Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЯ 1 - 34 стор.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
264.7 Кб
Скачать

ЛЕКЦІЯ

ПОНЯТТЯ НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ.

СУТЬ ТА СКЛАД МАТЕРІАЛЬНИХ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ

АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

Для здійснення процесу виробничої діяльності необхідні різноманітні види ресурсів, провідне місце серед яких займають оборотні та необоротні активи підприємства.

Оборотними називають активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом одного календарного року. Усі інші активи є необоротними.

Необоротними є активи, що використовуються підприємством у його діяльності протягом тривалого часу та:

1) існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цих активів;

2) їх вартість може бути визначена достовірно.

До складу необоротних активів входять основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи,

Структура необоротних активів підприємства

Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи – це матеріальні активи, які підприємство використовує у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, для здавання в оренду або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).До них належать виробничі та невиробничі об’єкти, будівлі, споруди, машини, устаткування, інвентар тощо. До складу інших необоротних матеріальних активів відносять бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, інвентарну тару, предмети прокату тощо.

Нематеріальні активи підприємства – це активи, у яких відсутня фізична субстанція (наприклад, авторське право або товарний знак) або фізична субстанція є вторинною стосовно нематеріальної складової (скажімо, інформація, записана на магнітних носіях, де інформація – є первинною, а магнітні носії – вторинним комплектом).

Нематеріальні активи, як і матеріальні активи, використовуються підприємством протягом більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більший за один рік, у виробництві товарів, наданні послуг, адміністративних цілях чи для надання в оренду іншим особам. В той же час створені самим підприємством назви видань, списки клієнтів та деякі інші речі не визнаються нематеріальними активами.

До нематеріальних активів відносять:

  • права користування природними ресурсами;

  • права користування майном;

  • права на знаки для товарів та послуг;

  • права на «ноу»-«хау»;

  • авторські та суміжні з ними права;

  • інші, до яких належать:

    • права на місце на товарній та фондовій біржі;

    • право на здійснення певного виду діяльності (отримання ліцензій та інших спеціальних дозволів);

    • право на користування податковими та іншими привілеями.

Провідне місце серед активів, що використовуються при виготовленні продукції, займають основні засоби виробництва.

Основні засоби підприємства: склад, структура

Основні засоби підприємства – матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, який перевищує 1 рік, і вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним їх зношуванням.

Для обліку основних засобів, визначення і планування їх структури, розрахунку норм амортизаційних відрахувань введена їх класифікація (див. табл.).

Таблиця

Класифікація основних засобів

Групи основних засобів

Що відносяться до певної групи

група І

  • будови, споруди, їх структурні компоненти, передавальні пристрої,

  • житлові будинки та їх частини

група ІІ

  • автомобільний транспорт (в т.ч. запасні частини);

  • меблі;

  • побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти;

  • конторське (офісне) обладнання та пристрої до нього

група ІІІ

  • будь-які інші основні фонди, що не входять в групу І, ІІ і ІV

група ІV

  • електронно-обчислювальні машини;

  • машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації;

  • інші інформаційні системи;

  • телефони (в т.ч. стільникові), мікрофони та рації

Співвідношення різних груп основних засобів в загальній їх вартості називається структурою основних засобів.

Крім того, основні засоби поділяють на активні і пасивні залежно від ролі в процесі створення виробу.

До активної частини основних засобів відносять такі їх елементи, які безпосередньо впливають на форму і властивості предметів праці і підвищують продуктивність праці, обсяг випуску продукції (робочі машини і обладнання, прилади, інструменти).

До пасивної частини основних засобів відносять ті, які створюють умови для нормальної роботи активних основних фондів (будови, споруди, передавальні пристрої).

Віднесення об’єктів до активної або пасивної частини залежить від специфіки галузі. Так, для машинобудування машини і обладнання – активна частина. В нафтобудівній промисловості активною частиною є споруди (наприклад свердловини).

Зміна вартості основних засобів внаслідок зношування та зміни ринкових умов

У процесі виробництва продукції та надання послуг основні засоби піддаються фізичному і моральному зношуванню, внаслідок чого вони втрачають свою вартість.

Фізичне зношування – це втрата основними засобами їх споживчої вартості (корисності).

Воно проходить як при функціонуванні основних засобів, так і при їх бездіяльності, наприклад, вплив корозії, старіння. Моральне зношування виражається в зменшенні їх вартості незалежно від фізичного зношування. Розрізняють моральне зношування 1-го і 2-го роду.

Моральне зношування 1-го роду спричиняє науково-технічний прогрес, що проявляється в підвищенні продуктивності праці в галузях, які виготовляють основні засоби. Виготовлення машин здійснюється з меншими затратами і тому вони стають дешевшими.

Моральне зношування 2-го роду обумовлене появою нового, більш високопродуктивного обладнання на зміну застарілого, кращою організацією виробництва (технічний прогрес).

Внаслідок такого знецінення подальше застосування виготовлених в минулому основних засобів стає економічно невигідним, тому їх замінюють раніше завершення терміну фізичного зношування.

Моральне зношування 1-го роду не приводить до збитків. Зменшення справедливої вартості відображає економію витрат минулої праці і ефект, який втілюється в збільшенні нагромадження. Моральне зношування 2-го роду приводить до втрат внаслідок того, що використовуючи застарілу техніку, підприємство витрачає більше робочого часу, сировини, матеріалів на одиницю продукції. Тому таке обладнання потрібно змінювати раніше терміну його фізичного зношування.

Фізичне і моральне зношування основних фондів частково відновлюється шляхом капітального їх ремонту і модернізації, або ж заміною на нові (повне відновлення або реновація).

Крім фізичного і морального зношування, на зміну вартості основних засобів впливають інфляційні та дефляцій ні процеси (зміна цін в бік збільшення або зменшення) в економіці країни. Це є причиною переоцінки балансової (залишкової) вартості основних засобів, яка здійснюється на певний період часу. Причому ця переоцінка враховує також спосіб використання основних засобів.