- •1.Система управління охороною праці на автомобільному транспорті.
- •2.Міжгалузеві і галузеві нормативні акти з охорони праці.
- •3.Організація і управління охороною праці на підприємствах і організаціях.
- •4.Державний нагляд, громадський контроль за охороною праці.
- •5.Органи державного нагляду на автомобільному транспорті
- •6.Охорона праці жінок і підлітків.
- •7.Навчання працівників з питань охорони праці.
- •8.Використання законів про охорону праці і відповідальність за їх порушення
- •9.Нормативно – технічна документація та система стандартів з охорони праці на автомобільному транспорті.
- •10.Виробничий травматизм:порядок розслідування
- •21. Опалення: види, недоліки і переваги
- •22. Вплив метеорологічних умов на працюючого.
- •23. Комплексна оцінка умов праці.
- •24. Назвіть види освітлення та типи світильників, які використовують для освітлення приміщень
- •25. Назвіть позитивні та негативні показники люмінесцентних ламп та ламп розжарювання
- •26. Освітлення на робочому місці
- •27. Природне освітлення та його розрахунок.
- •28. Штучне освітлення, характеристики світильників та ламп.
- •29. Розрахунок штучного освітлення
- •30. Промислове освітлення, типи та види.
- •31 Показники для характеристики світла
- •33 Визначення рівня шуму на робочому місці
- •34 Виробничий шум: класифікації, дія на людину, характеристики
- •35 Промисловий пил та виробничі отрути
- •37 Безпека автоматизованих і роботизованих виробництв
- •38 Безпечне використання машин і механізмів
- •39 Характеристика умов праці при технічному обслуговуванні
- •40 Техніка безпеки при проведенні технічного обслуговування
- •41. Основні причини виникнення травмонебезпечних ситуацій при експлуатації автоматів і роботів.
- •42. Типи захисних пристроїв, які використовуються для підвищення безпеки експлуатації виробничого обладнання
- •43. Вимоги безпеки до автомобілів.
- •45. Техніка безпеки при перевезенні пасажирів.
- •46. Техніка безпеки при експлуатації підйомно-транспортних робіт.
- •47. Техніка безпеки в акумуляторному відділенні.
- •48. Техніка безпеки при проведенні розвантажувально-навантажувальних робіт.
- •49. Технічні і організаційні методи і засоби забезпечення безпеки балонів із стиснутим і зрідженим газами.
- •50. Безпечні умови при праці при виконанні шиномонтажних робіт.
- •51. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •52. Грозозахист будівель і споруд
- •53. Статична електрика та блискавка
- •54. Технічні засоби захисту від ураження електричним струмом
- •55. Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки
- •56. Захист від ураження електричним струмом
- •57. Захисне заземлення
- •58. Захисне відключення
- •59. Система пожежного захисту
- •60. Система попередження пожеж
- •61) Поняття і класифікація виробництв за ступенем пожежної безпеки.
- •62) Класифікація приміщень та виробництв за вибухово-пожежною безпекою.
- •63) Пожежна безпека: класифікація будівельних матеріалів за вогнестійкістю.
- •64) Пожежна безпека виробничих приміщень та технологічних процесів
- •65) Показники пожежно-вибухової безпеки речовин і матеріалів.
- •66) Автоматичні пристрої гасіння пожеж.
- •67) Пожежна безпека: види протипожежних перешкод.
- •68) Методи гасіння пожеж та протипожежні засоби.
- •69) Первинні і стаціонарні засоби гасіння пожеж.
- •70) Назвіть основні типи сучасних вогнегасників.
57. Захисне заземлення
Захисне заземлення – свідоме електричне з’єднання з землею чи її еквівалентом металевих частин електроустаткування.
Дотик до незахищеного корпусу, який виявився під напругою, рівнозначний однофазному ввімкненню людини в електричну мережу. Мета заземлення – понизити до безпечної величини напругу відносно землі на металевих частинах електроустаткування, які випадково виявилися під напругою, і цим усунути небезпеку ураження людей електричним струмом.
Заземлюючим пристроєм називається сукупність заземлювачів – металевих
провідників, які з’єднані з землею, і заземлюючих провідників, які з’єднують заземлювані частини електроустаткування з заземлювачами.
Заземлювачі бувають штучні та природні.
Як штучні заземлювачі використовують стальні стрижні, які забивають в грунт вертикально і з’єднують між собою стальною шиною зварюванням.
Як природні:
прокладений у землі водопровід;
арматуру залізобетонних конструкцій будівель і споруд, яка має з’єднання з землею;
свинцеві оболонки кабелів, прокладених у землі.
Розрізняють заземлюючі пристрої:
контурні (заземлення знаходиться у безпосередній близькості від електроустаткування);
виносні (заземлення розміщені на спеціально виділеній ділянці території підприємства).
Для заземлення електроустаткування у виробничих та інших приміщеннях використовують здебільшого виносні заземлюючі пристрої з штучними заземлювачами. При цьому металеві елементи кожного електрообладнання під’єднують окремими заземлюючими пристроями до транзитної шини, яка прокладається всередині будівлі і не менше, ніж у двох місцях під’єднується до заземлювачів.
Захисне заземлення електричних установок обов’язкове згідно з ГОСТ 12.1.013-78:
- у разі номінальної напруги 380 В і вище змінного струму і 440 В і вище постійного струму – у всіх випадках;
- у разі номінальної напруги 42 В і вище змінного струму і 110 В і вище постійного струму – під час роботи в умовах з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних.
- У вибухонебезпечних зонах заземлюють електричні машини і апарати, незалежно від величини напруги.
Етапи розрахунку захисного заземлення
1. Визначається необхідний опір штучних заземлювачів
2. визначається приблизне значення питомого опору ґрунту
3. визначається розрахунковий питомий опір ґрунту
4. Розраховується опір розтікання струму вертикального заземлювача
5. Визначається теоретична кількість вертикальних заземлювачів
6. Визначається необхідна кількість вертикальних заземлювачів
7. Визначається довжина з’єднувальної стрічки горизонтального заземлювача
8. Визначається опір розтіканню струму горизонтального заземлювача
9. За таблицею визначається коефіцієнт використання горизонтального заземлювача ηг. відповідно до необхідної кількості вертикальних заземлювачів
10. Розраховується результуючий опір заземлювального електроду з урахуванням
з’єднувальної смуги
11. Складається схема захисного заземлення
58. Захисне відключення
Захисним відключенням називається швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне відключення електроустановки при виникненні небезпеки ураження людини струмом.
Захисне вимикання застосовують тільки в електричних установках напругою до 1000 В як самостійний захист або одночасно з заземленням:
в пересувних електроустановках з ізольованою нейтраллю генератора;
у стаціонарних установках з ізольованою нейтраллю для захисту працюючих з ручними електроінструментами;
у стаціонарних електроустановках з глухозаземленою нейтраллю на окремих віддалених від трансформаторів споживачах великої потужності, на яких захист занулення неефективний;
в умовах підвищеної небезпеки ураження електричним струмом. Сфера застосування пристроїв захисного вимикання практично не обмежена. Вони можуть використовуватись у мережах будь-якого призначення і з будь-яким режимом нейтралі. Однак найбільше поширення вони отримали у межах до 1000
В, особливо там, де важко здійснювати ефективне заземлення або занулення, коли є висока імовірність випадкового дотику до струмоведучих частин (пересувні електроустановки, ручний електроінструмент).
Захисне вимикання можна використовувати як основний вид захисту або разом із
заземленням і зануленням.
Захисне вимикання виконується дуже чутливими і швидкодіючими захисними виникаючими пристроями. Чутливість і швидкоплинна дія їх значно перевищує автоматичні вимикачі або інші запобіжні елементи.
В електричних схемах захисних вимикаючих пристроях використовують чутливі елементи, які реагують на появу струму в нульовому проводі, напруги на корпусі пошкодженого електрообладнання та ін.
Захисне вимикання також застосовується у тих випадках, коли улаштування заземлення буде спричиняти значні труднощі (скельні грунти) або буде недоцільним внаслідок рухомого фронту робіт.
