47. Юридичний аналіз складу злочину «Схилення до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» (ст.315 кку).

Об'єктом злочину є здоров'я особи.

Об'єктивна сторона злочину характеризується схилянням певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Під схилянням до вживання зазначених засобів або речовин необхідно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на те, щоб збудити в іншої особи бажання чи добитися від неї згоди вжити їх хоча б один раз (умовляння, пропозицію, пораду, переконання тощо). Незаконне введення в організм іншої особи проти її волі наркотичного засобу або психотропної речовини, поєднане з насильством, погрозою його застосування чи обманом, слід кваліфікувати за ст. 314 (Незаконне введення в організм наркот., психотр або їх аналогів).

Дії особи, яка схиляла певну особу до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, збувала ці засоби чи речовини споживачеві або брала участь у їх незаконних виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту або без такої мети, викраденні, привласненні, вимаганні чи заволодінні ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем чи розбою, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 315 і, відповідно, статтями 307, 309 або 308.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на залучення інших осіб до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Відповідальність за даний злочин настає незалежно від наслідків схиляння, тобто від того, вжила інша особа наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог чи відмовилася це зробити. Для наявності цього складу злочину не мають значення ступінь сп'яніння і той факт, що особа раніше вживала наркотичні засоби чи психотропні речовини.

Суб'єкт злочину загальний. Суб'єктом схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 2 ст. 315) може бути лише осудна особа, яка до моменту вчинення злочину досягла 18-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:

1) Повторно;

2) щодо двох чи більше осіб;

3) щодо неповнолітнього;

4) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 307, 308, 310, 314, 317 (ч. 2 ст. 315).

Під схилянням до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчиненим щодо двох чи більше осіб, слід розуміти дії, спрямовані на те, щоб збудити у цих осіб бажання чи добитися від них згоди вжити вказані засоби чи речовини, за умови, що вони охоплювались єдиним умислом винного і вчинялись, як правило, в одному й тому ж місці.

48. Юридичний аналіз складу злочину «Втручання у діяльність державного діяча» (ст.344 кку).

Об'єктом злочину є нормальна діяльність перелічених у диспозиції ч. 1ст. 344 службових осіб, а також авторитет органів державної влади, в яких вони працюють.

Потерпілими від цього злочину є лише службові особи, перелічені в диспозиції ч. 1 ст. 344. При цьому потерпілими можуть виступати особи, обрані чи призначені на зазначені посади у порядку, встановленому законом.

Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному впливі у будь-якій формі на державного діяча. Вплив може проявлятися в умовлянні, шантажуванні потерпілого, погрозі відмовити у наданні законних благ, а також у будь-якій іншій формі. Якщо незаконний вплив здійснюється шляхом погрози вбивством, заподіянням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі, або застосуванням насильства щодо осіб, які названі як потерпілі у диспозиції ч. 1 ст. 346 і водночас виступають потерпілими від злочину, що аналізується, то вчинене слід кваліфікувати за відповідними частинами статей 344 і 346.

Злочин вважається закінченим з моменту здійснення незаконного впливу на державного діяча.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою перешкодити виконанню потерпілим службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень. Під виконанням державним діячем службових обов'язків слід розуміти реалізацію ним наданих йому Конституцією чи законами України повноважень. Прийняття незаконних рішень - це прийняття рішень, які не входять до компетенції державного діяча, або рішень, які суперечать чинному законодавству.

Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 344) є використання винним свого службового становища при здійсненні незаконного впливу на державного діяча.