- •67. Конститутивні ознаки об`єктивної сторони злочинів, що посягають на встановлений порядок виготовлення і використання документів у господарській діяльності. (ст. 199, 200, 215, 216, 223, 224).
- •68. Особливі ознаки об`єктивної сторони порушення порядку зайняття господарською діяльністю. (203, 203-1, 204, 213, 214).
- •69. Особливості об`єктивної сторони злочинів, пов`язаних з банкрутством (218, 219, 220, 221).
- •70. Відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності.
- •71. Особливості предмета злочину випуск недоброякісної продукції.
- •72. Комерційна або банківська таємниця як предмет злочину (ст. 231, 232).
- •73. Порівняльна характеристика об`єктивної сторони злочинів, передбачених ст. 206 та 228.
- •74. Загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.
- •75. Відмежування злочинів проти довкілля від злочинів проти власності.
- •76. Загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки .
- •77. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.
- •78. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- •79. Відмінність злочинів, передбачених ст. 276 та статтями 281, 286 кку.
- •81. Кваліфікуючі ознаки хуліганства ст. 296.
- •82. Загальна характеристика злочинів проти моральності.
- •83. Поняття творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також порнографічних предметів.
- •84. Згальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •85. Поняття наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •86. Кваліфікуючі ознаки злочинів, пов`язаних з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами або прекурсорами.
- •87. Поняття отруйних і сильнодіючих речовин, а також мікробіологічних агентів чи токсинів, як предметів злочину.
- •88. Відмінність розголошення державної таємниці від втрати документів, що містять державну таємницю та інших подібних злочинів.
- •89. Відмінність ухилення від призову на строкову військову службу від ухилення від призову за мобілізацією.
- •90. Кримінально-правова характеристика службових злочинів.
- •91. Поняття, види службових осіб та їх характерні риси.
- •92. Відмінність зловживання службовим становищем від заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.
- •93. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки хабарництва.
- •94. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка дала хабар.
- •95. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.
- •96. Кримінально-правова характеристика приховування злочину (ст. 396) та його відмінність від співучасті у злочині (ст. 26-31).
- •97. Поняття військового злочину.
- •98. Відмежування непокори (ст. 402) від опору начальникові (ст.404).
- •99. Відмінність добровільної здачі в полон від держ зради.
- •100. Загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
98. Відмежування непокори (ст. 402) від опору начальникові (ст.404).
Відмежування непокори (ст. 402) від опору начальникові (ст.404) проводиться за - об`єктивною стороною цих злочинів. З об`єктивної сторони непокора вчиняється шляхом відкритої відмови виконати наказ начальника або іншого умисного невиконання наказу. Відмова виконати наказвважається відкритою, коли підлеглий, отримавши наказ, в категоричній формі заявляє чи іншим чином демонструє, що він наказ виконувати не буде. Інше умисно невиконання наказу полягає у тому, що підлеглим наказ начебто приймається до виконання, але насправді умисно не виконується. Злочин вважається закінченим з моменту відкритої відмови від виконання наказу або з моменту умисного його невиконання, незалежно від настання наслідків. (формальний склад). ОС за ст. 404 полягає в опорі начальникові, а також іншій особі, яка виконує покладені на неї обов`язки з військової служби, або примушування їх до порушення цих обов`язків. Опір – перешкоджання начальникові або іншій особі виконувати покладені на неї обов`язки з військової служби. При опорі винний намагається не допустити виконання начальником або іншою особою службових обов`язків, не дати йому можливості діяти в даній конкретній ситуації відповідно до закону, вимог військових статутів. Під примушуванням розуміються дії, спрямовані на те, щоб примусити начальника чи іншу особу порушити обов`язок з військової служби, тобто вчинити незаконні дії в інтересах того, хто примушує, або діяти всупереч інтересам служби. Примушування передбачає наявність конкретної незаконної вимоги до зазначених осіб. Злочин вважається закінченим з моменту опору або примушування, незалежно від досягнення винним своїх цілей. (формальний склад).
99. Відмінність добровільної здачі в полон від держ зради.
Відмінність злочинів, передбачених ст. 111 (державна зрада). від ст. 430 ( добровільна здача в полон) полягає в тому що, у них різний, по-перше, об`єкт, так за ст. 111 ним є суспільні відносини з охорони державної безпеки в різних сферах громадського життя, головним чином у сфері забезпечення суверенітету, територіальній недоторканності, а за ст. 430 – встановлений порядок несення військової служби в бойовій обстановці. По-друге, Об`єктивна сторона (виражається лише в діях) яка в держ зраді полягає в таких формах: - перехід на бік ворога у воєнний час або в період військового конфлікту; (перехід може полягати в різних формах свідомого співробітництва із ворогом. Н-д, добровільна здача в полон з метою надання допомого ворогу, вступ у військові формування ворожої держави). – шпигунство (передача чи збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять держ таємницю.); - надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги а проведенні підривної д-ті проти України (полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України). ОС за ст. 430 виражається в добровільній здачі в полон ворогу, як шляхом дії так і бездіяльності. По-третє, суб`єктивна сторона, ст. 111 – прямий умисел, а ст. 430 прямий умисел поєднаний зі спеціальним мотивом – боягузтво або легкодухість. Якщо добровільна здача в полон викликана бажанням надати допомогу ворогу, на шкоду обороноздатності України, то такі дії слід кваліфікувати за ст. 111. По-четверте, суб`єкт. За ст. 111- громадянин України 16 р. можуть бути присутні співучасники – іноземні громадяни. За ст. 430 – спеціальний – будь-який військовослужбовець.