46. Техніка безпеки при експлуатації підйомно-транспортних робіт.

Вантажопідйомні механізми, зйомні вантажозахватні приладдя і пристосування повинні утримуватися й експлуатуватися відповідно до Правил устрою і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів.

Для керування вантажопідйомними машинами, строповці вантажів і до такелажних робіт допускаються особи не молодші за 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальні навчання і мають відповідне посвідчення. До експлуатації вантажопідйомних машин, керованих з підлоги, а також до підвішування вантажів на гак цих машин допускаються робітники інших професій без навчання за фахом стропальщика.

Вантажопідйомні механізми не рідше одного разу на три роки мають проходити повний технічний огляд і щорічний частковий, що складається з огляду вантажопідйомної машини.

Для визначення тривалості механізмів вантажопідйомних машин і окремих їх елементів

проводять статичний іспит вантажем, що перевищує номінальну вантажопідйомність на 25%. Для цього вантаж піднімають на висоту 100-200 мм - для кранів стрілового типу і 200-300 мм - для пересувних консольних і мостових кранів і витримують 10 хв. Після опускання вантажу контролюють появу тріщин або інших ушкоджень, а також відсутність залишкових деформацій.

Вантажопідйомні механізми, що витримали статичний Іспит, піддаються динамічному Іспиту, який проводиться з метою перевірки дії гальм. Такий іспит виконується вантажем, що на 10% перевищує номінальну вантажопідйомність механізму.

Результати технічного огляду записуються в паспорт механізму з обов'язковою вказівкою терміну такого іспиту. На кран встановлюється табличка (бірка), із вказівкою найменування

організації, інвентарного номера механізму, його вантажопідйомності й дати такого іспиту, а також записів про виконані ремонти. Аналогічні записи проводяться у журналі з урахуванням огляду.

При виконанні робіт варто враховувати такі вимоги безпеки. Зона, в якій працюють вантажопідйоні машини, називається небезпечною. Тому тут Під час роботи крана або підіймача

не повинні знаходитися люди чи рухатися транспортні засоби.

Вантаж варто піднімати суворо прямовисно. При цьому забороняється: підтягувати вантаж по землі або підлозі; відтягати його під час підйому, переміщення або опускання; піднімати

вантажопідйомним механізмом примерзлий, засипаний або затиснений вантаж; спрямовувати канат руками при намотуванні його на барабан: переміщувати вантажі при недостатньому

освітленні робочого місця; проносити вантажі над людьми.

Під час навантаження або розвантаження контейнерів водію й іншим особам забороняється перебувати в кузові або в кабіні автомобіля, під стрілою та в зоні дії крана. По дахах контейнерів

ходити забороняється. Проїзд людей у кузові автомобіля, що перевозить контейнери, не допускається.

47. Техніка безпеки в акумуляторному відділенні.

У залежності від обсягу виконуваних робіт акумуляторний цех повинен мати такі відділення: ремонтне; зарядний - для заряду акумуляторної батареї; кислотне - для приготування електроліту і зберігання сірчаної кислоти і дистильованої води; машинне - для розміщення зарядних агрегатів і щитів з електровимірювальними приладами і реостатами; підсобне - для зберігання запасних деталей пластин, баків, кришок.

При ремонті акумуляторних батарей робітники мають справу зі свинцем і його сполуками. Вдихання свинцю і його сполук у вигляді пилу або газу може викликати хронічне, а в деяких випадках і гостре отруєння. При гострому отруєнні свинцем з'являється блювота, біль у шлунку, втрата свідомості. У цьому випадку необхідно промити шлунок, дати випити молоко і викликати блювоту.

При зарядці акумуляторних батарей необхідно дотримуватися наступних правил техніки безпеки. Перед включенням на заряд акумуляторні батареї повинні бути встановлені на стелажі і з'єднані між собою провідниками з пружинними затискачами, застосування яких виключають іскріння.

Зарядний і ремонтне відділення цеху повинні бути обладнані вентиляцією і витяжними

цільовими відсмоктувачами у робочих місць.

У приміщеннях для зарядки акумуляторних батарей не дозволяється виконувати роботи з відкритим вогнем, курити, запалювати сірники, вносити розпечений паяльник і т.д.

Робітникові, зайнятому ремонтом, зарядом акумуляторної батареї та приготуванням електроліту, видають бавовняний костюм з кіслостойкой просоченням, гумовий фартух і напівчоботи, захисні окуляри і гумові рукавички.

Сірчану кислоту не дозволяється зберігати в металевому посуді. Потрібно застосовувати скляні пляшки з добре притертими пробками. При виготовленні електроліту ні в якому разі не можна лити воду в кислоту, тому що струмінь води в місці дотику з сірчаною кислотою швидко нагрівається, скипає і розбризкується, тягнучи за собою краплі кислоти.

Для уникнення впливу від потрапив на шкіру електроліту потрібно місце опіку швидко промити сильним струменем води, а потім нейтралізувати 10%-ним розчином питної соди у воді при кислотному електроліті та 5%-ним розчином борної кислоти при лужному. Для промивання очей слід застосовувати 2-3%-і нейтралізуючі розчини (питна сода).

Робітники, який виробляє електроліт, повинні бути додатково проінструктовані про заходи

безпеки та про порядок надання першої допомоги при опіках кислотою, лугом, електролітом.

У приміщеннях для зберігання і заряду акумуляторних батарей і зберігання кислоти або лугу повинні бути умивальники та баки з розчином питної соди або борної кислоти в залежності від типу акумуляторних батарей.