2. Поняття про функції грошей та їх еволюцію.

Гроші виконують п'ять функцій: міри вартості; засобу обігу; засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень; засобу платежу; світових грошей.

Функція міри вартості - логічно вихідна і є центральною у системі грошових відносин. Вона постачає товарній масі необхідний матеріал для виразу її вартості. Функцію міри вартості можна назвати інакше обліковою функцією грошей. Зміст облікової функції грошей полягає у використанні грошей як певної умовної величини як мірила всіх цінностей, як виміру величини вартості, тобто витрат праці на утворення й обмін вартості. Виконуючи зазначену функцію, гроші виступають як рахункова одиниця, тобто установлений вимірник. Міра вартості - це грошова одиниця, що використовується для вимірювання та порівняння вартості товарів та послуг. На основі міри вартості встановлюється ціна, що є грошовим виразом вартості товару. Ціни на товари змінюються прямо пропорційно до вартості власне товарів і обернено пропорційно до вартості грошей. Гроші реалізують свою функцію міри вартості через взаємодію з масштабом цін.

Функція засобу обігу. Інакше ця функція називається обмінною функцією грошей, змістом якої є використання грошей у ролі посередника під час обміну одних товарів (послуг, робіт тощо) на інші. Обмін грошей на товари і послуги здійснюється за схемою: … Т - Г - Т1 ... У цьому процесі гроші відіграють роль посередника між продавцем та покупцем. Роль грошей тут тимчасова. Виконавши свою функцію, гроші переходять від одного суб'єкта до іншого.

Для ефективного виконання грішми функції засобу обігу необхідно, щоб кількість грошей, яка обслуговує обіг, дорівнювала сумі цін товарів і послуг, що реалізуються, поділеній на швидкість обігу грошей(М=РQ/V)

Функція засобу платежу. Ця функція відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати. Гроші тут виступають у ролі платіжних засобів під час купівлі-продажу товарів у кредит, сплати податків і боргів, виплати пенсій і зарплати, під час укладення різних майнових угод (застава, оренда, наймання, лізинг, рента, позика, кредит тощо). Отже, гроші у цій функції - засіб погашення боргу. Роль грошей у функції засобу платежу полягає у тому, що вони, по-перше, допомагають контролювати правильний кругообіг виробничих фондів, по-друге, забезпечують безперервність виробництва і, по-третє, здійснюють контроль за своєчасністю розрахунків в економіці.

Функція засобу нагромадження, утворення скарбів і заощаджень. Ця функція засобу нагромадження вартості виявляється тоді, коли гроші перебувають у розпорядженні суб'єктів економіки у процесі відтворення. Зміст накопичувальної (нагромаджувальної) функції грошей виражається в тому, що гроші є фінансовим активом, який зберігається після реалізації товарів (послуг, робіт) і забезпечує їхню купівельну спроможність у майбутньому. Для виконання цієї функції гроші мають бути реальними, стійкими. Нагромадження грошей - необхідна умова безперервного розвитку товарного виробництва.

Світові гроші. Розвиток міжнародних політичних і економічних відносин обумовлює функціонування грошей на світовому ринку. Світові гроші виконують такі функції: міжнародний платіжний засіб, міжнародний купівельний засіб ,загальне втілення суспільного. Світові гроші спочатку були у вигляді зливків благородних металів. Сучасний розвиток ринкових відносин у світі привів до виникнення різноманітних міжнародних засобів розрахунків.

В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей:

Раціоналістична — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу. Еволюційна — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу. Передбачається, що ще 100 000 років тому виникли бартерні операції — прямий безгрошовий обмін товарами. Проте в безгрошових суспільствах в основному діяли подарунки або позики. Наступним етапом стало виникнення товарних грошей, тобто, коли в якості грошей використовувались різні матеріальні носії. Перша згадка про термін «гроші» датується 3000 роком до Р. Х., це був клинописний текст на глиняній табличці із Месопотамії. З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра звірів, металеві сокири, мушлі каурі тощо. Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають благородні метали: золото та срібло. Згодом вони набирають форми монет. У своїй «Історії» Геродот вказує, що першими використовувати металеві монети почали лідійці. Сучасні вчені вважають, що перші монети були з електрума і чеканились близько 650–600 р до Р. Х. Швидке розповсюдження монет пов'язано із зручністю їх зберігання, дроблення і об'єднання, відносною великою вартістю при невеликій вазі та обсягу, що є дуже зручним при обмінних операціях. Паперові гроші або банкноти були вперше використані в Китаї за часів династії Сун. Ці банкноти, відомі як «jiaozi», еволюціонували з векселів, що були у використанні з сьомого сторіччя. Тим не менш, вони не витісняють традиційних грошей, і були у використанні поряд з монетами. В Європі банкноти були вперше випущені Банком Стокгольма в 1661 році.

Монометалізм - грошова система, при якій один метал (золото або срібло) служить загальним еквівалентом і основою грошового обігу, а також володіє необмеженою обмінною здібністю. Срібний монометалізм існував у Росії, Індії, Голландії. Золотий монометалізм (золотий стандарт) вперше склався у Великобританії в кінці XVIII ст., потім у Німеччині (1871-1873), Швеції, Норвегії, Данії (1873), Франції (1876-1878), Росії та Японії (1897), у США (1900).

Біметалізм - грошова система, за якою роль загального еквіваленту закріплюється за двома благородними металами (як правило, за золотом і сріблом), передбачається вільне карбування монет з обох металів і їх необмежений обіг. При біметалевій системі встановлюються фіксовані пропорції між грошовими вартостями золота і срібла. Правда, за певних обставин ця система може породжувати деякі проблеми, оскільки ринкові ціни золота і срібла із часом змінюються. Як тільки виникає різниця між ціновою пропорцією на світовому ринку й офіційною внутрішньою ціновою пропорцією, годі один з двох металів стає більш цінним, ніж інший. І час від часу виявляється, що у сфері обігу реально функціонує лише один метал.

Сучасна грошова система є системою паперових і кредитних грошей. Паперові (декретні) гроші - це грошові засоби, чия вартість грошей перевищує витрати їх виробництва або цінність при альтернативному використанні. Вони є певними формами боргових зобов'язань держави та державних агентів. Білонна монета - розмінна монета, що виготовляється з недорогоцінних металів або їх сплавів, номінальна вартість якої перевищує вартість вміщеного в ній металу та витрат на її чеканку. Паперові гроші і розмінні монети, разом взяті, утворюють готівкові гроші, випуск яких монополізований державою.

Упродовж подальшої еволюції грошей в XX ст. все більшого поширення набуває заміна готівкових грошей безготівковими (кредитними), які поступово стають домінуючою формою грошей у розвинутих країнах. Безготівкові гроші виступають як грошові вклади, переважно в банківських установах, тобто записи на рахунках у банках чи зарахування взаємних вимог без участі готівкових грошових знаків. Такі вклади називають банківськими (кредитними) грошима, складовими яких є: чеки, кредитні картки, векселі, термінові депозити тощо.

Технологія банківських розрахунків, їх форми постійно змінюються. Тут активно використовуються досягнення НТП. Сьогодні не тільки в країнах з високо розвинутою економікою, а й у нас широко розповсюджені електронні гроші, які мають вигляд магнітних карток і дають змогу здійснювати широке коло платежів як безпосередньо в магазинах, установах, банках, так і не виходячи з дому, через комп'ютерну мережу.