Комунікативні процеси і їх організація.

У цілому комунікації можна розділити на дві великі групи - формальні і неформальні. Формальні - це запропоновані комунікації, які повинні мати місце в процесіуправління. Їх спеціально проектують, описують, аналізують, вдосконалюють. 

Формальні

Комунікації між організацією і середовищем

Комунікації усередині  організації

Неформальні

Горизонтальні:  ü між відділами та службами;  ü між працівниками.

Комунікації

Комунікації «Середовище - організація»

Комунікації «Організація - середовище»

Вертикальні:  ü спадні;  ü висхідні.

15. Бібліотечна статистика: завдання, етапи статистичного дослідження, показники бібліотечної статистики.

Стати́стика — наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів.

Бібліотечна статистика говорить мовою цифр, що відображають бібліотечну життя у всьому її різноманітті. 

Без кількісних характеристик неможливо проаналізувати процеси, що відбуваються в бібліотечній справі. Числові дані, пов'язані з тим чи іншим явищам, почали застосовуватися для практичних потреб ще в далекій давнині. Підрахунок кількості книг у фонді існує не одну сотню років. Поступово прості облікові операції ускладнилися, стали включати в себе елементи тих чи інших явищ з метою встановлення в них певних закономірностей. Так поступово стало формуватися важливий напрям у бібліотекознавстві - бібліотечна статистика.  Актуальність даного питання визначається затребуваністю знання про формування бібліотечної статистики в існуючій організації бібліотечної справи. На сучасному етапі розвитку бібліотечної теорії і практики з'явилося протиріччя між об'єктивними потребами бібліотек на основі осмислення їх сутності як сучасного інформаційного простору та існуючими підходами в організації цього процесу.

Завдання.

Основними завданнями бібліотечної статистики є: 

• розробка системи показників, що характеризують масштаби, темпи, 

• пропорції розвитку бібліотечної діяльності; 

• створення методів розрахунку і взаємної ув'язки показників; 

• аналіз чинників, що обумовлюють основні тенденції розвитку; 

• забезпечення спостереження і контролю за бібліотечної діяльністю з метою своєчасного виявлення проблем розвитку; 

• дослідження фактичних даних для прогнозування розвитку тих чи інших напрямків і ситуацій. 

Етапи статистичного дослідження:

Етапи статистичного дослідження – це послідовність проведення усієї статистичної роботи.

1) підготовчий;

2) статистичне спостереження;

3) зведення та групування даних статистичного спостереження;

4) аналіз статистичних даних та обчислення узагальнюючих показників;

5) науково-теоретичний аналіз;

6) друкування зведених статис­тичних даних.

Підготовчий етап включає до себе вивчення проблеми дослідження, роз­робку його напрямків, визначення понятійного апарату і низку інших питань методологічного і матеріально-технічного забезпечення дослідження.

Статистичне спостереження охоплює безпосередньо збирання статис­тичної інформації. Це етап планомірного, систематичного, науково організо­ваного збирання даних про явища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак.

Етап зведення та групування даних статистичного спостереження поля­гає в підсумовуванні даних статистичного спостереження в цілому і по окре­мих групах, а також розробку систематизації та класифікації досліджуваних суспільних явищ.

Етап аналізу статистичних даних та обчислення узагальнюючих показ­ників – це подальша обробка статистичних даних з метою виявлення і вимі­рювання конкретного прояву закономірностей і взаємозв`язків у досліджува­них явищах і характеристики їх типових рис.

Етап науково-теоретичного аналізу – це формування висновків та рекомендацій відносно явищ суспільного життя, що аналізуються.

Етап друкування зведених статистичних даних – це заключний етап ста­тистичного дослідження, який включає до себе друкування наслідків стати­стичного дослідження на сторінках преси, у статистичних збірниках та їх наукову інтерпретацію.