2. Критичний аналіз проектування і розвитку операційного процесу на підприємстві

Метою проектування будь-якої операційної системи є максимізація ефективності, тобто одержання максимального ефекту від використання на одиницю використаних ресурсів. Під ефектом для операційної системи розуміється ступінь досягнення поставлених перед системою цілей, у якості яких може виступити ряд необхідних властивостей. [8, c. 25]

Операційна система в будь-якому своєму вигляді і формі, має дві тенденції свого існування:

- функціонування;

- розвиток.

Функціонування − це підтримка життєздатності, збереження функцій, що визначають цілісність операційної системи, якісну її визначеність і характеристики сутності її.

Розвиток − це надбання операційною системою нової якості, що зміцнює життєздатність за умов змін у зовнішньому середовищі. [8, c. 88]

Операційна стратегія − це більш вузька стратегія для основних структурних одиниць, таких як завод, відділ (внутрішньо функціонального напрямку), торгове регіональне представництво. Заходи, характерні для цього рівня стратегії − вирішення вузькоспеціальних питань і проблем, пов'язаних з досягненням цілей окремого підрозділу. Звичайно операційні стратегії доповнюють і завершують загальний бізнес-план роботи компанії. Відповідальність за розробку операційних стратегій лягає на менеджерів середньої ланки. Але їхні рішення повинні бути розглянуті і прийняті вищестоящим керівництвом. Менеджерам, що беруть участь у розробці стратегії корпорації, варто виявляти уважність до стратегій усіх рівнів, у тому числі до операційних стратегій. Операційні стратегії визначають, як керувати ключовими організаційними ланками і як забезпечити виконання стратегічно важливих оперативних завдань (купівля матеріалів, управління запасами, ремонт, транспортування, рекламні кампанії, використання відповідного каналу розподілу та інше). [9, c. 47]

За розробленою методикою процес проектування операційної системи включає такі основні етапи:

- збір аналітико-інформаційних даних;

- проектування виробів і процесів виробництва;

- проектування потужності операційної системи;

- проектування та розробка виробничих операцій;

- проектування системи управління операційною системою;

- проектування забезпечення функціонування операційної системи.

Вагомий акцент при вирішенні даної проблеми слід робити на логічній послідовності виконуваних менеджером робіт при прийнятті управлінських рішень щодо функціонування операційної системи на кожному етапі проектування. [4, с. 201]

Для проектування виробничого процесу залучаються фахівці різних професій, але перш за все інженери та економісти. Завдання проектування виробничого процесу полягає в тому, щоб забезпечити:

1. встановлений профіль і характеристику вироблених на підприємстві виробів;

2. заданий обсяг і календарний план випуску продукції;

3. обгрунтовані витрати на виробництво;

4. потенційну гнучкість технології, тобто можливість перебудови виробництва на випуск нової продукції і на збільшення обсягу її випуску;

5. дотримання галузевих і міжгалузевих стандартів і нормативів, у тому числі з ергономіки та екології.

Проектування виробничого процесу, і насамперед у серійному і масовому виробництві, проводиться в два етапи.

На першому етапі складається маршрутна технологія, де визначається лише перелік основних операцій, яким піддається виріб. При цьому, розробка ведеться, починаючи з готового виробу, і закінчується першою виробничою операцією. У завдання розробки маршрутної технології входить визначення, не як робити (обробляти) виріб, а хто і що повинен робити. Це збалансоване завдання, щоб при спільній роботі великого колективу вчасно отримати готовий виріб. Маршрутне завдання на обробку окремих компонентів виробу складається відповідно з технологічним профілем виробничих цехів, дільниць, бригад і наявністю необхідних потужностей, використовуючи які можна забезпечити випуск запланованого обсягу продукції. При цьому заготівельні цехи отримують завдання на виготовлення заготовок, обробні цехи − на обробку заготовок і одержання з них готових деталей, а складальним цехам і ділянкам доручається складання готового виробу з оброблених деталей, вузлів і агрегатів.

Окремі частини готового виробу, для виготовлення яких у підприємства немає потужностей, адресуються службам маркетингу та матеріального постачання для укладення договорів на поставку підприємству цих частин від сторонніх організацій.

На другому етапі проектування виробничого процесу починається розгорнуте подетальне проектування − з першої операції до самої останньої.Готується робоча документація, на якій грунтується виробничий процес. У ній докладно описуються матеріали, з яких повинні бути виготовлені кожен елемент і деталь виробу, їх вага та розміри. Встановлюються вид і режим обробки на кожній виробничій операції, найменування та характеристика обладнання, інструменту та приладів, спосіб та методи контролю якості. Вказується рух виробу і складових його елементів по цехах і ділянкам підприємства від першої технологічної операції до здачі виробу на склад готової продукції, спосіб і засоби транспортування.

Проектування виробничого процесу і підготовка робочої документації для персоналу − справа складна і відповідальна. Саме на цьому етапі остаточно вирішується завдання збалансованості ціни та якості і тим самим забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємства. Продукція низької якості або надмірно дорога − не знайде на ринку покупця. Часом найменші вади проекту загрожують поразкою на ринку з боку конкурентів. [10, с. 74]

Сучасні підприємства ведуть свою діяльність у галузях, де є достатня кількість конкурентів. Тому для ефективної діяльності кожному підприємству необхідно постійно удосконалювати свою операційну діяльність, адже це основний вид діяльності підприємства, з метою здійснення якої воно створено. Удосконалення можливе при формуванні виваженої операційної стратегії, яка є синтезуючою від виробничої, маркетингової і НДПКР стратегій і виражається в прийнятті рішень, пов’язаних з розробкою виробничого процесу й інфраструктури, необхідної для його підтримки. Мета і стратегічні вказівки операційної стратегії, з одного боку, повинні відповідати загальним вимогам, що пред’являються до стратегічних цілей і стратегічних вказівок. З іншого боку, вони зобов’язані адекватним чином розкрива­ти предметну специфіку саме операційної стратегії.

Р озділ 2. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Дзензелівське»

2.1 Місцезнаходження та грунтово-кліматичні умови господарювання

ТОВ «Дзензелівське» знаходиться в Черкаській області, Маньківсього району, в селі Дзензелівка, що було побудоване на базі колишнього колгоспу.

Підприємство тісно функціонує з іншими підприємствами населених пунктів району, зокрема Поташем, Харківкою, Іваньками, Подобною.

Типовим ґрунтом для цього району є чорнозем, а також темно-сірі підзолисті ґрунти. Рельєф мало хвилястої форми, крутизна схилів від 2 до 13 градусів. Район багатий на поклади високоякісної глини-каоліну. Тут є червоний та сірий граніт, бутове каміння. Місцевіть пересікають багато річок, які впадають в ставки.

Клімат тут помірно-континентальний, зима м'яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. Пересічна температура повітря +7,2 °C. Середня температура найхолоднішого місяця січня — 8,9 °C. Середня температура липня становить + 27,5 °C. Максимальна +45 °C, мінімальна −37 °C. Період з температурою +10 °C становить 160 — 170 днів. Опадів 450–520 мм у рік.

Загалом, природно-кліматичні умови села Дзензелівка носять сприятливий характер, для вирощування зернових та технічних культур, на яких і спеціалізується дане підприємство.