10.Огранізація місцевої роботи на ділянках. Способи обслуговування проміжних станцій збірними поїздами. План-графік місцевої роботи, його показники.

Місцева робота на дирекції – це комплекс заходів, що пов’язані з організацією роботи з місцевими вагонами. Основу місцевої роботи на дільницях складають операції з навантаженням і вивантаженням вагонів та їх розвезення між проміжними станціями. Місцева робота на дільницях дирекції суттєво впливає на показники експлуатаційної роботи. При розробці системи розвозу місцевого вантажу необхідно вирішити наступні задачі:1.визначення обсягів навантаження та вивантаження вагонів по кожній станції дільниці;

2.побудова діаграм течії місцевих вагонопотоків на дільницях;3.визначення кількості збірних або вивізних поїздів на дільницях; 4. розробка технології обслуговування збірних або вивізних поїздів на дільницях;5.техніко-економічне обґрунтування та вибір оптимальної системи розвозу місцевих вагонів на дільницях.

Загальні місцеві вагонопотоки розподіляються за родами рухомого складу (критому та відкритому) у вагонах. Окрім навантаження та вивантаження, для визначення обсягу місцевої роботи розраховується надлишок і нестача вагонів кожного роду рухомого складу по станціях. Після цього визначається баланс порожніх вагонів і напрямок їх прямування на дільниці. Навантаження, вивантаження та баланс порожніх вагонів на проміжних станціях визначають роботу цих станцій по причепленню та відчепленню вагонів та загальні розміри вагонопотоків на перегонах по кожному напрямку (непарному та парному). Результати розрахунків зводяться в таблиці по кожному роду рухомого складу.

Діаграми течії місцевих вагонопотоків на дільниці будуються для визначення розмірів руху місцевих вагонопотоків на перегонах і розрахунку кількості місцевих поїздів. На діаграмах окремо показується вагонопотік під вивантаження на проміжних станціях та навантаження з них, а також рух порожніх вагонів по кожному роду рухомого складу. Після цього будується загальна діаграма течії місцевих вагонопотоків на заданій дільниці. В залежності від напрямку нормальної течії порожніх вагонів даної категорії проставляється загальний прийом чи здача порожніх по кінцевим (технічним) станціям. Усередині дільниці зі станцій надлишку порожні вагони збірним поїздом передаються на станції нестачі. Забороняється зустрічне просування порожніх вагонів одного типу рухомого складу.

Розвезення місцевого вантажу, подача порожніх вагонів на проміжні станції та прибирання вантажних і порожніх вагонів із них може здійснюватися збірними, вивізними поїздами або диспетчерськими локомотивами.

Збірні поїзди обертаються між двома технічними станціями. Час слідування збірного поїзда по дільниці, включаючи час на приймання й здачу локомотива, не повинен перевищувати встановленої норми безперервної роботи локомотивних і кондукторських бригад.

Перш за все визначається кількість збірних поїздів, яка забезпечить весь обсяг роботи дільниці. Діаграмою течії місцевих вагонопотоків визначена кількість вагонів, що прямують між станціями з місцевою роботою як у парному, так і в непарному напрямку. Так як кількість вагонів на напрямках різна, то і кількість поїздів може бути різною. Кількість збірних поїздів визначається розмірами місцевого вагонопотоку, нормою маси поїзда та корисною довжиною приймально-відправних колій на проміжних станціях. На кожному перегоні мінімальна кількість збірних поїздів по напрямках в залежності від маси поїзда визначається за формулою:

Кількість збірних поїздів, виходячи з довжини приймально-відправних колій, визначається як:

Загальна кількість збірних поїздів на дільниці по кожному напрямку визначається по найбільшому значенню на перегонах.

Взаємне розташування поїздів на ПГМР залежить від співвідношення парного та непарного вагонопотоків. Існуючі схеми прокладки збірних поїздів дозволяють встановити їх раціональну прокладку на сітці ПГМР

кількісні і якісні показники місцевої роботи:

-вагоно-години простою: ,

-кількість місцевих вагонів ( ),

-кількість вантажних операцій ( ),

-простій місцевого вагону на станції ( ),

-простій вагону під однією вантажною операцією ( ).

11.Процес накопичення вагонів на сортувальних коліях та його основні характеристики.

Простій під накопиченням у сортувальному парку. У сортувальному парку завершується процес накопичення вагонів на состав. Для активного впливу на процес накопичення составів поїздів тих або інших призначень і його прискорення необхідно вести облік наявності вагонів по призначеннях плану формування.

Оператор СТЦ (накопичувач) веде листки безперервного номерного обліку розташування й наявності вагонів на кожній сортувальній колії (на бланках натурного листа). У ці листки обліку вагони заносяться в тій же послідовності, у якій вони надходять на колії сортувального парку при скочуванні з гірки.

Такий облік дозволяє ДСЦ планувати за даними ТНГЛ першочерговий I розпуск составів поїздів із замикаючими групами (групами вагонів, що завершують накопичення составів того або іншого призначення. Отже, точно визначити простій вагонів у сортувальному парку під накопиченням можна тільки при відомому підході вагонів.

Простій під накопленим:

Bн=0,5*Tн*m (ваг-год)

Tн-время накопичення: Tн= Tн-Iн

N=n/m, тоді Tн=24*m/n-24m/ng

Bн=12m2/n(1-1/g) – накопичення 1-го состава.

Вагоно-години простою в сортувальному парку всіх вагонів одного призначення за добу:

Bн=12m2/n(1-1/g)n/m=12(1-1/g*γ)m,

Де γ- коеф., що враховує частку поїздів, після якої остаються вагони під накопичення.

Параметр накопичення - величина С, С=12(1-1/g*γ)

Вагоно-години накопичення: В=С*m Сmax=12

де С - параметр нагромадження, обумовлений для кожної технічної станції на основі аналізу графіків нагромадження на ній вагонів протягом певного періоду часу;

m - середній состав поїзда.

Для станцій рекомендовано: С=12[1-2/{K+10}]

Середній простій вагонів у сортувальному парку під накопиченням, ч,

tн=Ксm/Ппер

де К - число призначень поїздів, формованих станцією;

Ппер - кількість вагонів, що переробляють станцією за добу.

У процесі простою вагонів під накопиченням у СТЦ підбирають документи й становлять натурний лист на состав.