- •1 Географія як наука. Розвиток географічних знань
- •1 Способи зображення Землі
- •Основні ознаки плану і карти
- •1 Літосфера та рельєф
- •1 Атмосфера і клімат
- •1 Гідросфера
- •1 Біосфера
- •Мал. 1. Біологічний кругообіг речовин
- •1 Географічна оболонка
- •1 Океани: Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан, Північний Льодовитий океан.
- •1 Африка
- •1 Австралія
- •1 Південна Америка
- •1 Антарктида
- •1 Євразія
- •1 Земля – наш спільний дім
- •Класифікація природних ресурсів
- •Мал. 1. Природоохоронні території
- •Мал. 2. Способи розв’язання екологічних проблем
- •1 Географічне положення, формування території України. Загальні відомості про Україну.
- •1 Рельєф, тектонічна, геологічна будова, мінеральні ресурси
- •1 Кліматичні умови та ресурси
- •1 Внутрішні води та водні ресурси України
- •1 Грунти, рослинний покрив, тваринний світ України
- •1 Природно-територіальні комплекси України
- •1 Природні комплекси рівнин України
- •1 Природні комплекси морів України
- •1 Геоекологічна ситуація
- •1 Використання й охорона природних умов і ресурсів
- •1 Економічна та соціальна географія як наука
- •1 Кількість, розміщення, статева і вікова структури населення
- •Механічний рух населення
- •Класифікація міграцій
- •Статево-віковий склад населення, його наслідки
- •1 Система розселення населення Reconstruction
- •1 Трудові ресурси та зайнятість населення Reconstruction
- •1 Взаємодія суспільства і природи
- •1 Загальна характеристика господарства
- •1 Економічний потенціал
- •1 Промисловість
- •1 Сільське господарство
- •1 Транспорт
- •Мал.1. Галузева структура транспортного комплексу
- •Особливості видів транспорту
- •1 Соціальна сфера
- •1 Кількість, розміщення, статева і вікова структури населення України
- •1 Національний та етнічний склад населення України
- •1 Система розселення населення України
- •1 Трудові ресурси, зайнятість населення України
- •1 Загальна характеристика господарства України, економічний потенціал
- •1 Промисловість України
- •Сільське господарство України
- •1 Соціальна сфера України
- •1 Транспорт і зовнішньоекономічні зв'язки України
- •1 Економіко-географічні райони України
- •2 Донецький економічний район
- •3 Північно-Східний економічний район
- •4 Столичний економічний район
- •5 Придніпровський економічний район
- •6 Центральний економічний район
- •7 Причорноморський економічний район
- •8 Подільський економічний район
- •9 Північно-Західний економічний район
- •10 Карпатський економічний район
- •1 Сучасна політична карта світу
- •1 Населення світу
- •1 Світове господарство
- •2 Паливно-енергетичний баланс світу
- •3 Географія вугільної, нафтової і газової промисловості
- •4 Електроенергетика світу
- •5 Чорна і кольорова металургія світу
- •6 Машинобудування світу: географія основних галузей
- •7 Основні райони розміщення: хімічної, лісової і деревообробної, легкої, харчової промисловості
- •8 Географія сільського господарства
- •9 Географія транспорту
- •10 Міжнародні економічні зв'язки
- •11 Міжнародний туризм
- •1 Географія світових природних ресурсів
- •1 Глобальні проблеми людства
- •1 Економіко-географічна характеристика регіонів та країн світу
- •2 Німеччина
- •3 Великобританія
- •4 Франція
- •6 Польща
- •7 Білорусь
- •8 Молдова
- •10 Японія
- •11 Китай
- •14 Канада
- •15 Загальна характеристика країн Латинської Америки
- •16 Загальна характеристика країн Африки
- •17 Австралійський Союз
1 Кількість, розміщення, статева і вікова структури населення
Населення є самовідтворювальною множиною людей, що перебуває постійно у динаміці. Зміни кількості населення, його структури на певній території за певний часовий відрізок характеризуютьдемографічний процес. Залежно від тенденцій кількісних і якісних змін населення впродовж певного періоду, виділяють висхідний, стагнаційний та низхідний типи геодемографічного процесу. Демогеографічні параметри на певний момент часу відображають демогеографічну ситуацію. Остання характеризується абсолютними і відносними показниками руху населення:кількість народжених, кількість померлих, природний приріст, сальдо міграції, демографічні коефіцієнти (смертності, народжуваності, природного приросту (скорочення) населення). Ці показники подаються на короткий період, а вже зміни приблизно за 10-12 років характеризуютьдемогеографічний процес.
Зміна чисельності населення відбувається за рахунок його природного та механічного руху.Природний рух - це процес зміни чисельності населення внаслідок його біологічного оновлення, амеханічний рух - внаслідок його територіального переміщення (рис.1).
Рис. 1. Рух населення
Народжуваність - це кількість народжених на 1000 жителів упродовж 1 року.
Смертність - це кількість померлих на 1000 жителів упродовж 1 року.
Природний приріст визначають за формулою:
Народжуваність - Смертність = Природний приріст
Величина природнього приросту може бути додатньою (народжуваність перевищує смертність), від'ємною (смертність перевищує народжуваність) або нульовою (народжуваність дорівнює смертності). Вимірюється вона в проміле (на 1000 жителів) за певний проміхок часу (1 рік). Якщо в країні декілька років поспіль спостерігається від'ємний природний приріст, то слід говорити про явище "депопуляції". В останні роки також загострилась проблема "старіння нації", що пов'язана із збільшенням частки людей похилого віку відносно молоді. Старіння населення призводить до збільшення показників демографічного навантаження на населення працездатного віку (розраховується на кожну 1000 осіб працездатних припадає непрацездатних).
Залежно від співвідношення між кількістю народжених і померлих та величини природного приросту виділяють різні типи відтворення населення:
І тип - коли показники народжуваності і смертності майже зрівнялися, природний приріст незначний, або спостерігається природне скорочення населення;
ІІ тип - природний приріст значний через високу народжуваність і зниження показників смертності.
Механічний рух населення
Одним із важливих чинників, які зумовлюють зміну чисельності населення країни та його перерозподіл між окремими регіонами та населеними пунктами, є міграції населення. Міграції – це переміщення людей із зміною місця проживання. Вони мають різну інтенсивність, спрямованість, тривалість залежно від багатьох причин. Класифікацію міграцій наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
Класифікація міграцій
Ознака класифікації |
Групи міграцій |
За причинами |
Соціально-економічні або трудові (в пошуках заробітків), екологічні (вимушені переселення із забрудненої території), політичні, сімейно-побутові (возз’єднання родин), релігійні, етнонаціональні |
За напрямом переміщення людей |
Зовнішні (за межі країни) та внутрішні (всередині країни) |
За терміном |
Постійні та сезонні (тимчасові) |
За формою організації |
Організованими(за набором на певні роботи) або стихійними (люди їдуть без наперед відомого місця проживання та праці) |
За формою переміщення |
Добровільні та примусові |
Зовнішні міграції, що спрямовані за межі країни, називаються еміграцією, а протилежного напряму – іміграцією. Внутрішні міграції – це переміщення населення між різними регіонами, населеними пунктами, вони не впливають на зміну чисельності населення країни взагалі, а тільки на його перерозподіл у її межах. Сальдо міграції - це різниця між кількістю іммігрантів і кількістю емігрантів.
Провідне місце серед міграцій за обсягами мігрантів займають соціально-економічні (або трудові) міграції. Дехто із дослідників виділяє серед міграцій т.з. “маятникові”, тобто міграції напряму село-місто-село чи місто-село-місто, які здійснюють люди впродовж доби.
Вони живуть у селі (місті), їдуть на роботу в місто (село), повертаються назад додому в село (місто), здійснюючи поїздки за принципом маятника. Їх тільки умовно можна назвати міграціями, бо населення не змінює місця проживання. Такі поїздки правильніше називати “маятниковим” переміщенням людей.
