36. Калькуляція.

Калькулювання - елемент методу БО - обчисленні у грошовому вираженні витрат п-ва на придбання, вир-во окремого виду матер цінностей, виробів (виконання робіт, надання послуг) і витрат на реалізацію (збут).

Об'єктами калькулювання собівартості виробництва продукції є витрати вир-ва, які реально виникають і які згруповані за відповідними ознаками для формування показників с/б. .Результатом калькулювання є калькуляція.

Калькуляція — це спосіб розрахунку, визначена сукупність розрахункових процедур собівартості продукту.

Економічний елемент — це економічно однорідна первинна витрата, яку не можна розкласти на складові.

Групування витрат за екон елементами (облік витр за ел здійсн всі п-ва):

1. Матер витрати; 2. Витр на оплату праці; 3. Відрах на соц. Заходи; 4. Аморт; 5. Інші операц витр.

Групування витрат за статтями калькуляції:

1. Прямі матер витрати; 2. Прямі витр на опл праці; 3. Інші прямі витр; 4. Загальновир. Витр.

Класифікації видів калькуляцій

За призначенням і часом складання: Попередні (проектні, планові, кошторисні), виконавчі (звітні, нормативно-звітні)

За охопленням витрат або місцем здійснення: Галузеві, повні, виробничі, внутрішньогосподарські, змінних витрат, технологічні

За характером виробництва: Масові (періодичні), індивідуальні, проміжні

За властивостями калькуляційного об'єкта: Загальні, параметричні

За характером вихідних даних: Технічні, планові, нормативні, фактичні

За методами калькулювання: Позамовні, попередільні, попроцесні, нормативні

37. Бухгалтерська звітність

Бухг. фін. звітність під-ств – система узагальн. показників, які харак-ють підсумки господ.-фін. дія-ті під-тва за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона склад-ся підрахунком, групуванням і спец. обробкою даних поточного БО і є завершальною його стадією.

Метою складання ФЗ є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльн та рух коштів п-ва. Для досягнення поставленої мети та виконання завдань щодо задоволення інформаційних потреб користувачів звітність має відповідати певним вимогам: 1) правові аспекти (Обов’язковість подання; державна регламентація; відповідальність засвідчення); 2) якісні характеристики (зрозумілість; доречність; достовірність; порівнянність). Відповідно до чинного господарського законодавства та установчих документів підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, власникам, органам державної виконавчої влади та іншим користувачам (податковим, фінансовим, статистичним органам, фондам, банкам тощо).

Фінансова звітність складається на основі даних БО, за достовірність якого несуть відповідальність керівник і головний бухгалтер підприємства. засвідчення даних фінансової звітності підписами керівника і головного бухгалтера. Суттєвою якісною характеристикою інформації, що подається у фінансових звітах, є її зрозумілість для користувачів. З цією метою припускається, що користувачі мають відповідні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку і праг¬нуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю. Проте інф про складні поняття, які мають бути включені до ФЗ у зв'язку з їх доречністю для прийняття економічних рішень користувачами, не повинна вилучатися тільки на тій підставі, що певним користувачам буде важко її зрозуміти.Щоб бути корисною, інформація має бути доречною, відповіда¬ти потребам користувачів під час прийняття рішень. Інформація є доречною, якщо впливає на екон рішення користувачів, доп. оцінюванню ними минулих, нинішніх чи майбутніх подій, або допомагає їм підтвердити чи виправити їх минулі оцінки. Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залеж від обсягу статті та помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском чи неправильним відображенням.. Інформація є достовірною, коли вільна від суттєвих помилок та упередженості, і користувачі можуть покластися на неї тією мірою, якою вона відображає або, як очікується, буде відображати дійсний стан справ.