотечних працівників:

СДВ = Вд : Д

4. ОБЕРТАНІСТЬ КНИЖКОВОГО ФОНДУ (Об) – середнє число видач, яке приходиться на одиницю фонда. Вираховується шляхом ділення кількості книговидач за рік (В) на кількість книг, брошур, журналів та ін. документів, які є на кінець року (Ф). Показник обертаності характеризує ступінь використання книжкового фонду:

Об = В : Ф

Середній показник обертаності - 3-1,4

5. КНИГОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ (К) – середня кількість книг, що приходиться на одного зареєстрованого читача. Вираховується шляхом ділення кількості книг, що є в бібліотеці на кінець року (Ф), на число зареєстрованих читачів (А). Показник книгозабезпеченості характеризує величину книжкового фонду по відношенню до числа читачів, тобто його достатність:

К = Ф : А

Книгозабезпеченість в 8-10 - 12 книг

16. Управлінське рішення: визначення, види, методи, специфіка і моделі прийняття управлінського рішення у бібліотечному менеджменті.

Управлінське рішення — це вибір альтернативи, здійснений керівником у рамках його посадових повноважень і компетенції і спрямований на досягнення цілей організації.

У процесі керування організаціями приймається величезна кількість найрізноманітніших рішень, що мають різні характеристики. Проте, існують деякі загальні ознаки, що дозволяють цю безліч певним чином класифікувати.

У залежності від повторюваності проблеми, що вимагає рішення , всі управлінські рішення можна підрозділити на традиційні, що неодноразово зустрічалися в практиці керування , коли необхідно лише зробити вибір із уже наявних альтернатив, і нетипові, нестандартні рішення , коли їхній пошук пов’язаний, насамперед , з генерацією нових альтернатив.

Значимість мети. Прийняття рішення може переслідувати власну, самостійну мету або ж бути засобом сприяння досягненню мети більш високого порядку. Відповідно до цього рішення можуть бути стратегічними, тактичними або операційними.

Види:

Управлінські рішення класифікують за такими ознаками: За роллю в досягненні цілі організації: стратегічні і тактичні. За часовим горизонтом: прогнозні, планові, оперативні За результатами: вірогідні, детерміновані. За ступенем жорсткості: директивні, рекомендувальні, орієнтуючі. За періодом дії: довгострокові, середиьострокові, короткострокові. За функціональним змістом: організуючі, координуючі, активізуючі, регулюючі, контролюючі. За широтою охоплення: вибіркові, систематичні, суцільні. За об'єктами: виробничі, фінансові, кадрові тощо. За способом прийняття: одноосібні, сумісні, консультативні, парламентські. За ступенем універсальності: загальні, спеціальні. За визначеністю: запрограмовані, незапрограмовані. За наслідками: ризикові, безризикові. За характером: творчі, стандартні.