29. Розрахунок штучного освітлення

Порядок проведення розрахунків:

1. Розраховують приблизну кількість світильників загального освітлення у приміщенні за формулою:

N = (A·B)/L²

A і B – довжина і ширина приміщення, м;

H_P – висота підвісу світильників над рівнем робочої поверхні, м:

Н_р = H – h_p – h_c,

h_p = 0,8 м, висота робочої поверхні над підлогою; h_c = 0,5 м, відстань світлового центру світильника від стелі, або:

H_P = L/1,5,

L – відстань між рядами світильників; оптимальна відстань між світильником при багаторядному розташуванні, м, визначається:

L = 1,5·H_P

2. Визначають світловий потік однієї лампи світильника Ф за формулою: Ф = (Е_н·S·Z·К_з)/(N·n·η),

де E_Н – нормована освітленість, лк, визначається за таблицею для відповідного

розряду зорової роботи;

S – площа приміщення, що освітлюється, м²;

К₃ – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп, визначається за довідником (для кабінетів, робочих приміщень громадських будівель, торговельних залів тощо К₃ = 1,5 при освітленні газорозрядними лампами, К_з = 1,3 при освітленні лампами розжарювання);

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,15 для ламп розжарювання та ДРЛ; Z = 1,1 для люмінесцентних ламп);

N – кількість світильників (розрахована попередньо за формулою )

n – кількість ламп в світильнику (для світильників з газорозрядними лампами, прийняти тип світильника ЛПО-01 із кількістю ламп n = 2); для світильників з лампами розжарювання прийняти тип світильника УПМ-15 відповідно із n = 1);

η – коефіцієнт використання світлового потоку, визначається за світлотехнічною таблицею 5.1 в залежності від індексу приміщення, коефіцієнтів відбиття стелі, стін для світильників з люмінесцентними лампами; значення η визначають в залежності від індексу приміщення i:

i = (A·B)/(H_P·(A + B)),

3. Визначивши світловий потік лампи Ф, за таблицею вибирають найближчу стандартну лампу, причому її світловий потік не повинен відрізнятись від розрахункового більше ніж на (-10) – (+20) %.

Розраховують необхідну кількість світильників у приміщенні N_Н за формулою:

N = E_нS·К_з·Z / (Ф·n·η)

4. Розраховують очікувану освітленість у приміщенні Е_Р за необхідної кількості світильників N_Н і відомих всіх інших значеннях за формулою:

Е_р = (Ф·N·n·η)/(S·Z·К_з)

30. Промислове освітлення, типи та види.

Промислове освітленні вважається раціональним при дотриманні наступних вимог: достатньо яскраве освітлення різних поверхонь (працівник без напруження очей повинен розрізняти потрібні йому об’єкти);

достатньо рівномірне розприділення світлового потоку на робочих поверхнях;

розміщення приладів для освітлення таким чином, щоб очі не піддавалися сліпучій дії як від джерела світла, так і від відбиваючих поверхонь;

відсутність різких і глибоких тіней;

На нафтогазовидобувних підприємствах необхідно забезпечити вибухопожежобезпечність при освітленні як приміщень, так і установок де можливе утворення вибухонебезпечних сумішей.

На виробництві використовують три види освітлення: природне, штучне та комбіноване. Природне освітлення буває боковим – через вікна, верхнім – через світлові фон арі перекриття та комбінованим – через вікна і фон арі. Воно визначається коефіцієнтом природного освітлення. Даний коефіцієнт нормується в залежності від точності

виконуваних робіт і системи освітлення.

Штучне освітлення буває загальним і комбінованим.

Для загального освітлення використовують високо підвішені світильники. Рівномірність освітлення досягається таким розміщенням світильників при якому не створюється падаючі тіні від робочого і об’єктів. Якщо неможливо уникнути утворення тіней, то в необхідно в затемненій зоні забезпечити освітлення, яке відповідало б нормам. При загальному освітленні для зм’якшення тіней кожне робоче місце повинно освітлюватися кількома світильниками.

При комбінованому освітленні в додаток до загального на робочих місцях додатково встановлюються місцеві джерела світла.