15. Попит на гроші, пропозиція грошей. Чинники впливу на попит та пропозицію на гроші.

Попит та пропозиція - це дві невіддільні і водночас протилежні сторони єдиного економічного механізму, що постійно взаємодіють на ринку грошей. Попит на гроші - це запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент.

Визначення спонукального мотиву нагромадження грошей випливає з мети попиту на гроші. З боку економічних суб’єктів виділяються три групи мотивів попиту на гроші.

1. Трансакційний (операційний) мотив в тому, що економічні суб’єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів, щоб підтримувати на належному рівні своє особисте і виробниче споживання. Ці гроші мають бути у формі, придатній для їх негайного використання. Запас таких грошей називають поточною чи операційною касою. Ці гроші створюють для їх власника значні зручності. Вони забезпечують йому належну ліквідність і авторитет платоспроможного контрагента.

2. Мотив завбачливості полягає в тому, що фізичні і юридичні особи бажають мати запаси готівкових грошей, щоб у будь-який момент мати можливість задовольнити свої потреби, або скористатися перевагами несподіваних можливостей. Непередбачені потреби (хвороба, аварії, вихід з ладу побутової чи виробничої техніки тощо) вимагають утримувати готівковий запас грошей. Його ще називають страховим запасом. Водночас можливі і інші несподівані події. Зокрема, з’являється можливість негайно купити товар за досить низькими цінами. Це так званий мотив завбачливості.

3. Спекулятивний мотив пов’язаний з тим, що економічні суб’єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, щоб за сприятливих умов перетворити їх у високоприбуткові фінансові активи (акції, облігації тощо). За умови появи загрози зниження їх прибутковість та ризику збитковості наявні фінансові інструменти можуть бути перетворені у грошову форму, яка є хоч і мало прибутковою, але не має ризиків.

Мотиви, що заохочують економічних суб’єктів нагромаджувати гроші, дозволяють визначити чинники, які впливають на ці мотиви і на динаміку попиту на гроші. Основні з них такі:

1. Зміна обсягів виробництва або обсягів національного доходу. Цей фактор зумовлюється трансакційним мотивом нагромадження грошей. Чим більший обсяг виробництва ВВП і ВНП, тим більшим може бути обсяг операцій щодо його реалізації і тим більшим має бути запас грошей для виконання цих операцій. Зміна обсягу ВВП у свою чергу визначається двома самостійними чинниками: динамікою рівня цін та динамікою фізичного обсягу виробництва продукції.

2. Рівень цін (чим вищий рівень цін, тим більший попит)

3. В умовах інфляційного зростання цін на товари, запас грошей, який мають у своєму розпорядженні економічні суб’єкти, знецінюється. Власники грошей зазнають втрат, і це само по собі провокує скорочення попиту на гроші. Крім того, інфляційне зростання цін підштовхує вгору ставку відсотка і всі інші очікувані доходи на альтернативні грошам види активів. Внаслідок цього буде зростати альтернативна вартість грошових засобів і скорочується попит на гроші.

4. Швидкість обігу грошей (чим вона більша , тим менший попит на гроші і навпаки)

5. Норма процента ( в міру зростання норми процента на альтернативні грошові активи , попит на гроші падатиме) 6. Економічні суб’єкти нагромаджують багатства у формі різних активів. Вони відносно рівномірно розміщують їх приріст між усіма активами, у тому числі й у формі запасу грошей. Тому в міру збільшення маси багатства зростатиме і попит на гроші.

7. Очікування погіршення кон’юнктури ринків.

Пропозиція грошей - це та кількість грошей, що перебуває в будь-який момент у розпорядженні економічних суб'єктів, яку вони за сприятливих обставин можуть спрямувати в обіг. Пропозиція грошей виражає прагнення економічних суб'єктів дати в борг певну частину своїх грошових коштів для отримання доходу.

Загальний розмір пропозиції грошей визначається банківською системою і на його розмір впливають такі чинники:

- емісія банкнот і випуск депозитних грошей;

- процес обслуговування державного боргу і покриття дефіциту державного бюджету;

- нагромадження резервів іноземної валюти;

- розширення кредитної емісії комерційних банків.

- норма обов’язкових резервів - обсяг багатства економічних суб’єктів - облікова ставка - рівень довіри до банків