15.Основні кількісні та якісні показники роботи сортувальної станції.
Станціям встановлюють норми кількісних і якісних показників експлуатаційної роботи.
Основним кількісним показником роботи сортувальної станції є: 1.число відправлених вагонів;2.обсяг вантажної роботи (навантаження й вивантаження);3.робочий парк і вагонообіг станції;4.розміри приймання й відправлення поїздів5.кількість перероблених вагонів.
Робочий парк станції визначають як середнє за добу число вагонів, що перебувають на станції,
nр=(nтрtтр+nперtпер+nмtм)/24
де nтр, nпер, nм-добове надходження на станцію відповідно транзитних вагонів без переробки, з переробкою й місцевими вагонами;
tтр, tпер, tм-норма простою вагонів відповідно транзитних без переробки, з переробкою й місцевих, ч.
Вагонообіг станції визначають як суму прибулих nпр і що відправилися nвід вагонів за добу: nоб=nпр+nвід.
Основними якісними показниками роботи станції є:1. простій транзитних вагонів (без переробки й з переробкою), місцевих вагонів;2.простій вагонів під однією вантажною операцією; 3.виконання плану навантаження по родах вантажів і призначенням вагонів; 4.завдання по маршрутизації з місць навантаження; 5.ступінь використання маневрових локомотивів; 6.виконання графіка руху й плану формування поїзд; 7.час перебування локомотивів на станційних коліях до відправлення й після прибуття поїздів.
Найважливішим якісним показником роботи станції є забезпечення безпеки руху.
Норму простою транзитних вагонів з переробкою визначають у цілому по станції й з розчленовуванням по елементах:1.простою в парку прибуття;2.на розформування;3.простою в сортувальному парку під нагромадженням;4.на формування, включаючи перестановку состава у відправний парк;5.простою в парку відправлення,6.знаходження вагонів під додатковими операціями (очищення, промивання, пропарювання вагонів, переадресування або перевідправлення вантажів по нових документах і ін.).
Норму простою місцевих вагонів установлюють із обліком всіх здійснюваних з ними операцій від моменту прибуття на станцію до відправлення.
Норма середньозваженого простою всіх місцевих вагонів на станції
де
-число місцевих вагонів, оброблюваних
на i-м вантажному пункті;
-норма
простою місцевого вагона, оброблюваних
на (-м вантажному пункті;,КM-число
вантажних пунктів на станції.
Норму простою місцевих вагонів розчленовують по трьох укрупнених елементах: від прибуття до подачі під вантажні операції (включаючи подачу), під вантажними операціями, від закінчення вантажних операцій до відправлення (включаючи збирання).
Норму простою місцевих вагонів, що доводиться на одну вантажну операцію (простій під однією вантажною операцією), визначають розподілом всієї розрахункової суми вагоногодин простою місцевих вагонів на кількість виконуваних з ними вантажних операцій, уважаючи вивантаження, а потім навантаження того самого вагона за дві операції:
-кількість
занурених і вивантажених вагонів за
добу.
Коефіцієнт здвоєних операцій показує, скільки вантажних операцій доводиться в середньому на один місцевий вагон,
де
-число
прибулих з лінії порожніх вагонів,
використовуваних на станції для
навантаження.
Коефіцієнт використання маневрових локомотивів
Кількість наведених вагонів, що переробляють одним локомотивом у добу,
nман=nприв/Мман
Приведення різного по характері переробки вагонопотоку
nприв=nпер+?прnм
nпер-среднесуточное кількість транзитних вагонів з переробкою;
Норми робочого парку й простою вагонів задають станції в місячних технічних нормах експлуатаційної роботи.
16.Організація роботи станційного технологічного центру. Обробка поїзних документів та інформації на сортувальних станціях. Основні службово-технічні приміщення та пристрої для роботи з документами й інформацією, іх розміщення на станції.
Технологія роботи СТЦ. На сортувальних станціях або в кожній сортувальній системі СТЦ розміщається в одному приміщенні з ДСЦ.
Основні функції операторів СТЦ: 1.перевірка составів що прибувають і відправляються;2.перевірка відповідності ТГНЛ составам поїздів і КПД; 3.приймання, перевірка, обробка й зберігання КПД, що прибувають, до передачі їх у ПВ або ТК; 4.складання ТГНЛ на сформовані поїзди, добірка й пломбування документів; 5.складання сортувальних листків для розпуску составів; 6.ведення безперервного номерного обліку наявності вагонів на сортувальних і вантажно-розвантажувальних коліях; 7.контроль за дотриманням ПФП й установлених норм маси або довжини поїздів, за своєчасним відправленням вагонів зі станції; 8.ведення обліку вагонопотоків і вантажопотоків за встановленою формою, а також звітності про наявність вагонів на станції і їхньому простої.
Оператори СТЦ одержують і обробляють інформацію про підхід поїздів, вагонів і вантажів (у тому числі одержують і розмічають ТГНЛ на поїзди, що прибувають у розформування), готовлять і передають дані для оперативного планування роботи станції, інформують вантажоодержувачів про майбутнє прибуття вантажу й подачі вагонів для вивантаження, передають інформацію на відправлення поїзда, а також зведені дані про ці поїзди у дирекцію. Керівництво СТЦ здійснює начальник СТЦ.
В оперативному відношенні працівники СТЦ підлеглі ДСЦ.
Для механізації праці працівників СТЦ улаштовують пункти перевірки составів поїздів у вхідних горловинах ПП й ПВ. СТЦ пов'язаний з ПП, ПВ й ТК пневмопоштою для пересилання КПД. Для пересилання ТГНЛ і сортувальних листків ДСЦ, ДСПГ, виконавчим гірковим постам, пунктам ТО у ПВ й старшому регулювальникові швидкості руху вагонів використовується спецлінія пневмопошти малого діаметру.
Засобами обробки документів у СТЦ є друкарські машинки, ЕОМ для виконання операцій обліку й звітності, пристрої для механізованого пакування й пломбування пакетів з КПД.
Для двостороннього зв'язку працюючих у парках операторів і приймальників поїздів зі СТЦ використаються портативні переносні рації. СТЦ обладнається телеграфним і телефонним зв'язком для одержання ТГНЛ і телефонограм на розбірки, і передачі ТГНЛ на поїзди СФ. Інформаційно-довідкові матеріали СТЦ: -ПФП; -схема мережі із межами полігонів по призначеннях ПФП(різнокольорові);- таблиці маси й довжини составів поїздів на прилягаючих до станції ділянках; -таблиці маси, тари й умовної довжини вагонів, строків доставки вантажів і ін.
Одним з важливих завдань є розмітка ТГНЛ на розбірки. При цьому керуються єдиною мережевою розміткою (ЄМР), схемою залізниць і ПФП. ЄМР - загальний для всіх залізниць умовний шифр призначень вагонів, який дозволяє визначити, у який поїзд відповідно до ПФП повинен бути включений даний вагон. На кожній станції є алфавітний перлік всіх станцій залізниць, відкритих для ВО. Проти назви кожної станції приводиться її ЄМР, а також назва залізниці, до якої ця станція належить.
ЄМР дозволяє:-чітко організувати інформацію про вагони;-прискорити обробку вагонів на СС;-поліпшити умови планування поїзної роботи;-скоротити тривалість обробки інформації в ОЦ зал-ць;-поліпшити умови прогнозування вагонопотоків для конкретного полігона мережі.
Вся мережа залізниць розбита на 99 мережних районів, кожний з яких включає одну опорну станцію і не більше 99 станцій, відкритих для ВО. Кожна станція позначається чотиризначним кодом - від 0100 до 9999. Перші дві цифри позначають номер мережевого району, куди входить станція, останні два - порядкові номери станції на ділянці, що входить у даний мережевий район (опорної станції привласнюється номер 00 і іншим - з 01 по 99).
Відповідно до технологічного процесу роботи сортувальної станції в процесі обробки поїздів після прибуття й відправлення робиться обробка вант. документів.