1) Юридична – право на майно належить певному власнику або особі, якій воно на законній підставі довірено;

2) Економічна – майно має становити матеріальну цінність, мати певну вартість;

3) Фізична – це предмети, речі, які можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо.

Предметом злочину можуть бути також гроші, цінні папери, документи, які є еквівалентом вартості, а також право на майно чи дії майнового характеру.

З об'єктивної сторони грабіж характеризується відкритим способом викрадення чужого майна, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину.

З об'єктивної сторони вчинення грабежу можливе у формі:

1) відкритого викрадення чужого майна без застосування насильства або погрози його застосування (ненасильницький грабіж);

2) відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства або погрози його застосування (насильницький грабіж).

Грабіж визнається закінченим з моменту, коли винна особа вилучила майно і має реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним.

Суб'єктом грабежу може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності - вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину. Психічне ставлення винного до завданої ним потерпілому значної шкоди може бути як умисним, так і необережним.

Насильницький грабіж утворює кваліфікований склад злочину (ч. 2 ст. 186) і може бути двох видів:

1) грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого (заподіяння легкого тілесного ушкодження);

2) грабіж, поєднаний з погрозою застосування такого насильства (психічне насильство). Іншими, крім застосування насильства, кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими грабіж ознаками є вчинення його:

1) Повторно;

2) За попередньою змовою групою осіб;

3) у великих та особливо великих розмірах;

4) організованою групою, а також

5) поєднання грабежу з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище та

6) завдання значної шкоди потерпілому.

36. Юридичний аналіз складу злочину «Розбій» (ст.187 кку).

Розбій належить до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів. Він посягає на два об'єкти: право власності й особу (її здоров'я і життя).

З об'єктивної сторони розбій вчинюється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном. Напад може бути як відкритим, так і таємним (наприклад, нанесення удару потерпілому з-за спини).

Насильство при розбої застосовується до особи, яка зазнала нападу. Під насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння. Психічне насильство при розбої полягає в погрозі негайно застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров'я або втратою працездатності).

Розбій - усічений склад злочину. Він вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном.

Суб'єктом розбою є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад,- заволодіння чужим майном.

Кваліфікованими та особливо кваліфікованими видами розбою є розбій:

1) вчинений за попередньою змовою групою осіб, або

2) особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм (ч. 2 ст. 187), або

3) організованою групою (ч. 4 ст. 187);

4) поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. З ст. 187), або

5) із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 187);

6) спрямований на заволодіння майном у великих чи

7) особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 187).