- •67. Конститутивні ознаки об`єктивної сторони злочинів, що посягають на встановлений порядок виготовлення і використання документів у господарській діяльності. (ст. 199, 200, 215, 216, 223, 224).
- •68. Особливі ознаки об`єктивної сторони порушення порядку зайняття господарською діяльністю. (203, 203-1, 204, 213, 214).
- •69. Особливості об`єктивної сторони злочинів, пов`язаних з банкрутством (218, 219, 220, 221).
- •70. Відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності.
- •71. Особливості предмета злочину випуск недоброякісної продукції.
- •72. Комерційна або банківська таємниця як предмет злочину (ст. 231, 232).
- •73. Порівняльна характеристика об`єктивної сторони злочинів, передбачених ст. 206 та 228.
- •74. Загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.
- •75. Відмежування злочинів проти довкілля від злочинів проти власності.
- •76. Загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки .
- •77. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.
- •78. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- •79. Відмінність злочинів, передбачених ст. 276 та статтями 281, 286 кку.
- •81. Кваліфікуючі ознаки хуліганства ст. 296.
- •82. Загальна характеристика злочинів проти моральності.
- •83. Поняття творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також порнографічних предметів.
- •84. Згальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •85. Поняття наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •86. Кваліфікуючі ознаки злочинів, пов`язаних з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами або прекурсорами.
- •87. Поняття отруйних і сильнодіючих речовин, а також мікробіологічних агентів чи токсинів, як предметів злочину.
- •88. Відмінність розголошення державної таємниці від втрати документів, що містять державну таємницю та інших подібних злочинів.
- •89. Відмінність ухилення від призову на строкову військову службу від ухилення від призову за мобілізацією.
- •90. Кримінально-правова характеристика службових злочинів.
- •91. Поняття, види службових осіб та їх характерні риси.
- •92. Відмінність зловживання службовим становищем від заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.
- •93. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки хабарництва.
- •94. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка дала хабар.
- •95. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.
- •96. Кримінально-правова характеристика приховування злочину (ст. 396) та його відмінність від співучасті у злочині (ст. 26-31).
- •97. Поняття військового злочину.
- •98. Відмежування непокори (ст. 402) від опору начальникові (ст.404).
- •99. Відмінність добровільної здачі в полон від держ зради.
- •100. Загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
93. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки хабарництва.
Під кваліфікуючими ознаками розуміють передбачені законом притаманні
частині злочинів відповідного виду суттєві обставини, що відбивають типовий, значно змінений порівняно з основним складом злочину ступінь суспільної небезпечності вчиненого й особи винного та вплив на
законодавчу оцінку вчиненого й міру відповідальності. Отже, кваліфікуючі ознаки використовуються у кримінальному праві як засіб диференціації кримінальної відповідальності для конструювання більш небезпечного виду діянь і відповідно для визначення у законі нових меж караності порівняно з тими, які передбачені за вчинення основного складу злочину. Кваліфікуючі ознакио одержання хабара: - вимагання хабара; повторність; за попередньою змовою групою осіб; у великому розмірі, або службовою особаю., яка займає відповідальне становище (судді, прокурори);Особливо кваліфікуючі ознаки одержання хабара: у особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (ПУ, нардепи). Кваліфікуючі ознаки давання хабара: повторність. Кваліфікуючі ознаки провокації хабара: вчинення даного злочину службовою особою
94. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка дала хабар.
Особа, яка дала хабар звільняється від крим в-ті за наявності хоча б однієї з двох обставин: 1) явка з повинною (добровільна заява); 2) вимагання хабара.
1) Явка з повинною звільняє від крим в-ті за умови, що хабародавець заявив про те, що відбулося, органу, наділеному законом правом на порушення крим справи (ОВС, прокуратура). При цьому хабародавець повинен це зробити до порушення щодо нього крим справи (тобто до моменту оголошення йому під розписку постанови про притягнення його як обвинуваченого). Заява має бути добровільною, тобто хабародавець повинен повідомити про те, що відбулося, за будь-якими мотивами, але не у зв`язку з тим, що про даний хабар стало відомо органам влади або компетентним службовим особам. 2) Вимагання хабара вважається: - відкрита вимога хабара під погрозою здійснення дії або бездіяльності по службі, які можуть заподіяти шкоду законним правам або інтересам хабародавця; - створення небезпеки для законних прав або інтересів хабародавця, усунути яку хабародавець може тільки шляхом давання хабара. Типовим прикладом другої форми вимагання є тяганина.
95. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.
Родовий об`єкт – суспільні відносини, які забезпечують нормальне функціонування органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду а також установ, які виконують судові вироки, рішення. Безпосередній о. – сус. Відносини, що регулюють окремі аспекти д-ті з відправлення правосуддя.
Об`єктивна сторона виражається в посяганні на окремі сторони нормальної д-ті органів правосуддя по його здійсненню. У деяких випадках – шляхом впливу на фіз особу, заподіюючи йому фіз і моральну шкоду. більшість злочинів відбуваються шляхом активних дій. Рідше – відбуваються шляхом бездіяльності (невиконання судового рішення). Суб`єктивна сторона – прямий умисел. Суб`єкти в певних випадках можуть бути службові особи органів правосуддя: слідчий, прокурор. У всіх інших випадках – особи, які досягли 16 р. (потерпілий. свідок). Види: – злочини, що посягають на конституційні права громадян у сфері правосуддя; - злочини, що посягають на регламентований законодавством порядок всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи; - злочини, що посягають на відносини, пов`язані з виконанням судових рішень і постанов.