- •1.Система управління охороною праці на автомобільному транспорті.
- •2.Міжгалузеві і галузеві нормативні акти з охорони праці.
- •3.Організація і управління охороною праці на підприємствах і організаціях.
- •4.Державний нагляд, громадський контроль за охороною праці.
- •5.Органи державного нагляду на автомобільному транспорті
- •6.Охорона праці жінок і підлітків.
- •7.Навчання працівників з питань охорони праці.
- •8.Використання законів про охорону праці і відповідальність за їх порушення
- •9.Нормативно – технічна документація та система стандартів з охорони праці на автомобільному транспорті.
- •10.Виробничий травматизм:порядок розслідування
- •21. Опалення: види, недоліки і переваги
- •22. Вплив метеорологічних умов на працюючого.
- •23. Комплексна оцінка умов праці.
- •24. Назвіть види освітлення та типи світильників, які використовують для освітлення приміщень
- •25. Назвіть позитивні та негативні показники люмінесцентних ламп та ламп розжарювання
- •26. Освітлення на робочому місці
- •27. Природне освітлення та його розрахунок.
- •28. Штучне освітлення, характеристики світильників та ламп.
- •29. Розрахунок штучного освітлення
- •30. Промислове освітлення, типи та види.
- •31 Показники для характеристики світла
- •33 Визначення рівня шуму на робочому місці
- •34 Виробничий шум: класифікації, дія на людину, характеристики
- •35 Промисловий пил та виробничі отрути
- •37 Безпека автоматизованих і роботизованих виробництв
- •38 Безпечне використання машин і механізмів
- •39 Характеристика умов праці при технічному обслуговуванні
- •40 Техніка безпеки при проведенні технічного обслуговування
- •41. Основні причини виникнення травмонебезпечних ситуацій при експлуатації автоматів і роботів.
- •42. Типи захисних пристроїв, які використовуються для підвищення безпеки експлуатації виробничого обладнання
- •43. Вимоги безпеки до автомобілів.
- •45. Техніка безпеки при перевезенні пасажирів.
- •46. Техніка безпеки при експлуатації підйомно-транспортних робіт.
- •47. Техніка безпеки в акумуляторному відділенні.
- •48. Техніка безпеки при проведенні розвантажувально-навантажувальних робіт.
- •49. Технічні і організаційні методи і засоби забезпечення безпеки балонів із стиснутим і зрідженим газами.
- •50. Безпечні умови при праці при виконанні шиномонтажних робіт.
- •51. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •52. Грозозахист будівель і споруд
- •53. Статична електрика та блискавка
- •54. Технічні засоби захисту від ураження електричним струмом
- •55. Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки
- •56. Захист від ураження електричним струмом
- •57. Захисне заземлення
- •58. Захисне відключення
- •59. Система пожежного захисту
- •60. Система попередження пожеж
- •61) Поняття і класифікація виробництв за ступенем пожежної безпеки.
- •62) Класифікація приміщень та виробництв за вибухово-пожежною безпекою.
- •63) Пожежна безпека: класифікація будівельних матеріалів за вогнестійкістю.
- •64) Пожежна безпека виробничих приміщень та технологічних процесів
- •65) Показники пожежно-вибухової безпеки речовин і матеріалів.
- •66) Автоматичні пристрої гасіння пожеж.
- •67) Пожежна безпека: види протипожежних перешкод.
- •68) Методи гасіння пожеж та протипожежні засоби.
- •69) Первинні і стаціонарні засоби гасіння пожеж.
- •70) Назвіть основні типи сучасних вогнегасників.
59. Система пожежного захисту
Система пожежного захисту - це комплекс методів, заходів та засобів, які направлені на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей
Протипожежний захист - це комплекс інженерно-технічних заходів, спрямованих на створення пожежної безпеки об'єктів і споруд Пожежний зв'язок та сигналізація
відіграють важливу роль у запобіганні пожежам і сприяють своєчасному виклику пожежних підрозділів на місце загоряння Системи сигналізації дозволяють без участі людей автоматично передати повідомлення про пожежу і її адресу на центральний пункт пожежного зв'язку, а також автоматично провести запуск стаціонарних вогнегасник установок
Протипожежний режим у закладах та установах включає розробку ефективних, економічно доцільних і технічно обґрунтованих заходів і засобів попередження пожеж, виробленні заходів, що запобігають поширення пожежі, що виникла і заходів для її ліквідації
Керівники та інші працівники закладів, установ і організацій зобов'язані знати і виконувати правила пожежної безпеки, а в разі пожежі - вживати всіх залежних від них заходів для евакуації людей і гасіння пожежі Відповідальність за пожежну безпеку закладів, установ і організацій несуть їх керівники і уповноважені ними особи, які залежно від характеру порушень і наслідків несуть адміністративну, кримінальну та іншу відповідальність згідно з чинним законодавством
Навчання та перевірка знань з питань пожежної безпеки проводиться один раз на три роки одночасно з перевіркою знань з питань безпеки життєдіяльності і охорони праці . Відповідальність за пожежну безпеку структурних підрозділів закладів, установ і організацій несуть їх керівники Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових інструкціях
60. Система попередження пожеж
Система попередження пожежі - це комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на усунення умов виникнення пожежі (ДСТУ 2272-93).
Основним принципом цієї системи є положення про те, що горіння (пожежа) можливе тільки за певних умов. Такою умовою є наявність трьох факторів: горючої речовини, окислювача та джерела займання. Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до певної температури і перебувала у відповідному співвідношенні з окислювачем, а джерело займання мало необхідну енергію для початкового імпульсу (займання).
Система попередження пожежі включає, перш за все, два основних напрямки: 1) попередження формування горючого середовища;
2) запобігання виникненню в цьому середовищі (або привнесення в нього) джерела займання.
Попередження формування горючого середовища або вибухонебезпечної суміші досягається за рахунок:
• максимально можливого використання неспалимих та важко-спалимих матеріалів (облицювання, оштукатурювання, просочення антипіренами та ін.);
• обмеження маси і (або) об'єму горючих речовин та вибухонебезпечних речовин і матеріалів, а також забезпечення безпечного способу їх розміщення (зонування територій з урахуванням рельєфності);
• надійна ізоляція та герметизація горючого середовища та вибухонебезпечної суміші, розміщення в кабінах, камерах, відсіках, попередження витікання, контроль відкладень вибухонебезпечного пилу;
• підтримання концентрацій горючих газів, пари і вибухонебезпечних сумішей за межами
їх спалахування (відведення, видалення горючих та вибухонебезпечних речовин, робоча й аварійна вентиляція, конструкційні та технологічні рішення; контроль повітряного середовища);
• застосування інертних (флегматизуючих) домішок (азот, вуглекислий газ, водяна пара), які роблять середовище негорючим, та інгібуючих (хімічно активних компонентів), які сприяють припиненню горіння;
• підтримання в горючому середовищі температури,, тиску, а також концентрації небезпечних компонентів за межами спалаху суміші (герметизація та інші конструктивні й технологічні рішення).
Попередження виникнення у горючому середовищі (або принесення в нього) джерела займання досягається за рахунок:
• використання обладнання та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел займання;
• застосування електрообладнання, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпечності приміщень і зон, групі й категорії вибухонебезпечної суміші;
• виконання вимог спільного зберігання речовин і матеріалів;
• використання обладнання, яке задовольняє вимоги електростатичної іскронебезпечності;
• влаштування грозозахисту;
• організації автоматичного контролю параметрів, виявлення джерела займання;
• заземлення обладнання подовжених металоконструкцій;
• використання при роботі з легкозаймистими рідинами інструменту, який виключає іскроутворення;
• ліквідації умов самозаймання речовин і матеріалів.
Якщо немає підстав вважати безумовно неможливим утворювання горючого середовища та джерела займання або джерела ініціювання вибуху, тоді реалізовується принцип локалізації осередку пожежі або вибуху застосування пожежо-вибухозахисту.
