- •67. Конститутивні ознаки об`єктивної сторони злочинів, що посягають на встановлений порядок виготовлення і використання документів у господарській діяльності. (ст. 199, 200, 215, 216, 223, 224).
- •68. Особливі ознаки об`єктивної сторони порушення порядку зайняття господарською діяльністю. (203, 203-1, 204, 213, 214).
- •69. Особливості об`єктивної сторони злочинів, пов`язаних з банкрутством (218, 219, 220, 221).
- •70. Відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності.
- •71. Особливості предмета злочину випуск недоброякісної продукції.
- •72. Комерційна або банківська таємниця як предмет злочину (ст. 231, 232).
- •73. Порівняльна характеристика об`єктивної сторони злочинів, передбачених ст. 206 та 228.
- •74. Загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.
- •75. Відмежування злочинів проти довкілля від злочинів проти власності.
- •76. Загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки .
- •77. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.
- •78. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- •79. Відмінність злочинів, передбачених ст. 276 та статтями 281, 286 кку.
- •81. Кваліфікуючі ознаки хуліганства ст. 296.
- •82. Загальна характеристика злочинів проти моральності.
- •83. Поняття творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також порнографічних предметів.
- •84. Згальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •85. Поняття наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •86. Кваліфікуючі ознаки злочинів, пов`язаних з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами або прекурсорами.
- •87. Поняття отруйних і сильнодіючих речовин, а також мікробіологічних агентів чи токсинів, як предметів злочину.
- •88. Відмінність розголошення державної таємниці від втрати документів, що містять державну таємницю та інших подібних злочинів.
- •89. Відмінність ухилення від призову на строкову військову службу від ухилення від призову за мобілізацією.
- •90. Кримінально-правова характеристика службових злочинів.
- •91. Поняття, види службових осіб та їх характерні риси.
- •92. Відмінність зловживання службовим становищем від заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.
- •93. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки хабарництва.
- •94. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка дала хабар.
- •95. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.
- •96. Кримінально-правова характеристика приховування злочину (ст. 396) та його відмінність від співучасті у злочині (ст. 26-31).
- •97. Поняття військового злочину.
- •98. Відмежування непокори (ст. 402) від опору начальникові (ст.404).
- •99. Відмінність добровільної здачі в полон від держ зради.
- •100. Загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
81. Кваліфікуючі ознаки хуліганства ст. 296.
Під кваліфікуючими ознаками розуміють передбачені законом притаманні
частині злочинів відповідного виду суттєві обставини, що відбивають типовий, значно змінений порівняно з основним складом злочину ступінь суспільної небезпечності вчиненого й особи винного та вплив на
законодавчу оцінку вчиненого й міру відповідальності. Отже, кваліфікуючі ознаки використовуються у кримінальному праві як засіб диференціації кримінальної відповідальності для конструювання більш небезпечного виду діянь і відповідно для визначення у законі нових меж караності порівняно з тими, які передбачені за вчинення основного складу злочину.
Кваліфікуючою ознакою хуліганства з ч. 2 є його вчинення групою осіб. Групове хуліганство означає, що у вчиненні дій, зазначених у ч. 1 даної статті, брали участь дві чи більше особи. Кваліфікуючими ознаками за ч. 3 вказаної статті виступають: - здійснення вказаних дій особою, раніше засудженою за хуліганство. Особа, раніше засуджена за х. – це особа, у якої така судимість не знята і не погашена в установленому порядку; - опір представникові влади або представникові громадськості, виконуючому обов`язки з охорони громадського порядку або іншим громадянам, що припинили хуліганські дії. (активна протидія цим особам). Дії, зазначені в ч. 4 полягають у їх здійсненні із застосуванням вогнепальної або холодної зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
82. Загальна характеристика злочинів проти моральності.
Злочини проти моральності (293 - 296) – умисні суспільно небезпечні посягання наморальні основи життя суспільства. Об`єктом даних злочинів є сукупність суспільних відносин, що суспільну моральність. Суспільна моральність – це погляди, уявлення і правила, що визначають поведінку, духовні та моральні якості, необхідні людині в суспільстві, та відповідні правила, що визначають умови нормального громадського життя людей.. Об`єктивна сторона цих злочинів становлять дії. Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом. Суб`єкт – фіз осудна особа, яка досягла 16 р. розрізняють: 1) посягання на основні моральні принципи і цінності у сфері духовного і культурного життя суспільства (297, 298, 299, 300); 2) посягання на основні принципи моральності у сфері статевих відносин (ст. 301, 302, 303; 3) посягання на основні принципи моральності у сфері морального і фізичного розвитку неповнолітніх (ч.2 ст. 299 тощо).
83. Поняття творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також порнографічних предметів.
Предметом злочину передбаченого ст. 301 (ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів) є твори, зображення й інші предмети порнографічного характеру. Предмети (твори, зображення,) порнографічного характеру – це предмети змістом яких є натуралістичне детальне зображення анатомічних і фізіологічних подробиць сексуальних відносин. Предметом злочину передбаченого ст. 300 (ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості) є твори, кано- і відеопродукція, які пропагують культ насильства і жорстокості. Твори, що пропагують культ насильства і жорстокості - це твори (відеофільми, кінофільми, магнітофонні записи), які вихваляють застосування грубої фізичної сили для розв`язання конфліктів, що виникають між людьми, досягнення егоїстичних цілей, прославляють безсердечність, безжалісність.