27. Природне освітлення та його розрахунок.
Природне освітлення виробничих приміщень може здійснюватися світлом неба або прямим сонячним світлом через світлові прорізи (вікна) в зовнішніх стінах або через ліхтарі (аераційні, зенітні), що встановлені на покрівлях виробничих будівель.
Залежно від призначення промислові будівлі можуть бути одноповерхові, багатоповерхові та різних розмірів і конструкцій.
Залежно від цього і вимог технологічного процесу можуть бути застосовані такі види природного освітлення:
1. Бокове одностороннє або двостороннє, коли світлові отвори (вікна) знаходяться в одній або в двох зовнішніх стінах.
2. Верхнє, коли світлові отвори (ліхтарі) знаходяться в покритті або в стінах під
ними.
3. Комбіноване, коли застосовується одночасно бічне і верхнє освітлення. Основною нормованою величиною природного освітлення є КПО, або (е) –
коефіцієнт природної освітленості. КПО – це виражене в відсотках відношення освітленості в даній точці всередині приміщення Евн до одночасної освітленості зовні приміщення Езовн у горизонтальній площині при відкритому небосхилі:
КПО
=
(Евн/Езовн)·100,
%
.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових прорізів (вікон, ліхтарів) за формулами:
Sв=(ен·Кбуд·Кз·ηвSп)/(τ0·r1·100); Sліхт=(ен·Кз·ηлSп)/(τ0·r2·КФ·100),
де Sліхт і Sв– площі ліхтарів, вікон, м2; еН – нормоване значення КПО,%; Sп – площа підлоги, м2; Кбуд – коефіцієнт, що враховує затінення вікон напроти стоячими будівлями, приймається в межах 1…1,5; КЗ – коефіцієнт запасу, приймається 1,5…2; τ0 – загальний коефіцієнт світлопропускання
τ0=τ1·τ2·τ3·τ4·τ5,
де τ1, τ2, τ3, τ4 – коефіцієнти, що приймаються за таблицею; τ5 = 0,9;
r1, r2 – коефіцієнти, що враховують підвищення КПО за рахунок відбиття відповідно при боковому і верхньому освітленні; ηв – світлова характеристика вікна;
ηл – світлова характеристика ліхтаря;
КФ – коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря.
28. Штучне освітлення, характеристики світильників та ламп.
Штучне освітлення передбачається в усіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення примі щень у темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.
За призначенням штучне освітлення буває робоче, аварійне (при відключенні робочого освітлення), евакуаційне, охоронне (в нічний час).
Аварійне освітлення повинно складати не менше 5% норми загального освітлення, але не менше 2 лк всередині приміщення і не менше як 1лк на території.
Евакуаційне освітлення повинно забезпечити освітленість не менш як 0,5 лк в приміщенні і 0,2 лк на відкритих площадках.
Охоронне освітлення влаштовується вздовж кордонів території, освітленість на рівні землі повинна бути не нижче ніж 0,5 лк.
Розрізняють такі системи штучного освітлення:
– загальна – світильники розміщені рівномірно у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою рівномірно – загальне рівномірне освітлення, або з врахуванням розташування робочих місць – загальне локалізоване);
– місцева – створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях (застосовування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань);
– комбінована – складається із загальної та місцевої, застосовується у випадку робіт високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла.
Основними світлотехнічними характеристиками світильників є:
розподіл світла, що характеризується фотометричним тілом джерела світла та кривою сили світла (фотометричною діаграмою);
коефіцієнт корисної дії світильника; захисний кут.
Характеристики ламп
Спектр світла,Колірна температура та індекс передачі кольору,,Точкові , спрямовані або ширококутні джерела,Баласт або трансформатор,Розмір лампи,напруга живлення,Робоча температура лампи,Температура навколишнього середовища,робоче положення,Запуск , прогрівання і перезапуск,Режим часткового навантаження,енергоефективність