- •67. Конститутивні ознаки об`єктивної сторони злочинів, що посягають на встановлений порядок виготовлення і використання документів у господарській діяльності. (ст. 199, 200, 215, 216, 223, 224).
- •68. Особливі ознаки об`єктивної сторони порушення порядку зайняття господарською діяльністю. (203, 203-1, 204, 213, 214).
- •69. Особливості об`єктивної сторони злочинів, пов`язаних з банкрутством (218, 219, 220, 221).
- •70. Відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності.
- •71. Особливості предмета злочину випуск недоброякісної продукції.
- •72. Комерційна або банківська таємниця як предмет злочину (ст. 231, 232).
- •73. Порівняльна характеристика об`єктивної сторони злочинів, передбачених ст. 206 та 228.
- •74. Загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.
- •75. Відмежування злочинів проти довкілля від злочинів проти власності.
- •76. Загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки .
- •77. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.
- •78. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- •79. Відмінність злочинів, передбачених ст. 276 та статтями 281, 286 кку.
- •81. Кваліфікуючі ознаки хуліганства ст. 296.
- •82. Загальна характеристика злочинів проти моральності.
- •83. Поняття творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також порнографічних предметів.
- •84. Згальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •85. Поняття наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •86. Кваліфікуючі ознаки злочинів, пов`язаних з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами або прекурсорами.
- •87. Поняття отруйних і сильнодіючих речовин, а також мікробіологічних агентів чи токсинів, як предметів злочину.
- •88. Відмінність розголошення державної таємниці від втрати документів, що містять державну таємницю та інших подібних злочинів.
- •89. Відмінність ухилення від призову на строкову військову службу від ухилення від призову за мобілізацією.
- •90. Кримінально-правова характеристика службових злочинів.
- •91. Поняття, види службових осіб та їх характерні риси.
- •92. Відмінність зловживання службовим становищем від заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.
- •93. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки хабарництва.
- •94. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка дала хабар.
- •95. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.
- •96. Кримінально-правова характеристика приховування злочину (ст. 396) та його відмінність від співучасті у злочині (ст. 26-31).
- •97. Поняття військового злочину.
- •98. Відмежування непокори (ст. 402) від опору начальникові (ст.404).
- •99. Відмінність добровільної здачі в полон від держ зради.
- •100. Загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
74. Загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.
Родовим об`єктом злочинів проти довкілля є суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, його науково обгрунтованого раціонального використання і відновлення природних ресурсів, охорони нормального екологічного стану біосфери. За своїм безпосереднім об`єктом всі злочини проти довкілля можуть бути поділені на: 1) злочини проти екологічної безпеки (ст. 236, 237, 238, 253); 2) злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря (ст. 239, 240, 241 і 254); 3) злочини у сфері охорони водних ресурсів ст. 242, 243 і 244. 4) злочини у сфері лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу ст. 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251 і 252.
Об`єктивна сторона екологічних злочинів полягає в порушенні вимог спеціального законодавства у сфері охорони довкілля. Суб`єктами є як правило службові і інші сооби, на яких законом покладений обов`язок дотримуватися спеціальних правил у сфері охорони навколишнього середовища. Суб `єктами ряду екологічних злочинів може бути будь-яка фіз особа, якій до вчинення злочину виповнилося 16 років (забруднення або псування земель).
Суб`єктивна сторона більшості екологічних злочинів характеризується складною виною: умислом або необережністю щодо діяння і необережністю щодо наслідків. Деякі з екологічних злочинів можуть бути вчинені тільки умисно (незаконна порубка лісу).
75. Відмежування злочинів проти довкілля від злочинів проти власності.
Злочини проти довкілля – це діяння, що посягають на відносини у сфері охорони довеілля й екологічної безпеки. Злочинами проти власності визнаються передбачені ККУ діяння, що посягають на економічні відносини власності й спрямовані проти чужого майна.
Відмежування злочинів проти довкілля від злочинів проти власності проводиться по-перше за - об`єктом. . Об`єктом злочинів проти довкілля є суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, його науково обгрунтованого раціонального використання і відновлення природних ресурсів, охорони нормального екологічного стану біосфери. Об`єктом же злочинів проти власності виступають відносини власності. По-друге, за суб`єктивною стороною. Адже, більшість злочинів проти власності характеризуються виною у формі умислу. Обов`язкові ознаки більшості злочинів проти власності – корисливий мотив і мета отримання незаконної наживи. Суб`єктивна сторона більшості екологічних злочинів характеризується складною виною: умислом або необережністю щодо діяння і необережністю щодо наслідків. Деякі з екологічних злочинів можуть бути вчинені тільки умисно (незаконна порубка лісу).
По-третє, за суб`єктом. Так Суб`єктами злочинів проти довкілля є як правило службові і інші сооби, на яких законом покладений обов`язок дотримуватися спеціальних правил у сфері охорони навколишнього середовища. Суб `єктами ряду екологічних злочинів може бути будь-яка фіз особа, якій до вчинення злочину виповнилося 16 років (забруднення або псування земель). В той час як суб`єктами більшості злочинів проти власності можуть бути фізичні осудні особи які досягли 14-річного віку (крадіжка, грабіж, вимагання), або з 16 річного вік – за всі інші злочини цієї групи. По-четверте, за предметом, яким виступає майно в злочинах проти власності, а в деяких екологічних злочинах – природні ресурси ( надра, водні, лісові ресурси).
